Конституцією загальнонаціональними символами України визначені прапор, герб і гімн. Проте важко не погодитися, що код нації формують набагато більше складових: наша історія, традиції, поезія та музика, архітектурні та художні пам’ятки, визначні місця та постаті, якими ми особливо пишаємося та завдяки яким гордо заявляємо про себе на міжнародній арені. До 32-го дня народження сучасної України редакція ELLE зібрала для вас імена українських композиторів, які увійшли в історію розвитку музики.
Україна — Батьківщина багатьох талановитих людей, які зробили значний внесок у формування світового мистецького простору. Українські композитори завжди відрізнялися своєю самобутністю: вони поєднували у своїй музиці український фольклор і нові європейські тенденції, досліджували шляхи розвитку музики через призму історії свого народу.
Микола Лисенко
Джерело: WikiMedia
Засновник української національної музики, Микола Віталійович Лисенко у своїй творчості звертався до фольклору. Композитор зробив вагомий внесок у дослідження народної музики, а також аранжував її для голосу та фортепіано.
Провідне місце у його музичній діяльності посіло створення музики на тексти Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших. Звертаючись до слів іноземних авторів, Микола Віталійович завжди брав їх в українському перекладі.
Найвідомішими творами Лисенка є опери «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Тарас Бульба», «Утоплена» та «Різдвяна ніч», молитва «Боже великий, єдиний» та епічний твір «Запорозький марш», який згодом був презентований як зустрічний марш ЗСУ.
Микола Леонтович
Джерело: Ukrainian people
Щороку на Різдво музика Миколи Леонтовича лине з усіх куточків світу — саме він є автором мелодії «Щедрик», відомої за кордоном як Carol of the Bells. Окрім цього, до його творчої спадщини належать хорові обробки українських обрядових, чумацьких та історичних пісень.
Артем Ведель
.jpg)
Джерело: m.day.kyiv.ua
Класик української музики XVIII століття, чиї твори тривалий час були заборонені, а сам митець за життя зазнав переслідувань. На сьогодні відомо близько 80 музичних творів композитора, більшість із яких створені на тексти псалмів благального чи скорботного характеру.
На початку ХІХ століття на Артема Веделя була заведена таємна справа, яка не містила ані акта звинувачення, ані протоколів допитів. Митрополит Києво-Печерської лаври Ієрофей визнав композитора божевільним, а цар видав розпорядження замкнути його у психіатричній лікарні в Києві. Тяжко хворий Ведель провів у божевільні 9 років і лише перед самою смертю повернувся додому.
Дмитро Бортнянський
Джерело: Library Art Blog
Композитор і диригент Дмитро Бортнянський, який мав значний вплив на становлення не лише української, а й світової музики, народився у сім’ї козацького сотника. Його творчий доробок містить 6 опер, 10 двохорних концертів, а також камерно-інструментальні, херувимські та причасні твори.
Максим Березовський
Джерело: naurok.com.ua
Мало хто знає, що Максим Березовський, класик європейської музики, є українцем, який народився на Сумщині. Поєднуючи у своїй творчості досвід західноєвропейської музики та народні традиції хорового мистецтва, він створив першу українську оперу «Демофонт» та першу українську симфонію.
Василь Барвінський
Джерело: Журнал «Музика»
Одним з найвизначніших представників української музики ХХ століття був Василь Олександрович Барвінський, який писав твори для фортепіано, віолончелі та скрипки на українські народні теми. Серед них: збірка українських народних пісень, збірка українських колядок і щедрівок, «Український танок», «Заколисана пісня», «Марш», «Колискова» і багато інших.
Окрім того, Барвінський писав музику на слова Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Богдана Лепкого, Олександра Кониського, Максима Рильського, Івана Франка та Лесі Українки.
Семен Гулак-Артемовський
Джерело: Українські пісні
Близький друг Тараса Шевченка, композитор, диригент і співак Семен Гулак-Артемовський був автором однієї з перших україномовних опер «Запорожець за Дунаєм». Під час її прем’єри він був постановником та виконавцем партії Карася. Іншими відомими його творами є «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Григоровичу) та «Ой на горі та й женці жнуть».
