15 липня в Києві вперше відбулося обговорення проміжних підсумків Національного павільйону Венеційській бієнале — 2024, яке вийшло за рамки мистецьких кулуарів та об’єднало культурний сектор із бізнес-спільнотою. Діалог пройшов у межах Art Talks «Мистецтво та бізнес: як взаємодіяти?» в Музеї історії міста Києва.
.jpg)
Ініціаторкою і спікеркою заходу стала Зоряна Пелех — засновниця компанії Pelekh & Partners та благодійного фонду «Зірка». Серед інших учасників Art Talks: Діана Попова — генеральна директорка Музею історії міста Києва, Вадим Шекман — генеральний директор медичної мережі «Добробут», Анна Копилова — директорка Voloshyn gallery, Марія Овдієнко — мама Олексія Овдієнка, нейровідмінного митця проєкту «Майстерня можливостей» Катерини Бучацької, робота якого увійшла до серії «Щирі вітання» в межах Національного павільйону на Венеційській бієнале — 2024, Наталя Морозова — членкиня Ради CEO Club, керівна партнерка та СЕО Havas Village Ukraine. Запрошеними гостями також стали митці проєкту «Майстерня можливостей» — Настя Кравчук, Владислава Дика, Артем Олійник та Олексій Овдієнко.
Цьогоріч український бізнес виступив партнером у представленні Національного павільйону на Венеційській бієнале. Проте все ще важливими залишаються питання подальшої взаємодії для реалізації культурних проєктів, тож під час Art Talks порушувалися питання:
- важливості представлення на міжнародній арені України та просування української культури;
- проблем та труднощів, з якими зіштовхуються митці й культурні інституції;
- особливостей взаємодії людей мистецтва з бізнесом;
- важливості експертизи для бізнесу, що допомагає зрозуміти цінність мистецького проєкту для його підтримки.
Зоряна Пелех наголосила на важливості підтримки культури з боку соціально-відповідального бізнесу.
«Існують дані, що з 2014 року на просування іміджу та культури України за кордоном було витрачено менше 10 мільйонів доларів (за даними на 2022 рік), в той час як головна організація з міжнародного просування РФ та її культури має щорічний бюджет 70 мільйонів доларів. Тобто бюджет однієї із культурних організацій ворога у 7 разів більший, ніж наш за 8 років війни. Статистика, звісно, не тішить, але однозначно змушує нас замислитись над ефективним співіснуванням мистецьких та бізнес-спільнот, аби голос України звучав якомога голосніше на всіх можливих світових майданчиках. Я переконана, що сьогодні приватні компанії мають брати відповідальність на себе і створювати ці зміни, а не очікувати підтримки культури деінде», — зазначила Зоряна Пелех.
До заходу онлайн також долучилися куратори Національного павільйону Венеційської бієнале — 2024 Вікторія Бавикіна та Максим Горбацький.
Максим Горбацький, зокрема, підкреслив, що на бієнале варто озвучувати меседжі, які важливі в медіапросторі.
«Цьогоріч ми вирішили через наш проєкт говорити не стільки про українське мистецтво, як про українське суспільство, а про те, що ми переживаємо зараз. Ми використали цей найбільший майданчик, аби нагадати світу, що в Україні триває війна, але при цьому розказати, якою є наша країна і якою хоче бути. Зрештою про український національний павільйон написали The New York Times, The Guardian, головне італійське видання Corriere della Sera, CNN включив наш проєкт у топ-10 найкращих національних павільйонів Бієнале, а Financial Tiimes додав у свій дайджест», — підкреслив Максим Горбацький.
Вікторія Бавикіна говорила також про важливість культурної дипломатії та наводила приклади співіснування бізнесу та мистецтва за кордоном.
