Сьогодні, 3 травня, у світі відзначають Всесвітній день свободи преси. Питання свободи слова та висловлення через медіа сьогодні стоїть як ніколи гостро. Дезінформація поширюється зі швидкістю світла як спосіб психологічного впливу на суспільство.
Свобода вираження поглядів була викладена у Французькій декларації прав людини та громадянина 1789 року як одне з найцінніших прав людини. Засади свободи слова та медіа вважаються фундаментальними і є невіддільною частиною демократичного суспільства. У ст. 11 Декларації прав людини та громадянина 1789 року зазначається: «Вільне вираження думки і переконань є найдорогоціннішим правом людини, тому кожна людина може вільно говорити, писати і друкувати, несучи відповідальність за зловживання своєю свободою…».
Тому ми вирішили вам нагадати про фундаментальні принципи свободи преси та стандарти журналістики, які допоможуть вам зрозуміти роботу медіа та переглянути джерела інформації, якими ви користуєтеся, на предмет цього питання.
– Суспільство та його інтереси — понад усе. Журналістика та медіа обов’язково мають служити суспільству, а не конкретній владі. Преса не передбачає служіння ані власникам медіа, ані конкретним політичним партіям, комерційним установам, олігархічним колам та іншим.
– Достовірність. Факти, що наводяться у матеріалі, повинні бути перевіреними на стан їх достовірності. Вони мають бути ідентифіковані та містити надійні джерела інформації. В Інституті масової інформації зазначають, що ненадійними джерелами інформації є неверифіковані акаунти в соціальних мережах, або ж джерела, які себе скомпрометували; джерело може бути анонімне, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності. Журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він (вона) знає.
– Баланс думок, різносторонність поглядів. Журналістські матеріали мають забезпечувати всебічність та різносторонність висвітлення події. При висвітленні тієї чи іншої проблематики важливо надавати слово та показувати позиції/думки всіх сторін конфлікту. Своєю чергою журналіст повинен бути неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.
– Посилаючись на дослідження чи думку, необхідно ретельно перевірити джерело інформації та вказати його.
– Відокремлення фактів від коментарів. Власні коментарі журналіста мають бути відокремлені від фактів та думок учасників матеріалу.
– Точність. Журналісти повинні поширювати лише правдиву, перевірену інформацію. Ненадійність та фейковість джерела інформації може призвести до поширення дезінформації. Це своєю чергою може зашкодити читачам та репутації ЗМІ. В Інституті масової інформації наголошують, що особливу увагу варто приділяти іменам героїв, власним назвам, числам.
– Повнота. Посилаючись на стандарти журналістики, новина має завжди містити відповіді на такі питання: «Що сталося?», «Де сталося?», «Коли сталося?». Далі має надаватися інформація про причину того, що сталося і до чого це може призвести, а також коментарі експертів. В новинах на інтернет-порталах також можуть вказувати бекграунд, у якому зазначається передумова події, контекст події та пояснення складних термінів.
