32 символи незалежності: українські виконавці, чиї голоси почув увесь світ

Конституцією загальнонаціональними символами України визначені прапор, герб і гімн. Проте код нації формують набагато більше складових: наша історія, традиції, поезія та музика, архітектурні та художні пам’ятки, визначні місця та постаті, якими ми особливо пишаємося та завдяки яким гордо заявляємо про себе на міжнародній арені. До 32-го дня народження сучасної України редакція ELLE вирішила нагадати саме про такі символи незалежності. Сьогодні розповідаємо про 32 українських виконавців, чия музика формувала український та світовий культурний простір. 

Кажуть, що душа народу — це його пісня. Вона є духовним скарбом та портретом нації. Мелодія супроводжувала кожного українця від колиски до могили, протягом усього його життя вона насичувалася почуттями, вбирала у себе нові відтінки. Спів є невід’ємною частиною культури України, однак протягом довгих століть українській музиці та її творцям доводилося виборювати своє право на існування на світовому майданчику. 

Протягом останніх півтора року голоси України почув увесь світ. Трагічні обставини відкрили край талановитих і сміливих людей та змусили насамперед самих українців по-новому подивитися на свою музику.

Олександр Мишуга

Джерело: Історична правда 

«Він завжди і всюди твердо заявляв, що він син свого народу», — згадував диригент і композитор Олександр Кошиць. 

Український оперний артист Олександр Мишуга народився на Львівщині у родині сільського шевця. Із самого дитинства хлопчик виявлял неабиякий інтерес до співу, а його голос захоплював усіх довкола. Мрія стати професійним співаком привела Олександра до Львова, де він дебютував у опері «Страшний двір». Вражена талантом Мишуги публіка зібрала для нього 1200 золотих ринських, які він витратив на переїзд в Італію. 

Олександр Мишуга підкорив сцени Львова, Києва, Мілану, Варшави, Кракова, Парижу, Лондону, Відня і Турину. Родзинкою його програми було виконання творів Миколи Лисенка та Семена Гулака-Артемовського. 

Окрім того, співак допоміг видати збірку Івана Франка «Зів’яле листя», фінансово підтримував театр Миколи Садовського та заповів усе своє майно та гроші Вищому музичному інституту імені Миколи Лисенка. 

Віра Астаф’єва

Джерело: ЦДАМЛМ України 

Українська співачка і педагогиня Віра Астаф’єва була солісткою не лише Київської опери, а й театрів у Пізі, Генуї, Турині, Пармі, Кремоні та Мессіні. Сучасники стверджували, що в Італії вона активно популяризувала українські народні пісні та романси.

 Соломія Крушельницька

Джерело: WikiMedia

Оперна співачка та педагогиня Соломія Крушельницька сьогодні входить до переліку найвідоміших жінок України. Уродженка Тернопільщини ще за життя була визнана однією з найвидатніших співачок світу. Українка підкорила оперні театри Італії, Іспанії, Франції, Польщі, Австрії, Португалії, Аргентини, Чилі та Єгипту. Найвидатніші голоси того часу вважали за честь вийти на одну сцену із Соломією, а опера Джакомо Пуччині «Мадам Баттерфляй» завдячувала своїм успіхом лише їй. Крушельницька була першою українською оперною співачкою, яка відвідала з гастрольним туром США та Канаду. 

Соломія Крушельницька товаришувала з Іваном Франком, Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською та Михайлом Павликом. Вона часто виступала на заході України на концертах, присвячених пам’яті Тараса Шевченка, а в Нью-Йорку її зустріли квітами із синьо-жовтою стрічкою. 

Філомена Лопатинська

Джерело: Фотографії старого Львова

Українська оперна співачка та акторка Філомена Лопатинська народилася у Чернівцях. Вона працювала в Києві з Панасом Саксаганським і Марією Заньковецькою та виступала у Львові, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Запоріжжі та Полтаві. До її репертуару входили понад 40 партій світової та української оперної класики, серед яких твори Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Ярослава Ярославенка та Семена Гулака-Артемовського.

