Багато митців, яких весь світ ідентифікує як росіян, насправді мають українське коріння. Однак у Російській імперії, а згодом і в Радянському Союзі про таке походження воліли не згадувати. Біографи впевнено переконували, якої саме національності має бути митець, і ніхто цього навіть не заперечував.
Деякі представники культури ототожнювали себе з росіянами, проте були й ті митці, чия творчість завжди вказувала на тісний зв’язок з Україною. Про них — далі в матеріалі.
Микола Гоголь
Росіяни вважають Миколу Гоголя класиком саме їхньої літератури. Однак письменник народився в Сорочинцях Полтавської губернії і належав до українського козацького-старшинського дворянського роду Гоголів-Яновських. Микола Васильович цікавився українською народною творчістю — це й проявилося, наприклад, у «Вечорах на хуторі біля Диканьки» чи повісті «Тарас Бульба». Росія вирішила привласнити собі всі досягнення письменника, використовуючи один із найбільш вагомих аргументів: твори написані російською. Та Микола Гоголь неодноразово виявляв свою українську сутність, на що літературознавці — наприклад, Олександр Герцен — хіба що зауважували: «Такі повісті Гоголя неможливі у Великоросії за браком сюжету, оригіналу в нашій дійсності».
.jpg)
Ілля Рєпін
Художник Ілля Рєпін народився в Чугуєві на Харківщині. Його батько походив із козацького роду на прізвисько Ріпа, а мати була із родини військових поселенців. Малювати Ілля почав ще в дитинстві: перші знання отримав від двоюрідного брата Трохима Чапигіна, а потім вивчав іконопис та підробляв розписуванням храмів. Пізніше Ілля вступив до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі — відтоді й став частиною культурного світу Російської імперії.
.jpg)
Зв’язку з Україною художник не поривав, тому й створив цілу серію картин саме на українську тематику. Одна із найбільш визначних — «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Картина написана під впливом робіт відомого дослідника історії козацтва Дмитра Яворницького. Також Ілля Рєпін допомагав Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в Миколаєві та був почесним членом Київської літературно-артистичної спілки й Київської спілки старовини й мистецтва.
«Запорожці пишуть листа турецькому султану»
Казимир Малевич
Художник-авангардист Казимир Малевич народився в Києві в сім’ї з польським корінням. Батько працював на цукрозаводі, тому мріяв, щоб і син став цукроваром. Казимир Малевич закінчив агрономічне училище, проте згодом продовжив навчання у Київській художній школі Миколи Мурашка. Пізніше майбутній художник проживав у Курську і хотів вступити до Московського училища живопису, скульптури й зодчества.
Одна з найзнаменитіших робіт Казимира Малевича — «Чорний квадрат». Однак художник використовував тематику Голодомору 1932-1933 років в інших роботах — зокрема в ескізі «Де серп і молот, там смерть і голод». Також Казимир Малевич присвячував різні цикли робіт українським пейзажам, іконам, які були в кожній українській хаті.
«Де серп і молот, там смерть і голод»
Казимира Малевича двічі арештовували, 1933 року його мистецтво оголосили поза законом. У 1930 році під час допиту чекістів у Ленінграді художник сказав, що він за національністю українець.
