Творці драмеді з елементами чорного гумору «Я працюю на цвинтарі» представили офіційний трейлер фільму. Жарти крізь сльози та про сльози, життя та смерть, Ерос і Танатос у нерозривному зв’язку, кримінальні розборки, переділ власності, сімейні конфлікти, пошуки себе та обережно оптимістичні думки про майбутнє — попри назву, «Я працюю на цвинтарі» насправді є життєствердним фільмом про перемогу життя.
«Ця сцена знімалася наприкінці усіх зйомок. І ми нашою групою вже стільки всього пройшли, що ти голий або одягнений — вже було несуттєво. Все було дуже легко і професійно, навіть легше, ніж будь-яка постільна сцена. Ми знімали на Байковому цвинтарі на алеї, де поховані видатні українські діячі. Я біг голяка один дубль, другий, третій... У перерві між дублями у якийсь момент я розумію, що стою дупою до могили Амвросія Бучми. А Бучма — великий український актор, який грав у Театрі імені Франка, і одна з його відомих сцен — де він протягом п’яти-шести хвилин проживав драму, повернувшись до глядачів спиною. А я стою тепер голий, і в голові думка: "Вибачте, Амвросію Максиміліановичу, ви у свій час геніально грали спиною, а мені доводиться перед вами грати дупою"», — розповідає Віталій Салій, виконавець головної ролі, про один з кадрів, які увійшли до трейлеру.
Зйомки драмеді завершилися ще до початку повномасштабної війни, і навіть на знімальному майданчику творцям фільму доводилося долати чимало стереотипів.
«Було дуже багато моментів, пов’язаних з упередженням щодо цвинтарів, з усіма цими стереотипами та страхом перед мерцями. Це було і в знімальній групі, але швидко минуло, бо ти або працюєш, або боїшся. Таксисти, наприклад, не хотіли рано-вранці заїжджати на територію цвинтарів, і якщо для Байкового це нормально, то для Лісового, оскільки він дуже великий, реальна проблема. Там від центрального входу до місця зйомки треба було пройти пару кілометрів», — розповідає режисер фільму Олексій Тараненко.
«Я працюю на цвинтарі» — фільм про життя, про пошуки його сенсу, про те, як важливо порозумітися із самим собою, відпустити «привидів минулого». Так вважає і актор Віктор Жданов, виконавець ролі директора цвинтаря Петровича:
«Це ж фільм не про покійників, це фільм про життя. І те, що головний герой виривається із цього і завдяки обставинам знаходить себе, знаходить сім’ю, дитину... знаходить сенс життя. Він сам себе похоронив, ходячий мрець... ми це бачимо на початку фільму. Усе це правда, усе це життя. Чи вдалося це відобразити? Це вже глядач скаже: передали ми це чи не передали».
Прем’єра драмеді «Я працюю на цвинтарі» відбудеться 15 вересня в усіх діючих кінотеатрах України. Навіть під час війни українська кіноіндустрія продовжує працювати та боротися за своє існування, і автори фільму наголошують, що ризикнули влаштувати прем’єру навіть у такий час, аби підтримати українське кіно та хоча б на півтори години відволікти глядачів від тривожних думок.