Борис Лятошинський
Джерело: Енциклопедія Сучасної України
Борис Миколайович Лятошинський посідає неабияке місце в історії української музики. Саме його вважають одним з основоположників модернізму та експресіонізму в українській класичній музиці, також важко переоцінити його внесок у розвиток української симфонії.
Як педагог він зростив нову плеяду українських композиторів, серед яких Валентин Сильвестров та Євген Станкович.
Євген Козак
Джерело: new.ddmu.org.ua
Уродженець Львівщини Євген Козак здобув визнання завдяки численним обробкам галицьких і буковинських народних пісень. Важливе місце у його творчості посідав Тарас Шевченко. На його слова були написані хорові обробки «Думи мої, думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий», «По діброві вітер виє», «Садок вишневий коло хати» та «Ой три шляхи широкії».
У 1928 році у Львові організував квартет, учасником якого був Роман Шухевич, член Організації українських націоналістів та головнокомандувач Української повстанської армії.
Василь Петрушевський
Збереженням національної музичної спадщини України опікувався Василь Петрушевський — композитор, диригент, педагог. За його ініціативи нотна бібліотека поповнювалася творами знаних і маловідомих українських і світових композиторів. Також він упорядкував видання чотириголосих концертів Дмитра Бортнянського за редакцією Петра Чайковського.
Георгій Майборода
Джерело: Українські пісні
Георгій Майборода, як і його брат Платон, а згодом і син Роман, присвятив своє життя розвитку української музики. Основною тематикою його творчості була героїко-патріотична, а важливе місце займали постаті Тараса Шевченка та Івана Франка.
Найвідомішими його операми є «Тарас Шевченко» і «Ярослав Мудрий», а творами для оркестру — симфонічна поема «Каменярі» за мотивами Івана Франка та «Гуцульська рапсодія».
Юлій Мейтус
Джерело: WikiMedia
Юлій Мейтус, керівник одного з перших джаз-бендів України, був фундатором української модерної опери. Його творчий доробок вражає різноманіттям жанрів: від побутової опери («Украдене щастя») до історико-епічної («Ярослав Мудрий»). Окрім того, він написав близько 300 романсів на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Павла Тичина та Андрія Малишка.
Володимир Івасюк
Джерело: WikiMedia
Композитор та автор понад 100 пісень і 50 інструментальних творів, Володимир Івасюк вважається одним з основоположників української естрадної музики. Він є автором пісень «Червона рута», «Водограй» та «Відлітали журавлі», які високо оцінювалися не лише за його життя, а й сьогодні.
У квітні 1979 року Володимир Івасюк вийшов з дому за телефонним викликом і не повернувся. Пізніше його тіло знайшли у Брюховицькому лісі під Львовом. За офіційною версією радянської влади, це було самогубство, однак розслідування, проведені в незалежній Україні, вказують, що він був убитий співробітниками КДБ.
Мирослав Скорик
Джерело: Газета «День»
Внучатий племінник Соломії Крушельницької також був музично обдарований та досяг висот у цій сфері. Композитор отримав звання Героя України та відзнаку «Національна легенда України». Твори авторства Мирослава Скорика звучать у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Сьогодні його композиції виконують не лише в Україні, а й у Франції, Німеччині, Великій Британії, Чехії, Австрії, Польщі, США, Канаді та Австралії.
Михайло Вербицький
Джерело: WikiMedia
Громадський діяч та автор музики Державного Гімну України Михайло Вербицький як композитор сформувався під впливом не лише західних творців, а й українських — Максима Березовського та Дмитра Бортнянського.
Одним з його найвідоміших творів є «Мир вам, браття, всі приносим» на слова Івана Гулашевича, який під час «Весни народів» Головна Руська Рада визнала гімном Галичини.
