«Душу й тіло ми положим за нашу свободу». Історія Державного Гімну України

Історія створення українського гімну починається ще в 1862 році

Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля» (слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького). Гімн (або славень) разом із прапором і гербом є головними державними символами України. З нагоди річниці ухвалення офіційної музичної редакції гімну Верховною Радою (а це відбулося 15 січня 1992 року) згадуємо, як він набув поширення та як його затверджували.

Державний Гімн України

Історія створення українського гімну починається в 1862 році. Тоді український фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Поезія швидко поширювалася серед українофільських гуртків. Саме тому князь Долгоруков дав розпорядження вислати Павла Чубинського на проживання в Архангельську губернію під наглядом поліції «за шкідливий вплив на розум простолюду».

Остаточно пісня-гімн утвердилася у свідомості українців тоді, коли вірш Павла Чубинського прозвучав у поєднанні з мелодією Михайла Вербицького. Це сталося у 1863 році після публікації тексту у львівському журналі «Мета». 

До проголошення Незалежності України пісня «Ще не вмерла Україна» була гімном деяких державних утворень, що існували на території України: Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та Карпатської України.

У 1992 році пісня «Ще не вмерла Україна» стала Державним Гімном. У 2003 році Верховна Рада ухвалила закон про Державний Гімн України — щоправда, сучасна версія вірша відрізнялася від оригінальної. Тодішній Президент України Леонід Кучма запропонував змінити звучання перших слів на «Ще не вмерла України...». Також політик став ініціатором ухвалення тільки першого куплету пісні. Усе через те, що другий куплет містить слова «Станемо, браття, у бій кривавий від Сяну до Дону» — ці території були етнічно українськими, проте такі рядки з огляду на сучасні кордони могли розцінюватися як зазіхання на територіальну цілісність інших держав. 

Рукописний текст і ноти до оригінального вірша наразі зберігаються в Науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України.

Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Законом також передбачено:

Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.

Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.

Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність.

26 лютого 2022 року Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликало музикантів включати в концертні програми та виконувати державний гімн України в підтримку українського народу


Реклама

Популярні матеріали

Данина священному процесу випікання хліба в колекції Bevza FW...


Як управляти стресом: емоційні та фізичні способи


5 біографічних фільмів про відомих музикантів


Читайте також
Стиль життя / Блог стиль життя

5 фільмів про сильних жінок

Популярні матеріали