Нещодавно, 18 серпня, в Україні відбулася прем`єра екранізації всесвітньо відомого бестселера за версією The New York Times «Там, де співають раки». У центрі сюжету — історія молодої дівчини Каї, дитинство якої минуло в болотистій місцевості неподалік тихого містечка в Північній Кароліні. Дівчина веде пустельницький спосіб життя, але знайомство з двома місцевими юнаками відкриває перед нею новий світ. Незабаром після цього одного з хлопців знаходять мертвим, а Кая стає головною підозрюваною у вбивстві. Тепер героїні доведеться не тільки шукати своє місце у світі, а й доводити свою непричетність до злочину.
Спеціально до прем’єри актори фільму розповіли про враження від зйомок та найцікавіші моменти на знімальному майданчику.
Дейзі Едґар-Джонс — Кая
«Що мене захоплює в Каї — це її сила та витривалість. Її стосунки із Чейзом закінчуються на вельми поганій ноті, і, коли хлопця знаходять вбитим на болоті, підозра, звісно ж, падає на неї. На "болотяне дівчисько", як її ще люблять називати місцеві. Проте навіть тоді, коли вся увага прикута до неї, вона продовжує демонструвати неймовірну стійкість та самовладання, зберігаючи нероздільний зв’язок з природою. Проживши стільки років на маршах (приморських луках), Кая добре засвоїла, що у природи не буває темного боку. Для Каї, яку ще дитиною покинула вся родина і яка знала лише біль та втрати, природа стала єдиним, завдяки чому вона виживала. Саме природа замінила їй сім’ю», — розповіла Дейзі Едґар-Джонс.
.jpg)
«Дейзі Едґар-Джонс — непересічний талант. Вона поєднує в собі так багато граней: з одного боку, ви відчуватимете її вразливість, з іншого — залізний характер та внутрішній стрижень. Вона чесна, добра, романтична і загадкова. А її зв’язок із природою дивує. Дейзі прекрасно перевтілилася в Каю, і навіть південний акцент, який має її героїня, відтворила просто чудово», — говорить продюсерка Різ Візерспун.
Дійсно, для того щоб якомога правдоподібніше перевтілитися в Каю Кларк, акторці, яка родом з Лондону, довелося чимало попрацювати над собою, щоб відточити особливий каролінський акцент.
«Я безліч разів перечитувала роман, а коли отримала сценарій, співставляла кожну сцену з фільму з тією, що в книзі, робила нотатки, виписувала важливі деталі. Завдяки цій історії я чимало дізналася про дику природу, марші та ландшафти», — поділилася акторка.
Едґар-Джонс багато працювала з тренером з діалектів Френсі Браун, щоб прибрати лондонську вимову та говорити як американка середини XX століття, яка живе на узбережжі Північної Кароліни.
«Мені дуже сподобалося працювати над своєю вимовою, адже це вельми допомагає відчувати себе впевненішою. Оскільки я граю Каю у її віці 15 до 23 років, мені потрібно було передати ці зміни віку за допомогою голосу. Це для мене було неабияким викликом, оскільки голос Каї містить певну м’якість, що відрізняє її від мене, тож мені необхідно було підлаштуватися і під цей аспект», — розповідає Едґар-Джонс.
Окрім того, Кая — талановита художниця, тому Едґар-Джонс чимало працювала з Кірбі Фіган — художньою керівницею фільму. Саме вона відповідала за більшість картин у стрічці.
«Я чудово провела час, працюючи з Кірбі. Вона неймовірно талановита. Пам’ятаю, коли приїхала до Нового Орлеана, перше, про що я попросила її, — навчити мене малювати. Спочатку ми тренувалися малювати черепашок. Згодом пішли до міського парку, і Кірбі показувала мені, як намалювати пір’їни, — це була справжня магія», — коментує Дейзі Едґар-Джонс.
Тейлор Джон Сміт — Тейт
Перші романтичні стосунки в житті Каї — це Тейт Вокер, з яким вона була знайома ще в дитинстві.