Кирило Стеценко
Джерело: Журнал Музика
Композитор і хоровий диригент Кирило Стеценко продовжував напрям, започаткований Миколою Лисенком, вплітаючи у свої твори народно-пісенні мотиви. В українській музиці він посідає особиве місце, адже саме Кирило увібрав у себе досвід своїх попередників і органічно поєднав його з вимогами початку ХХ століття. До його творчого доробку входять музичні композиції на слова Тараса Шевченка, Павла Грабовського, Лесі Українки, Олександра Олеся та Івана Франка.
Значне місце у житті Кирила Стеценка займала педагогічна діяльність, насамперед заснування Республіканської капели УНР.
Левко Ревуцький
Джерело: golos.com
Наслідуючи творчі методи Миколи Лисенка та Миколи Леонтовича, громадський діяч і композитор Левко Ревуцький створив понад 120 оригінальних обробок, серед яких збірки «Галицькі пісні» та «Козацькі та історичні пісні».
Левко Ревуцький та Борис Лятошинський вважаються найвпливовішими творцями української музики першої половини ХХ століття.
Олександр Кощиць
Джерело: WikiMedia
Мистецтвознавці Черкащини стверджують, що їхня земля подарувала Україні та світові двох геніїв — Тараса Шевченка та Олександра Кошиця. Композитора та хорового диригента Олександра Антоновича шанують не лише за його внесок у розвиток української музики, а й за її популяризацію за кордоном.
Свою кар’єру Олександр розпочинав як хоровий диригент у Духовній школі в Києві та Університеті святого Володимира, а згодом був запрошений у театр Миколи Садовського. За часів УНР спільно з Кирилом Стеценком організував Українську республіканську капелу, яка успішно гастролювала європейськими столицями та підкорила публіку Північної та Південної Америки. У 1922 році його хор уперше виконав «Щедрик» Миколи Леонтовича у Нью-Йорку.
Ігор Шамо
Джерело: WikiMedia
Заслужений діяч мистецтв України та почесний громадянин Києва Ігор Шамо написав мелодію всім відомої сьогодні пісні «Києве мій», а також створив 10 солоспівів на слова Тараса Шевченка, фортепіанні цикли «Тарасові думи», «Українська сюїта» та «Гуцульські акварелі».
Станіслав Людкевич
Джерело: WikiMedia
Однією з найвизначніших фігур українського музичного простору є Станіслав Людкевич. Композитор писав музику на слова Івана Франка, Максима Рильського та Маркіяна Шашкевича, а особливе місце у його творчості посідав Тарас Шевченко. На його тексти Людкевич створив грандіозну кантату-симфонію «Кавказ» та кантату «Заповіт».
Нестор Нижанківський
Джерело: WikiMedia
Народившись у сім’ї відомого композитора Остапа Нижанківського, Нестор пішов стопами батька. Критики відзначали, що деякі його твори були написані під впливом робіт Василя Барвінського та Станіслава Людкевича. Нестор Нижанківський створював романси на слова Олександра Олеся та Богдана Лепкого та хорові поеми на тексти Івана Франка.
В історію української музики увійшов також як критик та піаніст.
Анатолій Кос-Анатольський
Джерело: WikiMedia
Музичну кар’єру Анатолій Кос-Анатольський розпочав з оформлення спектаклів Львівського музично-драматичного театру, а згодом став концертмейстром Львівського драматичного театру. Він є автором численних симфонічних творів, опери «Назустріч сонцю», балетів «Сойчине крило» та «Хустка Довбуша», однак найбільше визнання йому принесли хори «Нова Верховина» та «На горах Карпатах».
Костянтин Данькевич
Джерело: WikiMedia
Уродженець Одеси Костянтин Данькевич у 50-х роках ХХ століття був головою правління Союзу композиторів України. Костянтин Федорович прославився завдяки операм «Назар Стодоля» та «Богдан Хмельницький», а також балету «Лілея» за мотивами збірки «Кобзар» Тараса Шевченка та оді «Пісня про Україну» на слова Андрія Малишка.
