«Не поважаю я порад, як через пекло проповзти до раю», — Святослав Вакарчук жорстко відповів на новорічне привітання Володимира Зеленського

Нардеп написав вірш

Цього року новорічне привітання президента України значно відрізнялося від усіх попередніх. У своїй промові Володимир Зеленський вирішив не вживати таких слів, як «імплементація» та «ВВП», а звернувся до українців з маніфестом. Глава держави заявив, що нам усім потрібно навчитися поважати один одного, бо любити Україну — це любити всіх українців: «У нашому паспорті не вказано, «правильний»  чи «неправильний» українець. Немає рядка «патріот», «малорос», «ватник» чи «бандерівець». Там написано «громадянин України, який має права та обов'язки».

Президент висловив думку, що неважливо, як називається вулиця, тому що вона освітлена і заасфальтована, і «немає різниці, біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину, у яку закоханий».

Привітання глави держави сподобалося не всім. Серед тих, «для кого є різниця», опинився і Святослав Вакарчук, лідер партії «Голос». 2 січня народний депутат і музикант написав вірш-відповідь Зеленському.

«Для мене справді є різниця де,

Для мене є різниця, з ким, куди і звідки.

Все очевидно: хтось вперед іде,

А хтось стає навколішки й навшпиньки.

А щодо того, хто кому товариш, друг і брат,

На щастя, кожного я право поважаю,

Але не поважаю я порад, як через пекло проповзти до раю.

І як підставити щоку під чобіт зла, і як закрити гідність у коптьорку,

І тих, хто молиться на голову козла, і тих, хто всує одягає гімнастьорку.

У кожного свій погляд на життя,

Свої слова, гріхи і протиріччя.

Старіють очі і від сміху, і від сліз,

Та не буває без очей обличчя.

Як не буває без облич людей,

І не буває без людей держави.

"Какая разница, под чем, под кем и с кем",

Коли овець зганяють вовкодави.

Коли нема зубів, вже все одно — жувати шоу чи смоктати серіали,

Яка різниця — сало чи попкорн,

Коли тебе на мило готували.

Ви кажете, що кожного колись потрібно врешті-решт нагодувати,

Я згоден з цим, але навіщо всім солодку вату в душу заганяти.

Ми творимо державу чи колгосп?

Ми пишемо історію чи казку?

Ми хочем без наркозу перемог

Чи хочемо під опіум поразки?

Для мене справді є різниця де і хто, і з ким готовий побрататься.

Не проживе держава без людей,

Людей, що вовкодавів не бояться».


Реклама

Популярні матеріали

Які босоніжки нам потрібні цієї весни


«Діамант — найгарніша і найбажаніша інвестиція»: засновниця Diva...


Сучасний погляд на українські традиції: чому варто відвідати...


Читайте також
Популярні матеріали