(Не)відомі шістдесятники: про творчість української художниці та модельєрки Любові Панченко

Мисткиня, яка відроджувала українську культуру

Ім`я української художниці Любові Панченко рідко згадувалося серед числа відомих шістдесятників. Мисткині часто відмовляли у виставках і публікаціях — її стиль не підпадав під правила Радянського Союзу. 

У часи хрущовської відлиги Любов Панченко, мешканка села поблизу Бучі, відроджувала українську культуру, а свою сміливість демонструвала на картинах та в процесі пошиття одягу. Так і сформувався особливий стиль мисткині. 

Купала

Попри високу професійну майстерність, шістдесятниця не входила до Національної спілки художників України.

«Ті, які туди входили, працювали під чужу дудку, а я — під свою. Мені все життя нав`язували політику, а я була далека від неї. Але завжди та скрізь розмовляла українською мовою», — коментувала художниця. 

30 квітня 2022 року 84-річної Любові Панченко не стало. Вона місяць голодувала під час російської окупації в Бучі. 

Чим особлива творчість мисткині та який доробок вона залишила по собі, розповідаємо в матеріалі. Основним джерелом про художницю став альбом «Любов Панченко: повернення».

Становлення шістдесятниці

Ще змалечку Любов Панченко привчали до праці, тож у сім’ї не зовсім зрозуміли дівчинку, коли та зацікавилася малюванням.

«…батьків непокоїло захоплення доньки — аж по руках били, коли тягнулася до олівця. Бо що то — малювання? Розвага і тринькання часу, а треба працювати, бо все життя — це праця, і то нелегка…», — розповідає одна з авторок книжки «Любов Панченко: повернення» Олена Лодзинська.

Попри несхвалення батьків, Любов вступила до Київського училища прикладного мистецтва на відділення вишивки. Вона мешкала в гуртожитку, тому й виживала на мізерну учнівську стипендію. Пізніше вступила на вечірнє відділення факультету графіки філії Львівського поліграфічного інституту імені І. Федорова. Її життя змінилося після знайомства з київським Клубом творчої молоді — вона шила народне вбрання членам хору «Жайворонок», писала забороненим нарбутівським шрифтом афіші для літературних вечорів, малювала портрети Шевченка з цитатою «Борітеся — поборете!», робила ескізи українських рушників, шила свити й вишивала сорочки на прохання знайомих. Любов спілкувалася з українськими дисидентами: Аллою Горською, Людмилою Семикіною, В’ячеславом Чорноволом, Іваном Світличним тощо. 

Сучасний український одяг крізь бачення мисткині 

Любов Панченко працювала модельєркою сучасного українського одягу, створеного за народними традиціями. Її стиль — поєднання традиційного крою з вишуканим яскравим дизайном, в якому квіткові композиції та геометричні орнаменти не точно копіюють зразки народного мистецтва, а репрезентують особливе бачення авторки.

«Принесена матерія одразу лягала на рівний стіл, майстриня задумливо, але недовго дивилася на клієнтку і одразу бралася за ножиці. І поки хазяйка тканини подумки прощалася зі своїм скарбом, вважаючи його безнадійно зіпсованим, Люба вже широкими стібками з’єднувала деталі, й майбутній виріб лягав точно по фігурі. А потім було найголовніше — чаклування над дизайном… Аплікація, вишивання, бахрома або підібрана до ладу тасьма робили цю свитку, кептар чи жакет неповторним витвором мистецтва, а щасливу власницю (або власника) — зіркою», — описує Олена Лодзинська в книжці. 

З клаптиків різної тканини Любов часто створювала колажі-аплікації на пресованому картоні. 

Дівчина

Мамина казка

Червона калина

Лілея

Творчість, сповнена автентичністю

Творчість Любові Панченко наповнювалася духом свободи й українським національним колоритом — на таке в СРСР попиту не було.

У 1965 році з подорожі до Карпат мисткиня привезла велику серію акварелей і малюнків, а потім неодноразово створювала ліричні пейзажі рідної Бучі, Ірпеня і Києва, привозила замальовки з поїздки на Кавказ та робила портрети друзів.

Серія «Карпати»

Любов Панченко захоплювалася декоративним розписом — на її папері виникали композиції з квітів і птахів, звірів,  а також малюнки козаків і дівчат у вихорі танцю. Такі сюжети часто отримували назви з українських пісень та приказок. 

Вихор

Весела вдова

Бучанська весна

Коли Надія Світлична та Микола Плахотнюк заснували громадську організацію «Музей шістдесятництва», то Любов Панченко дозволила відібрати майже 150 акварелей і декоративних розписів для виставки. У 2019 році мисткиня передала й решту архіву, завдяки цьому уся творчість художниці збереглася. 


Реклама

Популярні матеріали

Які босоніжки нам потрібні цієї весни


«Діамант — найгарніша і найбажаніша інвестиція»: засновниця Diva...


Сучасний погляд на українські традиції: чому варто відвідати...


Читайте також
Популярні матеріали