«До нашого павільйону завітало багато представників різних держав з дипломатичними місіями, зокрема із Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, Естонії, Литви, Фінляндії, Польщі; представники культурних інституцій Канади, США, Німеччини. Великою була увага зі Сполученого королівства, громадяни якої організували декілька походів в наш павільйон. В одній із таких груп були філантропи та приватні підприємства, які підтримують окремих митців чи цілі культурні та мистецькі інституції на державному рівні або навіть є патронами великих організацій, таких як British Council. Це ще раз дало нам впевненість, що комунікація і співпраця між культурою, мистецьким сектором та бізнесом є надзвичайно важливою. Нам варто теж за прикладом інших країн розвивати цей напрямок для результативної та плідної співпраці з усіх сторін», — наголосила Вікторія Бавикіна.
«Культура і мистецтво — це не лише про художників, кураторів та людей, які працюють в цій царині. Підтримка цих секторів сприяє укріпленню нашої ідентичності, і не лише всередині України», — додала вона.
Довідка
Венеційська бієнале — це міжнародна виставка сучасного мистецтва, яка проводиться у Венеції кожні два роки. Вона є однією з найвпливовіших і найпрестижніших подій у світі культури. Заснована в 1895 році, бієнале охоплює різні види мистецтва, включаючи живопис, скульптуру, архітектуру, кіно, театр, музику і танці.
Основні складові Венеційської бієнале:
Центральна виставка: кураторська виставка, що складається з робіт художників з усього світу, часто об`єднаних певною темою.
Національні павільйони: кожна країна має можливість представляти своїх художників у власному павільйоні.
Позапрограмні події: різні галереї, музеї та інші культурні інституції організовують власні виставки і заходи в рамках бієнале.
Венеційська бієнале — 2024 триває з квітня по листопад 2024 року і збирає митців та кураторів з усього світу, демонструючи найсвіжіші тенденції та інновації в сучасному мистецтві.
Цьогорічна Венеційська бієнале зосереджена на показі сучасних та історичних творів, які відображають тему «Іноземці скрізь». Тему обрали з серії робіт колективу Claire Fontaine 2004 року — неонові скульптури з написом Foreigners Everywhere різними мовами. Цей вислів відображає боротьбу проти расизму та ксенофобії в Італії на початку 2000-х років.
«Вираз "Іноземці скрізь" має більше ніж одне значення. По-перше, він означає, що, куди б ви не пішли і де б ви не були, ви завжди стикатиметеся з іноземцями: вони/ми всюди. По-друге, попри місцеперебування, у глибині душі людина завжди є справжнім іноземцем», — зазначає Адріано Педроса, куратор цьогорічної бієналє.
Участь України у Венеційській бієнале
Україна бере участь у Венеційській бієнале з 2001 року. Український павільйон представляє роботи сучасних українських художників і слугує платформою для демонстрації досягнень національної мистецької сцени на міжнародному рівні. За ці роки в українському павільйоні були представлені різні митці, зокрема, такі як Олександр Ройтбурд, Арсен Савадов, Жанна Кадирова, Борис Михайлов та інші.
Цьогоріч від України на міжнародній виставці сучасного мистецтва представили проєкт «Плетіння сіток». Це груповий проєкт, що презентує роботи Каті Бучацької, Лії Достлєвої та Андрія Достлєва, Андрія Ревковського і Даніїла Рачинського в архітектурному просторі, розробленому Олександром Бурлакою. Куратори проєкту — Вікторія Бавикіна та Максим Горбацький.
Участь України у Венеційській бієнале важлива з кількох причин:
Міжнародна видимість: виставка дає українським митцям можливість заявити про себе на світовій арені.
Культурна дипломатія: український павільйон сприяє зміцненню культурних зв`язків з іншими країнами та просуванню позитивного іміджу України.
Розвиток мистецької сцени: участь у такому престижному заході стимулює розвиток сучасного мистецтва в Україні.
В останні роки український павільйон набуває все більшої уваги та визнання, що свідчить про вплив українського мистецтва на міжнародній арені. А отже, потребує ще більшої підтримки з боку держави та бізнесу.
