Сьогодні річниця, яку ми не святкуємо, — рівно рік тому російські окупанти розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. І, на жаль, це має жахливі наслідки, зокрема й психологічні. Один із них — «синдром річниці». Інформацією про нього поділилися Instagram-акаунт uahealth та психологиня Світлана Ройз.
Як проявляється «синдром річниці»?
Дратівливість, звинувачення себе та інших, втома, сльози, тривожні думки, почуття, яким іноді важко знайти пояснення чи причину та які виникають у період річниці значимих події. У випадку українців це 24 лютого.
Синдром річниці — це ехо травми, яке наздоганяє нас. Деякі дослідники кажуть, що такий ефект є одним із проявів посттравматичного стресового розладу (ПТСР), адже це логічна частина горювання.
Його відчують усі?
Деякі відчули цей синдром, коли одягли зимову куртку, в якій бігли у бомбосховище, деякі — напередодні 24 лютого, деякі ще відчують, а когось це мине. Все залежить від роботи психіки.
Що робити із синдромом?
Дозволити собі прийняти минуле, дозволити оплакати його і свої надії, те, що як було, вже не буде.
Наступний етап — починати відбудовувати сьогодення і дивитися в майбутнє.
Як проживати «синдром річниці»?
Світлана Ройз радить залишити важливі рішення на потім. Саме зараз може з’явитися бажання щось кардинально змінити: піти з роботи, змінити формат стосунків тощо. Важливо дати собі час і утриматись від важливих рішень, бо саме зараз ви не можете критично оцінювати свої дії.
Інша порада — турбуватися про себе.
«Більшість із нас може відчувати загострене почуття провини, коли дозволяє собі радість. Потім можемо карати себе (це може проявлятись як втомою, так і саморуйнівною поведінкою). Памʼятай, що радість — це енергія. Вона зараз дуже потрібна. Віднови сон, зважай на тілесні потреби», — поділилася психологиня.
Дайте відповіді собі на запитання:
- Хто в колі вашої підтримки?
- Яка особиста сила допомагала вам у цей piк?
- Що ви вважаєте своїми неочікуваними надбаннями?
- На які свої цінності ви спиралися?
- Про що ви можете сказати: я не очікувала/очікував, що так можу?
До самодопомоги Світлана Ройз зараховує маленькі кроки, на які здатен кожен, зокрема зробити папку в смартфоні «Хроніки Перемоги» та зібрати туди фотографії, меми, відео, які для вас особисто символізують силу. Плануйте короткострокове майбутнє, повторюйте «я обираю життя» та фокусуйтеся на тому, що уявляєте цієї миті.
Якщо ви відчуваєте, що складно витримати навантаження, варто звернутися по допомогу до спеціалістів.
