Президент України Володимир Зеленський повідомив про те, що СБУ затримала проросійського політика-втікача та кума путіна Віктора Медведчука. Деталі обіцяють розповісти згодом.
Затриманого раніше звинувачували в співпраці з країною-агресоркою, запроваджували санкції проти нього та його дружини Оксани Марченко, а також забороняли діяльність каналів, до яких причетний політик.
У 1992 році Віктор Медведчук став заслуженим юристом України. За 12 років до цього його призначили адвокатом українського дисидента Василя Стуса. Віктор Медведчук навіть не спробував захистити поета-шістдесятника, проте у 2020 році подав позов про заборону видання і розповсюдження книжки Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».
Український дисидент залишився навіть без права на пом’якшення вироку. Детальніше про справу Василя Стуса читайте в матеріалі.
Василь Стус для України
«Або світ прийме мене таким, як я є, як мене народила мати, або вб`є, знищить мене. Але я не поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття й думки зроблю свій портрет, тобто портрет цілого світу».
Український поет і дисидент Василь Стус народився в січні 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині. Дитинство провів у Донецьку, згодом став випускником історико-філологічного факультету педагогічного інституту. Василь Стус почав свій шлях поета, вчителюючи в Кіровоградській області та під час служби на Уралі. Тоді він захопився творчістю Гете й Рільке, активно перекладав їхні твори. Пізніше став літературним редактором газети «Соціалістичний Донбас», оа за 7 місяців вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР у Києві.
Так і визначилася доля поета, який став учасником осередку українських шістдесятників — Клубу творчої молоді. Поступово з вечорів пам’яті Миколи Куліша, Леся Курбаса та інших представників «Розстріляного відродження» зібрання творчої інтелігенції перетворювалися на політичні маніфести.
У 1965 році Іван Дзюба під час прем`єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» повідомив про арешти української інтелігенції. Тоді Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом підтримали літературного критика і закликали всіх, хто протестує проти репресій, встати. Відтоді поет та інші учасники протесту опинилися під наглядом.
Василь Стус продовжив писати протестні листи та засуджував ув’язнення колег. Уперше поета заарештували в 1972 році. Він повернувся до Києва восени 1979 року та приєднався до Гельсінської групи захисту прав людини. Уже у травні наступного року Василь Стус знову потрапив за ґрати — він отримав 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Тоді його адвокатом був Віктор Медведчук.
Як (не) захищав Василя Стуса Віктор Медведчук?
«Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката», — пригадував друг дисидента Євген Сверстюк.
Під час судового розгляду справи Василь Стус заявив відвід усьому складу суду. Також він подав клопотання про надання можливості представникам міжнародних організацій бути присутніми на засіданні. Віктор Медведчук цього не підтримав і сказав, що покладається «на розгляд суду». Адвокат допитував свідків, які позитивно оцінювали діяльність Василя Стуса, натомість нічого не сказав тим, хто називав поета ворогом Радянського Союзу та підбурювачем терористичних акцій.
Віктор Медведчук визнав «провину» дисидента.
Василь Стус своєї провини не визнав. Поет навіть не мав права на останнє слово.
Кадр із фільму «Заборонений»
«Я завжди говорив, що мене не цікавить особистість Стуса. До того ж будь-які "звинувачення" щодо так званої справи Стуса є необґрунтованими... Я ж не заперечую проти Стуса і проти того, що у нього є прихильники. Нехай його поважають, нехай його люблять, хай його обожнюють. Але брехня щодо мене не може поширюватися», — коментував Віктор Медведчук в інтерв’ю BBC.
У травні 2019 року вийшла друком книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». У вересні Віктор Медведчук заявив, що вимагатиме через суд заборонити її розповсюдження. Він вважав, що деякі висловлювання принижують його честь і гідність. Через місяць Дарницький районний суд таки заборонив розповсюдження книги без дозволу політика. Проте Вахтанг Кіпіані подав апеляцію, і вже в березні «Справу Василя Стуса» знову дозволили розповсюджувати.
«Коли б Медведчук ще чверть століття тому чесно розповів про свою роль у тих процесах проти правозахисників і поетів — йому б, на мій погляд, багато що пробачили. Але натомість він не лише не відчуває докорів сумління, але й веде активну проросійську політику, підсилюючи негативний інтерес до себе. Та й безмежний цинізм у заяві, що Стус йому "байдужий", підкидає хмизу до суспільного обурення», — розповів Вахтанг Кіпіані «Локальній історії».
Що сталося з Василем Стусом?
Під час ув’язнення Василь Стус не мав жодного побачення з дружиною та сином. Табірні наглядачі знищили збірку «Птах душі», де було приблизно 300 віршів поета. Василь Стус декілька разів оголошував голодування на знак протесту проти жорстокого поводження. 28 серпня 1985 року поета відправили до карцера за те, що він, читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари.
На знак протесту Василь Стус оголосив безстрокове сухе голодування. Поет помер уночі проти 4 вересня. Прах Василя Стуса перепоховали в Києві аж у листопаді 1989 року.
Кадр із фільму «Заборонений»
