Емоційні стани, які ми переживаємо під час війни, — це нормальна реакція на ненормальні події. Виокремлюють три стадії стресу: тривогу, опір та виснаження. Детальніше про них та про те, чи обов’язково ми відчуємо кожну зі стадій, розповіла психологиня Анна Андрєєва для Інституту когнітивного моделювання. Також за посиланням можна отримати безкоштовну конфіденційну онлайн-консультацію психолога або психотерапевта.
Instagram: @albina.kolesnichenko
Тривога
Це максимальна мобілізація адаптаційних ресурсів організму та швидке приведення людини в стан напруженої готовності боротися або бігти від небезпеки.
Опір
Якщо стресогенний фактор дуже сильний або продовжує свою дію тривалий проміжок часу, знижуються фізіологічні процеси, ресурси витрачаються економніше. Організм готовий до тривалої боротьби за життя.
Виснаження
При виснаженні обмінні процеси порушуються на фізіологічному рівні. Це призводить до зниження загальної опірності організму і його здатності до адаптації при несприятливих умовах. Це може спровокувати серйозні порушення функціонування організму.
Instagram: @albina.kolesnichenko
Якщо ви почуваєтеся нормально, можна припустити, що вам вдалося відшукати баланс між витратами та відновленням власних ресурсів на стадії опору.
Це не означає, що на зміну цьому стану обов`язково прийде виснаження. Остання стадія наздожене лише в тому випадку, якщо матимуть місце фактори, що посилюють травматичний стрес: пасивність у поведінці, цілковита неспроможність/неможливість хоч якось протидіяти ситуації, фізична перевтома та відсутність підтримки.
А якщо це не стадія опору?
Реакція на стрес визначається рівнем нашої стресостійкості. Саме вона забезпечує пристосування людини до екстремальних умов і дозволяє вирішувати поставлені завдання. Підвищену стресостійкість забезпечують як фізіологічні особливості (тип нервової системи, гормональний стан), так і деякі особистісні риси (рівень суб`єктивного контролю, особистісної тривожності тощо).
Гострота та інтенсивність реакції на стрес зумовлюється індивідуальними характеристиками, адаптивними здібностями та персональною вразливістю. Коли рівня стресостійкості недостатньо для забезпечення цілісності психічних процесів, можуть увімкнутись допоміжні механізми самозбереження.
Instagram: @albina.kolesnichenko
Один з них — дисоціація. Це відстрочення реакції на психічну травму, і зміст механізму полягає в тому, що людина втрачає здатність сприймати цілісну картину подій. Травматичний досвід фрагментується, а спогади, роздуми щодо травматичного переживання стають обмеженими. Це дозволяє людині діяти, ігноруючи психотравматичний вплив. Однак травматичний досвід стає основою для розвитку таких симптомів, як нав’язливі спогади, жахливі сновидіння та флешбек-ефекти.
Якщо ви помічаєте, що ваші спогади неповні та уривчасті або вас тривожать нав’язливі спогади, безсоння/жахливі сновидіння та флешбеки, варто звернути увагу на ментальне здоров’я та звернутись за допомогою до фахівців.
