Як родичі українських захисників відреагували на їхнє звільнення з російського полону

«Він набрав мене на три секунди, сказав: "Катю, я живий"»

Учора, 21 вересня, стало відомо про звільнення 215 українських полонених, серед яких захисники «Азовсталі». Одразу після звільнення полонені нарешті змогли зв’язатися з рідними та близькими. В інтерв’ю журналістам видання «Голос Америки» родичі захисників «Азовсталі» поділилися своїми переживаннями та відчуттями після їхнього звільнення. Зокрема, коментарі дали дружини Дениса «Редіса» Прокопенка, Арсенія Федосюка, а також мати Іллі Самойленка, які наразі перебувають у США з адвокаційною місією, як зазначається у виданні.

«Він набрав мене на три секунди, сказав: "Катю, я живий", — говорить Катерина Прокопенко, дружина Дениса Прокопенка. — Емоції переповнюють. По голосу наче все добре, але я побачила, який він має вигляд зараз на брифінгу. Я рада, що він живий, але те, яким він був зовні [раніше], і те, який він зараз має вигляд... Я просто боюся уявити, що з ним там робили».

У своєму коментарі Катерина Прокопенко наголосила, що питання повернення військовополонених має бути першочерговим на будь-яких перемовинах і в будь-яких угодах.

Мати Іллі Самойленка — Алла Самойленко розповіла, що син зателефонував їй із чужого номера й повідомив, що вже перебуває в Україні.

«Відчуття дивовижні. Мабуть, у мене були приблизно такі ж відчуття, коли Ілля вперше зателефонував після поранення. Тоді він витягнув із себе трубку, яку йому вставили для дихання, і говорив зі мною трохи не своїм голосом. А я не могла повірити, що це він. А потім раділа, плакала й сміялася точно так само, як сьогодні», — поділилася Алла.

Жінка також зазначила, що хвилюється за інших полонених і не знає, чи будуть в України ще «козирі», які допоможуть звільнити українських військових.

Своєю чергою дружина Арсенія Федосюка повідомила, що її чоловіка не звільнили і вона закликає продовжувати боротьбу за звільнення всіх українських полонених.

«Ми розуміємо, що їх мучать там, допитують з насиллям. Про це говорять хлопці, які повернулися. Тому в цей день, окрім радості, хотілося б говорити й про те, що ми маємо далі боротися за тих, хто залишився. Ми не знаємо, де вони знаходяться, я не знаю, де мій чоловік, зв’язку з ним немає. Наша ціль залишається недосягнутою», — сказала Федосюк.


Реклама

Популярные материалы

Портрет нації: прикраси, які носили українки


5 правил, дотримання яких не дасть збожеволіти від того, що...


Чому йод важливий для жінок та в яких продуктах він міститься...


Читайте також
Популярні матеріали