Дуже часто появу газетного принта на модній стратосфері пов’язують з іменем Ельзи Скіапареллі. Однак це не зовсім так. Вперше в «The Press Dress» (так нарекли ту шовкову сукню, яка «складалася» з 14 перших шпальт газет з новинами) на публіці з’явилася Матильда Баттер, дружина австралійського політика і бізнесмена. Сталося це 1866 року на балу мера і, цілком очікувано, привернуло увагу всіх можливих медіа.
«The Press Dress» Матільди Баттерс 1866 року
А вже через понад 60 років цією ідеєю скористалася італійська кутюр’є. Ельза Скіапареллі взяла вирізки з газет, де йшлося про неї, і перетворила їх у блузи й аксесуари з принтами. Натхненням для дизайнерки стала її поїздка до Данії. Там Ельза звернула увагу на жінок-рибалок, які носили капелюхи, зроблені з газет.
Ельза Скіапареллі, 1935 рік
У 1946 році газетним принтом наробив галасу французький дизайнер Луї Реар, відомий революціонер у світі купальників. Він зшив бікіні із 200 кв.см з «промовистої» тканини. За словами самого Реара, вибір принта не був випадковим: дизайнер був впевнений, що його творіння сколихне весь світ, тож у такий спосіб хотів «підморгнути» журналістам. Після того, як у цьому крихітному купальнику танцівниця з Casino de Paris Мішелін Бернардіні сфотографувалася біля басейну Молітор у Парижі (єдина, хто погодився позувати перед камерами в такому відвертому образі), слава звалилася і на дизайнера, і на Мішелін, і на купальник, якому судилося стати культовим.
Мішелін Бернардіні в бікіні від Луї Реара, 1946 рік
Твіггі в сукні Commes Des Garçons, 1960-ті
Після 1960-х, коли не без участі Твіггі газетний принт перебував на піку популярності, процитувати цей вінтажний мотив через декілька десятиліть вирішив Джон Гальяно у колекції Dior SS 2000. За його словами, надихався він парижанами, що спали на газетах, та балами 20-х років, коли вельможі задля веселощів одягалися, як жебраки. Публіка і медіа рознесли колекцію в пух і прах через «глузливу експлуатацію образу безпритульних». «Важко уявити клієнтів, які розщедрюються на 25 тисяч доларів, щоб мати вигляд бомжів», — писали тоді розлючені критики. Під бутиком Dior зібрався натовп людей, одягнених у сміттєві пакети. Креативному директору модного дому довелося публічно вибачитися і переосмислити газетний принт у своїй наступній колекції Derelicte.
Christain Dior SS 2000
Уже в сукні з цієї прет-а-порте колекції FW 2000/2001 поспішала на зустріч із суперницею Керрі Бредшоу в серіалі «Секс і місто». Образ став одним із найбільш знакових за всю історію серіалу, тож Керрі приміряла його вдруге через десять років потому в повнометражному фільмі «Секс і місто-2», коли вона йшла на побачення з чоловіком.
_(2).jpg)
Керрі Бредшоу в серіалі «Секс і місто»
Після цього газетний принт привертав увагу таких модних брендів, як Balenciaga, Versace, Calvin Klein, Helmut Lang та багатьох інших.
Balenciaga SS 2018
Versace SS 2019
2019 року Diane von Furstenberg вирішили повторити те, до чого колись вдалася Ельза Скіапареллі: вони перетворили в принт газетні вирізки, в яких писалося про успіх сукні на запах та ключові моменти кар’єри дизайнерки.
Diane Von Furstenberg FW 2019
Не подіумами і кінофільмами єдиними… Сьогодні газетний принт активно інтегрують до своїх щоденних гардеробів такі знаменитості, як Емілі Ратаковськи, Розі Гантінгтон-Вайтлі, Кендалл Дженнер, Кім Кардаш’ян та Кайя Гербер, обираючи не тільки сукні, а й купальники, куртки, сорочки і навіть чоботи й капелюхи.
Які сенси вкладають в газетний принт модні дизайнери? Сукні й сорочки з промовистими рядками можуть слугувати своєрідним маніфестом чи меседжем, який модний дім прагне донести світові. Хоча на самих початках, найімовірніше, це було кроком чогось високого і піднесеного до більш реального. Так чи інакше, газетний принт, як і леопардовий чи polka dot, за кілька десятиліть став класикою, яку ми з задоволенням цитуємо з сезону в сезон, щоразу у новому прочитанні.
