Нещодавно у Національному музеї історії України відбулося відкриття виставки «Сергій Єрмаков. Феномен українського кутюр’є», присвяченої єдиному українському дизайнеру, який працював у стилістиці haute couture. Раніше твори Сергія не пропонувалися широкому загалу — їх бачили лише на подіумних показах поціновувачі мистецтва і моди. Сьогодні ж кожен охочий киянин і гість столиці може відвідати експозицію у музеї та насолодитися творами одного з найдорожчих українських модельєрів.
19 червня минуло 50 років із дня народження Сергія Єрмакова, а 19 січня — рік із дня його смерті. Український кутюр’є не любив розповідати про своє життя, тож про його ранні роки відомо небагато.
Сергій захопився модою ще в дитинстві. Цю любов прищепила йому мати, яка сама шила для себе одяг. Першу сукню він створив у сьомому класі — для своєї мами на новорічний вечір.
В 11 років життя Сергія докорінно змінилося та розділилося на «до» та «після» — у нього діагностували цукровий діабет. Саме через цю хворобу митець пізніше опиниться в інвалідному візку, втратить зір та частково — слух. Вона ж призвела до його передчасної смерті у віці 48 років.
Єрмаков переїхав до Києва у 17 років та вступив до швейного училища. У столиці Сергій також познайомився зі своєю майбутньою дружиною Людмилою.
Сергій Єрмаков створював вбрання для Камалії, Ольги Сумської, Лілії Подкопаєвої та багатьох інших українських зірок. Саме в сукні від Єрмакова Маша Єфросиніна закривала Євробачення-2005 у Києві.
«Я пам’ятаю кожну свою сукню... Ми змінюємося, змінюються наші погляди, змінюється все. Так само змінюється і наше ставлення до минулого, але, попри те як я дивлюся на свої твори, що я думаю про них сьогодні, мої клієнти не готові прощатися із сукнями, які я для них зробив».
Талант майстра визнано далеко за межами України: його запрошували з показами до Європи, Америки та Африки, видання The New York Times назвало Сергія «сліпим дизайнером, який осліпив Америку», а його твори відзначали Жан-Поль Готьє і Пако Рабан. У 2003 році дизайнер став володарем премії «Людина року».
«Я не хочу бути великим дизайнером в Україні, я хочу бути великим дизайнером з України», — казав Сергій Єрмаков.
До початку 2000-х років кутюр’є повністю втратив зір. Медики провели декілька операцій, завдяки яким гострота зору на одному оці складала 5%. Однак Сергій майже не відрізняв кольори, світло і тінь. Після цього над його вбранням працювали помічники, які часто відзначали, що незрячий Єрмаков бачить те, чого не помічають вони.
Сергій Єрмаков надихався Мадонною і мріяв створити вбрання для неї.
«Мадонна — мій талісман, до неї в мене особливі почуття ще з дитинства. На день народження мені зазвичай дарують її диски, футболки з її зображенням, її фото... У мене є дві величезні червоні вази. Їх усього 12 у світі, 8 з них придбала Мадонна», — розповідав кутюр’є.
Дизайнер казав, що професія — усе, що він має. Він міг прокинутися посеред ночі та побачити сукню, до міліметра відчути кожну її деталь.
«Уява — це початок творчості. Ви уявляєте бажане, потім бажаєте те, що уявили, і, нарешті, створюєте те, чого бажаєте».
Центральним образом виставки робіт Сергія Єрмакова, яка проходить у Національному музеї історії України, є сукня «Україна» з жовтого дюшесу, яка вперше була продемонстрована у 2019 році на Ukrainian Fashion Week. Цікавою деталлю роботи є те, що Україна очима Сергія — вагітна. Це символізує наповнення потенціалом і майбутній розквіт.
Вбрання представлене в композиції з колекцією чорних суконь. Вони створюють атмосферу протистояння ночі та світла, у якому завжди перемагає останнє.
«Як найтемніша ніч перед світанком, так і вбрання із шовку та вовни обрамляють сукню — образ України. Сонячна, із золотою бароковою вишивкою, вона уособлює Ренесанс, що неухильно насувається».
Усі речі, створені Сергієм, були пошиті в одному екземплярі. Вони виготовлялися на 80% вручну з використанням коштовних сортів натуральних тканин, переважно — атласу, дюшесу, мусліну і шанжану. Одяг майстер декорував шантильським мереживом, перлами та камінням Swarovski.
