Розвідка російських окупантів отримує 80% інформації з відкритих джерел. Те, що ми постимо в соціальних мережах, може заподіяти шкоду нашим населеним пунктам та військовим об’єктам. Тому важливо знати, що можна публікувати під час війни, а що — ні. Міністерство культури та інформаційної політики виокремило декілька правил інформаційної безпеки.
Instagram: @salwangeorges
Що не можна публікувати?
- Фото та відео місцевості, де відбувся обстріл або де впав снаряд.
- Відео з ракетами, що летять, моменти влучання снарядів.
- Точні адреси та координати місць бойових дій.
- Відео та фото з розпізнавальними знаками: таблички з назвами вулиць, станціями метро, автобусними зупинками, магазинами та супермаркетами, заводами й підприємствами, номери авто.
- Роботу української ППО та артилерії.
- Відео та фото влучання ракет.
- Будь-які дані про дії та переміщення українських військ та військової техніки, місця їхньої дислокації, а також про основні військові обʼєкти.
- Неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.
- Будь-яку інформацію, яка не верифікована державою та не є з офіційних джерел.
Instagram: @salwangeorges
Що категорично заборонено робити?
- Стрімити в прямому ефірі ракетний обстріл чи бомбардування. Такими кадрами ви допоможете ворогу коригувати вогонь. Почекайте з публікацією.
- Озвучувати та уточнювати дані про влучання ракет (точні адреси) в коментарях.
Що можна публікувати?
- Через деякий час після атаки ви можете публікувати в інтернеті інформацію про всі злочини російських окупантів: зруйновані обʼєкти інфраструктури, будинки, постраждалих.
- Усі знімки мають бути крупним планои, щоб ворог не зміг побачити місцевість.
Ми також писали про те, як не стати корегувальником вогню для ворога.
Instagram: @salwangeorges
