У постійній рубриці ELLE.UA ми розповідаємо про українців та українок, які змінювали світ — кожен у своїй царині. Однією з попередніх героїнь стала Рома Прийма-Богачевська — наймолодша балерина Львівської опери, яка згодом підкорила найпрестижніші балетні та танцювальні сцени Європи та США.
Наступною героїнею нашої рубрики стала Соня Делоне — українська художниця та дизайнерка, представниця напряму ар-деко, засновниця художніх напрямів орфізму та симультанізму. Делоне відома своїми яскравими та абстрактними витворами мистецтва, особливо у стилі орфізму, який вона розробила разом зі своїм чоловіком Робером Делоне. Мисткиня експериментувала з геометричними формами, яскравими кольорами та абстрактними композиціями, включаючи живопис, графіку, тканину та дизайн. Окрім цього, українка відома своїм внеском у світ моди. Вона створила унікальні та яскраві вбрання, а також розробила дизайни для тканин і текстильних виробів. Яким був її шлях до успіху? Розповідаємо у нашому матеріалі.
З чого все починалося
Сара Штерн, яка згодом стане всесвітньо відомою Сонею Делоне, народилася в селищі Градизьк Полтавської області. Після смерті батька дівчинка зростала у родині дядька по матері Анрі Терка, який жив і займався адвокатською практикою у Петербурзі. Родина була достатньо забезпеченою, тож Сара, яка в цей час стала Сонею Терк, здобула хорошу освіту в петербурзькій гімназії, а на шкільних канікулах подорожувала Європою, де безпосередньо знайомилася з найвідомішими зразками світового мистецтва у музеях Франції, Німеччини, Італії.
За однією з версій, першою людиною, яка помітила у Соні хист до малювання, став її вчитель креслення — саме він наполіг на тому, щоб дівчинка подумала про те, аби продовжити навчання в художніх школах. За іншою — перші фарби Соні подарував німецький художник-імпресіоніст Макс Ліберман, який товаришував з її дядьком. Хай там як, але дівчина все ж обрала мистецтво — далі на майбутню зірку художнього мистецтва чекали безліч переїздів, навчання — не лише в університетських стінах, а й у найвідоміших галереях Європи — та повне занурення у європейське мистецьке середовище.
Так, спочатку Соня навчається у німецькій Академії витончених мистецтв у Карлсруе, а у 23-річному віці переїжджає до Парижа, де навчається у найкращих викладачів в академії Ла Палетт, знайомиться з митцями й колекціонерами. Попри популярність академії та високу якість викладання, дівчина все більше часу проводить в паризьких галереях та створює власні роботи, вільні від умовностей та обмежень. Роботи Соні Терк того часу писалися під впливом постімпресіоністичного мистецтва Поля Гогена, Вінсента ван Гога, Анрі Руссо й не тільки.
Фото: arthur.io
Шлюб з німецьким критиком та колекціонером Вільгельмом Уде, що мав власну галерею, не став для 23-річної Соні єдиним офіційним союзом у її житті, проте на той час дав їй перепустку у світ мистецької еліти. Вже за рік художниця залишає чоловіка та одружується з молодим абстракціоністом Робером Делоне, з яким познайомилася в галереї Уде. Соня Терк стає Сонею Делоне, а вже за два роки народжує сина Шарля, який у майбутньому стане впливовим дослідником та популяризатором джазу.
Нові стилі
У 1911 році Соня Делоне зшила для свого сина Шарля ковдру із різнокольорових клаптиків тканини в стилі печворк. Саме з цього моменту розпочалися експерименти мисткині з геометрією та кольором. Згодом разом із чоловіком Соня винайшла власний стиль у мистецтві — симультанізм. Особливість стилю — оптична ілюзія, яка виникає внаслідок розміщення поруч елементів різних кольорів, що створюють ефект взаємопроникнення. Експериментуючи з кольором, подружжя Делоне намагалося передати у своїх роботах відчуття динаміки й ритму. Друг пари, французький поет та художник Гійом Аполлінер, назвав цей стиль орфізмом, порівнюючи його з давньогрецькою музикою Орфея. В роботах подружжя переважали яскраві кольори, любов до яких, за словами Соні, зародилася в неї у дитинстві.
Фото: PRACUSA S.A
«Я люблю чисті, яскраві кольори мого дитинства, України. Пам`ятаю селянські весілля в моїй країні, де червоні та зелені сукні, прикрашені численними бантиками, літали у танці. Пам`ятаю, як ростуть кавуни та дині, помідори оперізують червоним хати, і великі соняшники — жовті з чорною серцевиною — сяють у легкому, високому блакитному небі», — згадувала художниця.
Надалі авангардний стиль Делоне знайшов своє місце не лише на полотнах, а й на тканинах, вбраннях й не тільки, перетворивши Соню з художниці на впливову персону у світі моди.
Делоне і мода
У 1914 році, через Першу світову, Делоне з чоловіком переїжджає з Парижа до Іспанії. В цей час незвичайний стиль Соні Делоне стає надзвичайно популярним і в модній індустрії. В 1918 році в Мадриді відкривається перший власний Дім мод Соні Делоне Casa Sonia, а в 1921 році — паризький Delaunay. Речі, які створювала і продавала Соня, були по-справжньому унікальними завдяки сміливому поєднанню кольорів і форм.
Фото: wikipedia.org
Окрім цього, Делоне співпрацює з антепренером Сергієм Дягілєвим, створюючи ескізи костюмів та декорацій до його балету «Клеопатра». Після повернення до Франції у 1920 році художниця розробляє малюнки до тканин для ліонських фабрик, а в 1924 році відкриває «Симультанистський бутик», де були представлені вбрання, виконане з тканин з великими кольоровими візерунками.
Переломним моментом в житті художниці став 1925 рік, коли вона взяла участь у паризькій Виставці декоративних мистецтв разом зі своїми виробами. Сукні, килими, купальники, шалики й навіть автомобілі з абстрактними малюнками в симультанному стилі, представлені на виставці, привернули до себе увагу публіки та провідних модних журналів. Кіностудії й театри мріяли про співпрацю з Делоне, а Сорбонна запросила художницю читати лекції з історії мистецтв. Соню проголосили провідною представницею ар-деко, що поєднав у собі модерн і авангард. Пізніше Делоне фокусується на дизайні тканин та роботі над монументальними роботами для виставкових павільйонів, які створює разом із чоловіком.
Життя після
Після смерті Роберта Делоне у 1941 році Соня ще більше занурюється в роботу. Вона бере участь у виставках та займається впорядкуванням архіву чоловіка. У 1963 році Делоне передає Франції 117 власних робіт і робіт чоловіка, а вже через рік у Луврі проходить їхня виставка. Цікаво, що Делоне стала першою жінкою-художницею, чия ретроспективна виставка у Луврі відбулася за життя. У 1975 Соню Делоне нагородили вищою нагородою Франції — орденом Почесного Легіону.
Соня Делоне залишила значну спадщину у світі мистецтва та дизайну, зробила внесок у розвиток абстракції та стала однією з найвпливовіших жінок-художників свого часу. Її малюнки цитували у своїх колекціях найвідоміші модні бренди нашого часу, серед яких Valentino, Comme des Garsons. Художниця, яка до своїх останніх днів читала лекції з мистецтва в Сорбонні, займалася дизайном інтер’єрів та автомобілів, керамікою й не тільки, померла у віці 94 років у Парижі, однак залишила по собі унікальний слід в історії мистецтва.