Будучи дітьми, Тейт та Кая обожнювали колекціонувати пір’я різноманітних птахів. Тож, коли Тейт знаходить пір’їни, які, на його думку, можуть сподобатися дівчині, він починає залишати їх на пеньку в лісі. Так, крок за кроком, їхній невимушений флірт переростає у справжні відносини.
«Коли Тейт дізнається, що Кая не вміє ні писати, ні читати, він вирішує навчити її цього. Одним з перших важливих для них моментів є той, де Кая та Тейт учаться читати алфавіт. Уміння вільно висловлювати свої думки на папері відкриває цілий світ можливостей для дівчини. Адже згодом ці навички допоможуть їй задокументувати все про свої відкриття на маршах у прекрасних книгах», — ділиться актор.
«Настає час, коли Тейт має йти до коледжу, і він обіцяє Каї, що неодмінно повернеться. Проте Тейт — молодий чоловік, у якого все життя попереду. Тож, коли йому роблять пропозицію приєднатися до літнього наукового стажування, він погоджується, навіть не попрощавшись із Каєю. Як і всі інші до нього, він також покидає її. І це рішення мучитиме його протягом довгих років», — розповідає Тейлор Джон Сміт.
Гарріс Дікінсон — Чейз Ендрюс
Цю порожнечу в житті Каї заповнює Чейз Ендрюс, якого приваблює дика та загадкова натура дівчини. У місті до неї завжди ставилися як до вигнанниці, твариноподібної істоти, яка живе відлюдницею серед безкрайніх просторів маршів.
«Мені здається, що Чейза в Каї приваблює її загадковість, але нас часто тягне до речей, які нам важко зрозуміти. Більшість дівчат з міста геть не схожі на Каю: її інтелект, вдумливість, глибина та історія інтригують його, лякають та неабияк хвилюють водночас. Поруч із нею він стає новою версією себе, версією поза межами міста та його родини. Чейз відчуває, що може більше відкритися поруч із Каєю, бо їхній світ належить лише їм. Той факт, що він нікому про це не розказує, свідчить про його страх. Він боїться, що його таємницю викриють, дізнаються про його стосунки з "болотяним дівчиськом". У нього кишка тонка, щоб відстояти це рішення перед іншими людьми. Та й окрім цього, він чимало бреше Каї, адже вона навіть не здогадується, що в місті він крутить романи з іншими дівчатами», — коментує Гарріс Дікінсон.
Майкл Гаятт — Мейбл та Стерлінг Мейсер-молодший — Джампін
У місті мало людей, які приймають Каю такою, якою вона є. Лише Джампін і Мейбл, власники місцевого магазину наживок і снастей, поважають незалежність Каї, а також забезпечують їй дохід та допомогу. Актриса Майкл Гаятт грає Мейбл, а Стерлінг Мейсер-молодший — Джампіна.
«У Каї Мейбл бачить споріднену душу, адже кожен з нас хоч раз у житті відчував себе вигнанцем, білою вороною. Проте краса життя в тому, щоб дозволити собі жити за власними, а не за чужими правилами. Ось про що історія "Там, де співають раки": про абсолютну любов та радість, які знаходить Кая серед просторів дикої природи. Чи мала б вона все це, якби жила за правилами? Подивіться, яким багатим стало її життя, коли вона вийшла за рамки».
«Бути темношкірим чоловіком на початку 1950-х у Північній Кароліні, та ще й власником бізнесу, — справжній ризик, адже те, що ти маєш, у будь-який момент можуть забрати. Джампін дуже вразливий, тому, коли він зустрічає когось, настільки ж вразливого, як і він, у нього виникає бажання допомогти. Він та Мейбл — чуйні та турботливі люди. Але так само вигнанці, як і Кая. Для Мейбл та Джампіна взяти її під крило опіки було неабияким ризиком. Вони — чорношкіра пара у 1952 році. Їхня присутність у житті маленької білої дівчинки могла образити чиїсь почуття. Таке рішення могло поставити під загрозу їхнє майбутнє. Та все ж вони зробили вибір на користь дівчинки», — доповнює Стерлінг Мейсер.