Модест Менцинський

Джерело: WikiMedia

«Мабуть, без перебільшення можна сказати, що Менцинський уперше показав у Галичині, а може, і взагалі в Україні музику до "Кобзаря" в її найкращому і найвірнішому вигляді і став першим класичним виконавцем у нас стилю Миколи Лисенка», — згадував Станіслав Людкевич. 

Українець Модест Менцинський свого часу був першим тенором Королівської опери у Стокгольмі, виступав у Лондоні в Королівському театрі Ковент-Гарден, був солістом опери у Кельні. Співак популяризував за кордоном музичні твори Миколи Лисенка на слова Тараса Шевченка («Гомоніла Україна», «Мені однаково»), Дениса Січинського на слова Івана Франка («Дума про гетьмана Нечая») та інших українських композиторів.

Іван Алчевський

Джерело: WikiMedia

Іван Алчевський був четвертою дитиною в сім’ї. Його сестра Христя була відомою письменницею та драматургинею, а брат Григорій, який навчив його співу, — композитором. Артист виступав у Києві, Одесі та рідному Харкові, у Брюсселі, Лондоні, Парижі та Нью-Йорку. У його репертуарі були партія Андрія в опері «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського та Петра в «Наталці-Полтавці» Миколи Лисенка. 

За кордоном Іван Алчевський активно пропагував українську пісню та виконував музичні твори на слова Тараса Шевченка, а в Москві організував літературно-мистецьке товариство «Кобзар».

Михайло Донець

Джерело: WikiMedia

Український співак, який був одним із провідних солістів Київського театру опери та балету, народився у багатодітній робітничій сім’ї. Матеріальна незабезпеченість родини змусила артиста змалечку працювати. Тоді надзвичайний голос спершу привів його у церковний хор, а згодом і в оперу. Кожна поява Михайла на сцені ставала головною подією культурного життя Києва. 

У 1920-х роках Михайло Донець був звинувачений у націоналізмі. На нього була заведена «справа-формуляр». У 1941 році співак був заарештований і після довгих допитів без винесення вироку суду розстріляний у катівні НКВС.

Лідія Липковська

Джерело: WikiMedia

Племінниця Марії Заньковецької, провідної зірки українського театру, Лідія Липковська здобула славу не лише в Україні, а й у Європі та Північній Америці. Слухачі порівнювали її голос із флейтою та скрипкою, а критики називали «північною зіркою» та ставили в один ряд з Аделіною Патті, Амелітою Галлі-Курчі та Марією Малібран. 

Марія Малиш-Федорець

Джерело: WikiMedia

«Статурна постать, виразні риси обличчя, гарні очі. Голос сильний, середнього регістру, дикція чітка й виразна. Правда, в неї не було тієї теплоти й жіночої лагідності... Голос у неї був настільки сильний, що вона успішно виконувала партію Юнони в опері "Енеїда"», — казала Софія Тобілевич. 

Марія Малиш-Федорець, учениця Марії Заньковецької та Миколи Садовського, підкорила не лише українську, а й австралійську сцену. Яскраві образи, які співачка створювала, вирізнялися своїми характерами і темпераментами. Перебуваючи в еміграції, Марія ставила вистави за Миколою Гоголем і Григорієм Квіткою-Основ’яненком.

Михайло Зазуляк

Джерело: UKRMUSIC.ONLINE

Уродженець міста Лева Михайло Зазуляк до початку кар’єри співака працював учителем української мови та літератури. Після еміграції до США виступав у складі трупи, створеної товариством «Українська бесіда», та брав участь майже в усіх українських імпрезах. Згодом він зробив близько 100 записів на платівках, більшість із яких українською мовою. 

Запис Михайла Зазуляка на платівці 1916 року є одним з перших аудіозаписів виконання Гімну України.

Ганна Крушельницька 

Джерело: WikiMedia

Ганна Крушельницька, як і її сестра Соломія, підкорювала світ опери ХХ століття. Співачка виступала у Львові, Варшаві, Мілані, Венеції та Римі, а також брала участь у ювілейних концертах на честь Тараса Шевченка, Миколи Лисенка та Івана Франка. 