Володимир Губа
Джерело: Українські пісні
У 2020 році у Києві помер Володимир Губа — представник «Київського авангарду» та автор «Старого київського романсу». Композитор написав музику до вистави «Гетьман Дорошенко» за твором І. Старицької-Черняхівської та супровід для багатьох художніх, документальних і мультиплікаційних фільмів, серед яких «Берег надії», «Високий перевал», «Данило — князь Галицький», «Спогад про УПА» і «Катерина Білокур. Послання».
Володимир Загорцев
Джерело: Журнал «Музика»
Один з останніх учнів Бориса Лятошинського та представник «Київського авангарду» Володимир Загорцев був постійним учасником «Київ Музик Фест» та автором «Градацій», які свого часу виконував Нью-Йоркський філармонійний оркестр.
Володимир Загорцев представляв українську музику на світовій арені. Його твори звучали у багатьох європейських столицях і містах Сполучених Штатів.
Віталій Пацера
Джерело: Журнал «Музика»
28 квітня 2022 року у Львові, перебуваючи в евакуації, помер Віталій Пацера — творець модерної української музики. У своїх композиціях він активно використовував елементи джазу, а також написав понад 20 творів для тромбона.
Леонід Грабовський
Джерело: WikiMedia
Представник композиторської групи «Київський авангард» Леонід Грабовський народився у родині скрипаля, однак батька майже не бачив — його заарештували і розстріляли, коли композитору було всього два роки.
Леонід Грабовський написав музику для фільмів «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Мріяти і жити» та ряду інших. Сьогодні композитор живе у США та дає гостьові лекції про сучасну українську музику в різних університетах.
Леся Дичко
Джерело: Наша Парафія
Сучасна українська композиторка, кавалер ордена княгині Ольги та член-кореспондент Академії мистецтв України Леся Дичко створила знакову в історії української музики кантату «Червона калина». За спогадами очевидців, після її прем’єри слухачі засипали сцену квітами та кетягами калини, а овації ще довго не вщухали.
Твори Лесі Василівни широко представлені у концертних програмах Франції, Бельгії, Італії, Іспанії, Німеччини, Данії, Чехії, Польщі, Великої Британії, Канади та США.
Валентин Сильвестров
Джерело: Газета «День»
Музика Валентина Сильвестрова, уродженця Києва, з 1960-х років лунала в Україні та за її межами, а його твори виходили друком у престижних виданнях Заходу. Опановуючи сучасні композиторські техніки, орієнтуючись на постмодернізм та відкидаючи соцреалізм, Валентин Васильович створив ряд визначних симфоній і композицій для оркестру та хору.
Композитор підтримував як Помаранчеву революцію, так і Революцію Гідності. У 2014 році написав твір «Майдан — Київ» для хору.
Євген Станкович
Джерело: Велика Українська Енциклопедія
Випускник Ужгородського музичного училища Євген Станкович написав 6 симфоній, 5 балетів, оперу, численні інструментальні концерти та музику до кінофільмів «Украдене щастя», «Легенда про княгиню Ольгу», «Ярослав Мудрий» та багатьох інших.
Євген Станкович творив музику на тексти Павла Тичини, Миколи Гоголя, Дмитра Павличка, Івана Франка і Тараса Шевченка.
Олександр Козаренко
Джерело: WikiMedia
Член Національної спілки композиторів України та асоціації «Нова Музика» Олександр Козаренко є сучасним українським композитором, чиї твори широко представлені на музичних фестивалях в Україні, Польщі, Словаччині та Німеччині.
Олександр Щетинський
Джерело: WikiMedia
Лауреат семи міжнародних композиторських конкурсів Олександр Щетинський народився у Харкові та закінчив Харківський інститут мистецтв. Визнання йому принесла музика, створена для фільмів Merry-Go-Round, Delirium і Las Meninas українського режисера Ігоря Подольчака.
