У продовження серії своїх публікацій про форми влаштування дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, Таліна Кравцова, адвокатка та партнерка практики сімейного права ЮФ «Астерс», ексклюзивно для ELLE.UA розповіла про порядок оформлення опіки над дітьми.
На жаль, кількість дітей, які внаслідок війни в Україні залишилися без батьківського піклування, невпинно зростає. Станом на січень 2023 року кількість таких дітей перевищила показник у 6 тисяч осіб.
Безумовно, найбільш пріоритетною формою влаштування дитини є усиновлення, тобто прийняття дитини у сім`ю на правах доньки або сина (про що я детально розповідала в одній із попередніх публікацій). Такий підхід дозволяє найкращим чином забезпечити право дитини на сімейне виховання. Однак процес усиновлення є доволі тривалим та багатоетапним. Порівняно простішим та швидшим є процес встановлення опіки / піклування над дитиною.
Чим взагалі відрізняється опіка і піклування? Відмінність полягає у віці дитини та правах опікуна. Так, до 14-річного віку над дитиною встановлюється опіка, з 14 до 18 років — піклування.
Водночас опікун отримує широкі права щодо утримання і виховання дитини та повністю за неї відповідає. По досягненню 14 років дитина вже може приймати певні рішення щодо себе самостійно, проте в разі призначення піклувальника він продовжує нести відповідальність за дитину, дбає про її виховання, навчання та розвиток.
Оформлення опікунства відбувається у 2 етапи:
1. надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
2. призначення дитині опікуна або піклувальника.
Питанням призначення опіки займаються органи опіки та піклування (далі — органи опіки), що функціонують при районних, районних у містах державних адміністраціях, виконавчих органах місцевих рад. Безпосередню комунікацію із заявниками та дітьми щодо призначення опіки ведуть спеціалісти служби у справах дітей при відповідному органі опіки.
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймає орган опіки за поданням служби у справах дітей. Тому потенційним опікунам спочатку потрібно звернутися до служби у справах дітей із заявою про надання дитині відповідного статусу.
Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули обоє батьків, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них. Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дитині, батьки якої визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими, перебувають у розшуку чи місцях позбавлення волі, позбавлені щодо дитини батьківських прав тощо. Перелік категорій дітей, яким надається такий статус, визначається Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.
Рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається в межах одного місяця після подачі необхідних документів.
Після надання дитині відповідного статусу і до призначення опікуна (піклувальника, якщо дитині більше ніж 14 років) дитина може бути тимчасово влаштована в сім’ю родичів або знайомих. Тимчасове влаштування дитини проводить служба у справах дітей. При розв`язанні питання про тимчасове влаштування беруться до уваги відносини дитини та особи, в сім`ю якої влаштовується дитина, з`ясовується характеристика такої особи, думка дитини та інші обставини.
Що стосується оформлення опікунства, то для прийняття відповідного рішення зацікавлена особа повинна стати на облік потенційних опікунів. Так, потенційний опікун має подати до служби у справах дітей документи, що підтверджують рівень його доходів, житлово-побутові умови, довідку про стан здоров`я, довідку про відсутність судимості. Повний перелік документів визначений вказаним вище Порядком.
З власного професійного досвіду зазначу, що для успішного проходження всіх етапів процедури заявники мають проявляти свою зацікавленість та ініціативність, перебувати в контакті зі спеціалістами служби у справах дітей, вчасно надавати документи, що вимагаються, контролювати процес. Комунікувати зі службою заявники можуть як особисто, так і через своїх уповноважених представників (юристів).
Після перевірки документів орган опіки приймає розпорядження про встановлення над дитиною опіки. В умовах воєнного стану рішення приймається за спрощеною процедурою. Наприклад, не вимагається проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах (у тому числі є хрещеними батьками) курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб.
Суттєве значення для призначення опіки має думка самої дитини, якщо дитина є достатньо зрілою, щоб висловити свою точку зору. На практиці думка дитини з`ясовується з 10 років. Проте, якщо дитина молодшого віку в силу свого розумового розвитку може висловити свою позицію щодо питання призначення опіки, спеціалісти органу опіки врахують її думку.
Рекомендую заявникам, які бажають стати опікунами чи піклувальниками дитини, додаткового до визначеного Порядком переліку документів, зібрати та подати до служби у справах дітей докази на підтвердження близьких та приязних відносин із дитиною. Такими доказами можуть слугувати фото та відео з дитиною, довідки від лікарів, вчителів, вихователів, показання свідків, які підтверджують участь потенційного опікуна / піклувальника у житті дитини. Перелік доказів не є вичерпним та залежить від особливостей кожної конкретної ситуації.
Наостанок зазначу, що в умовах воєнного стану процедура призначення опіки та піклування була спрощена. На мою думку, послаблення формальних вимог спрямоване на забезпечення прав дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Покладаючись на власний професійний досвід, зазначу, що, попри послаблення вимог, потенційним опікунам та піклувальникам необхідно зібрати повний пакет документів та довести, що призначення опіки / піклування відповідає інтересам дитини. Зібрати необхідні докази та роз`яснити всі важливі деталі процедури призначення опіки зможе кваліфікований адвокат у сфері сімейного права, який має практичний досвід супроводження таких процесів.