Орест Руснак

Джерело: WikiMedia

Сучасники Ореста Руснака, оперного співака, згадували, що в нього був золотий голос, який приносив славу кожному театру, де звучав. Орест заволодів увагою публіки Кенігсберга, Братислави, Дрездену, Берліну, Лейпцига, Відня, Мюнхену, Гамбурга і Торонто. 

Перші кроки до кар’єри співака Орест зробив ще у рідному селі Дубівці Чернівецької області, однак буремні роки початку ХХ століття змусили його піти на службу до австрійського війська. Пізніше Руснак брав участь у визвольних змаганнях за Львів у лавах армії ЗУНР. 

Орест Руснак завжди підкреслював своє українське походження та, навіть використовуючи сценічне ім’я Рудольф Ґерлах, за яким його знає німецька публіка, включав у свої програми твори відомих українських композиторів.

Михайло Голинський

Джерело: Українські пісні 

Поряд із Соломією Крушельницькою, Олександром Мишугою та Орестом Руснаком стоїть ще один видатний українець — Михайло Голинський, який виступав на сценах Львова, Києва, Харкова, Одеси, Варшави та Берліну. Сучасники згадували, що співак, попри можливість збудувати успішну кар’єру в Італії, покинув країну, щоб дебютувати у Львівській опері, та відмовлявся від німецької сцени на користь української. Його називали королем українських тенорів. 

Окрім того, Михайло Голинський брав участь у боях на сербському фронті під час Першої світової війни у складі австрійського війська та був добровольцем Української Галицької Армії. Співак товаришував з Євгеном Коновальцем, Василем Ємцем, Остапом Вишнею, Павлом Тичиною та Лесем Курбасом. 

Ніна Кошиць

Джерело: WikiMedia

Оперна та камерна співачка Ніна Кошиць підкорила не лише українську та російську сцену, а й світову. Вона виступала у Нью-Йорку, Буенос-Айресі, Парижі, Брюсселі, Амстердамі, Ризі, Вільнюсі, Стокгольмі та Ніцці, а також була солісткою оперного театру в Лос-Анджелесі. 

Її донька Марина Кошиць згодом стала відомою оперною співачкою та акторкою в США.

Марія Литвиненко-Вольгемут

Джерело: WikiMedia

Співачка та педагогиня Марія Литвиненко-Вольгемут дебютувала у трупі Миколи Садовського. Виконуючи партії класичного репертуару, артистка гастролювала Україною. У роки Другої світової війни виступала в госпіталях перед пораненими та бувала на фронті у складі концертних бригад.

Іван Паторжинський

Джерело: Українські пісні 

Оперний співак, який народився у Запорізькій області та закінчив Бахмутське духовне училище, свого часу вчителював на Донбасі, а згодом став солістом Української Державної Столичної Опери у Харкові та Українського театру опери та балету в Києві. 

Іван гастролював у Польщі, Італії, Німеччині, Франції та США, де виконував «Реве та стогне Дніпр широкий», «Ніченьку» та «Взяв би я бандуру», а також знявся у кінострічках «Запорожець за Дунаєм» і «Наталка Полтавка». Окрім цього, співак сприяв звільненню з-під арешту композитора Костянтина Данькевича та був депутатом Верховної Ради УРСР I-IV скликання.

Ірина Туркевич-Мартинець

Джерело: WikiMedia

Ірина Туркевич-Мартинець була примадонною Міського театру у Львові, а також провідною співачкою багатьох оперних театрів Європи. Її голос часто звучав на радіо у Львові, Парижі, Берліні, Відні та Празі. 

У 1949 році співачка емігрувала в Канаду, де співпрацювала з дитячою оперою в Канадсько-українському інституті «Просвіта». На виставці «Експо-67» у Монреалі її музична трупа виконала «Козу-дерезу» Миколи Лисенка, після чого була запрошена в Оттаву для концерту на біс. 

Оксана Петрусенко

Джерело: persons-info.com

Голос Оксани Андріївни вважали символом України першої половини ХХ століття. Перші кроки до великої сцени співачка зробила у церковному хорі в Севастополі, однак профільної музичної освіти Оксана так і не отримала. 

Оксана Петрусенко була однією з найкращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Про співачку було знято 4 документальних фільми: «Оксана Петрусенко», «Оксана Петрусенко. Епізоди життя забутої зірки», «Портрет. Український соловейко», «Сонячна людина». 

Павло Кармалюк

Джерело: Українські пісні 

Український оперний співак Павло Кармалюк розпочав своє становлення як артист під час Другої світової війни, коли був солістом фронтового ансамблю пісні й танцю. Згодом він став солістом Львівського театру опери і балету та гастролював світом.

Олександр Гринько

Джерело: WikiMedia

Український співак Олександр Гринько мав видатний голос і співав у хоровій капелі «Трембіта» під орудою Д. Котка. Свого часу він також був депутатом Народних зборів Західної України. 

У 1941 році Олександр був заарештований НКВС та спершу засуджений на 10 років позбавлення волі, а потім — на 5 років заслання.

Олександра Жила

Джерело: Енциклопедія Сучасної України

Попри те що творча спадщина Олександри Жили нечасто згадується сьогодні, за життя її голос вважався унікальним. Співачка була солісткою Київського театру опери та балету ім. Тараса Шевченка, куди юну дівчину із села на Сумщині привів її талант. За 13 років роботи Олександра розучила та виконала понад 20 партій, серед яких Наталка у «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка та Дідона у його «Енеїді», Одарка у «Запорожці за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського та Мар’яна в «Арсеналі» Георгія Майбороди. 

Василь Пазич

Джерело: MEMORYON

Василь Пазич розпочав свою кар’єру після того, як у роки Другої світової війни потрапив у полон. Після закінчення військової служби співак майже без іспитів був зарахований до Харківської консерваторії. У його репертуарі було понад 50 оперних партій, серед яких Тарас із опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, Карась із «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського та Виборний з «Наталки Полтавки» Миколи Лисенка. 

Діана Петриненко

Джерело: WikiMedia

Уродженка Черкаської області Діана Петриненко здобула славу не лише в Україні, а й за її межами. Співачка гастролювала в Італії, Франції, Японії, США і Канаді. У її програмі були твори Миколи Лисенка, Дениса Січинського, Кирила Стеценка, Георгія Майбороди, Юлія Мейтуса, Вольфганга Амадея Моцарта і Йозефа Гайдна. 

Діана Петриненко була відзначена на Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Відні, а також нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Євгенія Мірошниченко

Джерело: Журнал «Музика» 

Євгенія Мірошниченко — українська оперна співачка, яка не лише має відзнаку на Алеї зірок у Києві та входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України, а й отримала звання Героя України. 

Уродженка Харківської області була солісткою Київського театру опери та балету і викладала у Київській консерваторії на кафедрі сольного співу. Окрім того, Євгенія гастролювала країнами Європи та Північної Америки. У 2004 році з її ініціативи було засновано Київську малу оперу. 

Василь Сліпак

Джерело: WikiMedia

Усесвітньовідомий оперний співак Василь Сліпак боровся за незалежність України не лише своїм голосом, а й на полі бою. Василь народився у Львові та вже з дитинства проявляв свій талант. Як артиста його сформувала Львівська хорова капела «Дударик», де під проводом керівника він ознайомився з творчістю українських композиторів золотої доби. Разом з капелою співак гастролював Україною, Європою та США. Згодом Василь Сліпак став солістом Паризької національної опери. 

За 19 років життя у Парижі Василеві двічі пропонували французьке громадянство, але він відмовлявся на користь українського. З початком Революції Гідності Сліпак очолив волонтерський рух на підтримку України, а в січні 2014 року провів у Парижі мітинг солідарності на підтримку Євромайдану. 

Василь Сліпак не зміг збоку спостерігати за тим, як розгорталися бойові дії на сході України. Під позивним «Міф» співак воював у районі Донецького аеропорту та брав участь у боях за Авдіївку, звідки повернувся пораненим. Вдруге вирушив на фронт у вересні 2015 року під Маріуполь. Улітку 2016 року поїхав у Бахмутський район, де, виконуючи бойове завдання, віддав своє життя за свободу країни. Посмертно отримав звання Героя України. 

Ніна Матвієнко

Джерело: АрміяInform

Ніна Митрофанівна Матвієнко є однією з найбільш шанованих сучасних українських співачок. Вона була нагороджена званням Героя України, орденом княгині Ольги ІІ ступеня та Державною премією України імені Тараса Шевченка. Окрім того, вона є почесною громадянкою Києва. Не меншого успіху співачка досягла й за кордоном, гастролюючи в США, Канаді, Франції, Польщі, Чехії, Кореї та країнах Латинської Америки. 

У репертуарі Ніни Матвієнко українські народні пісні, серед яких обрядові, ліричні, гумористичні та пісні-балади.

Співачка брала участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. 

Ірина Осауленко (Руся)

Джерело: Discogs

Киянка Ірина Осауленко, відома за сценічним ім’ям Руся, — перша попспівачка незалежної України. У 1989 році разом з музикантами гурту «Міді-М» Ірина записала альбом «Ворожка», що став першим україномовним альбомом попмузики. Того ж року відбувся її перший концерт у Львові, а пісні зазвучали на танцполах усієї країни. Улітку 1991 року вона дала понад 100 концертів, кожен з яких зібрав небачену кількість слухачів. 

Після 2009 року Руся зникла з музичного простору українців, однак у 2019-му з нагоди 30-річчя її творчої діяльності діджеї проєкту The Faino презентували ремікс на пісню «Будь що буде». 

Святослав Вакарчук

Джерело: @sviatoslav.vakarchuk

Святослав Вакарчук — ім’я, відоме кожному українцю. Він є вокалістом і автором більшості текстів і музики гурту «Океан Ельзи». Одним з останніх релізів рок-гурту є пісня «Місто Марії», присвячена захисникам Маріуполя. 

Окрім того, Святослав Вакарчук був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. У 2019 році з його ініціативи була заснована політична партія «Голос». Також співак є послом доброї волі ООН в Україні. 

Руслана Лижичко 

Джерело: @ruslana.lyzhychko

Українська співачка Руслана Лижичко, яку телекоментатор британської студії ВВС назвав «жінкою-воїном», у 2004 році з піснею «Дикі танці» здобула для України перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення». Увесь світ запам’ятав пресконференцію співачки, на якій вона вчила журналістів грати на трембіті. 

Сьогодні Руслана є почесною громадянкою Львова, заслуженою артисткою України та має звання «Найхоробріша жінка світу» 2014 року. 

Jamala 

Джерело: @jamalajaaa

Українська співачка кримськотатарського походження Сусана Джамаладінова, більш відома як Джамала, здобула для України перемогу на Євробаченні з піснею «1944», присвяченою найбільшій трагедії в історії кримських татар. Сьогодні композиція зазвучала зовсім по-новому як для українців, так і для всього світу. 

Окрім того, співачка знялася у фільмі «Поводир» українського режисера Олеся Саніна. 

Андрій Хливнюк

Instagram: @andriihorolski

Вокаліст та автор текстів гурту «Бумбокс», головним хітом якого є пісня «Вахтерам». На початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Андрій Хливнюк вступив до лав територіальної оборони. Наприкінці березня співак потрапив під мінометний вогонь і отримав поранення.

Відео, де Андрій Хливнюк зі зброєю в руках виконує пісню «Ой у лузі червона калина», стало вірусним у Мережі. Згодом культовий гурт Pink Floyd випустив композицію «Hey, Hey, Rise Up!», вокальну партію якої виконав Хливнюк.

Юлія Саніна

Instagram: @the_hardkiss

Сцену пісенного конкурсу «Євробачення-2023» запалила його ведуча, українська співачка та фронтвумен гурту The Hardkiss Юлія Саніна.

Разом із гуртом вони здобули численну кількість українських музичних нагород, а також допомагають воїнам Збройних Сил від початку війни у 2014 році.

---