31 символ незалежності: архітектурні пам’ятки України

Місця, які обов’язково варто відвідати

Конституцією загальнонаціональними символами України визначені прапор, герб і гімн. Проте важко не погодитися, що код нації формують набагато більше складових: наша історія, традиції, поезія та музика, архітектурні та художні пам’ятки, визначні місця та постаті, якими ми особливо пишаємося та завдяки яким гордо заявляємо про себе на міжнародній арені. До 31-го дня народження сучасної України редакція ELLE вирішила нагадати саме про такі символи незалежності. Сьогодні розповідаємо про архітектурні пам’ятки нашої держави — в різні історичні періоди вони слугували культурними центрами, оборонними спорудами чи релігійними осередками.

Замок Паланок

Замок у Мукачеві, зразок середньовічної фортифікаційної архітектури. Час заснування невідомий, проте про споруду вже згадується в документах XI століття.

Instagram: @miishynin

Замок Любарта 

Найстаріша споруда Луцька, яка почала формуватися на основі невеликого поселення ще в X столітті. Пізніше укріплення реконструював князь Гедимін Любарт.

Instagram: @yakandriy

Хотинська фортеця 

Середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Чернівецькій області, збудована на межі XIII–XIV століть. Під стінами фортеці відбувалася Хотинська війна — одна з наймасштабніших битв у Європі.

Instagram: @yakandriy

Києво-Печерська лавра

Православний монастир у Києві, заснований в XI столітті монахами Антонієм і Феодосієм. Він став центром розповсюдження й утвердження християнства в Київській Русі. Пізніше монастир отримав статус лаври.

Instagram: @anton_cherkio

«Ластівчине гніздо» 

Неоготична пам’ятка архітектури, розташована на 40-метровій скелі мису Ай-Тодор у Криму. «Ластівчине гніздо» нагадує середньовічний лицарський замок, проте такого вигляду споруда набула в XX столітті.

Фото: Володимир Заїка

Софійський собор 

Собор збудований у 1011-1018 роках князем Ярославом Мудрим у Києві. До XIII століття архітектурна пам’ятка була головною церквою Русі, після занепаду її відновили митрополит Петро Могила та гетьман Іван Мазепа. 

Instagram: @zaiarnyi_pasha

Будинок з химерами

Київську архітектурну споруду неоготичного стилю збудував Владислав Городецький у 1901-1903 роках. Будинок отримав таку назву завдяки скульптурним прикрасам, які відтворюють міфічних істот або наземний та підводний тваринний світ.

Instagram: @dionisium

Палац Потоцьких 

Палац створений у стилі «барокового класицизму» на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького. Його спроєктував французький архітектор Луї Довернь і модифікували львівські архітектори Юліуш Цибульський та Людвік Бальдвін-Рамулт. Чітке планування палацу поєднується з багатим зовнішнім оформленням.

Instagram: @vitalii.semeruk

Львівська національна опера

Львівський національний академічний театр опери та балету названий на честь української оперної співачки Соломії Крушельницької. Будівництво театру розпочалося в червні 1897 року, а вже через три роки у ньому відбулася прем’єра лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського про життя карпатських верховинців. 

Instagram: @vitaliykvl

Театр ім. М. Л. Кропивницького

Приміщення збудували в 1867 році. Через 15 років у цій споруді зародився театр корифеїв під керівництвом Марка Кропивницького. Відкривали його виставою І. Котляревського «Наталка Полтавка».

Фото: kroptravel.gov.ua

Вишнівецький палац

Теперішня архітектурна пам’ятка розташована на місці оборонного замку, укріпленого коштом Яреми Вишневецького. У XVIII столітті Михайло Сервацій Вишневецький збудував на цьому місці палац. 

Аккерманська фортеця

Фортеця побудована у XIV столітті на залишках античного міста Тіра. Її особливість у тому, що вона зведена на скелі. Під її стіни водили козаків відомі отамани: О. Дашкевич, Ф. Покотило, Г. Лобода та І. Сірко.

Instagram: @miishynin

П’ятницька церква

Православний храм розташований у Чернігові. Його збудували у XII-XIII століттях та назвали на честь святої Параскеви П’ятниці, яка була покровителькою торгівлі та купців. Церкву відновлювали в XVII столітті в стилі українського бароко, пізніше — у XX столітті. 

Мотронинський Свято-Троїцький монастир

За легендою, Мотронинський монастир заснований в XI столітті дружиною улюбленого воєводи Ярослава Мудрого — Мирослава. Пізніше споруда була під патронатом українських гетьманів: П. Конашевича-Сагайдачного, П. Тетері, П. Дорошенка та І. Скоропадського. Ще наприкінці XIX століття в монастирі поряд з іконами висіли портрети М. Залізняка та І. Гонти.

Кам’янець-Подільська фортеця

Фортеця відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець. Проте деякі дослідники вказують, що першооснова споруди датується XI-XII століттями. Близького до сучасного вигляду фортеця набула в XVI столітті.

Художній музей ім. Шовкуненка

Художній музей у Херсоні відкрили в 1978 році та назвали на честь українського художника Олексія Шовкуненка. Проте раніше тут була міська ратуша — її збудували на початку XX століття. Споруда завжди залишалася одним з головних символів міста.

Шарівський палац

Невеличке село в Харківській області та прилеглі до нього території колись належали поміщику Ольховському. На своїй землі він вирішив побудувати садибу — вийшов палац у неоготичному стилі. Пізніше поміщик програв дім у карти й передав його новим власникам.

«Круглий двір»

Садибу-манеж у Тростянці заснували брати Надаржинські у XVIII столітті. «Круглий двір» нагадує фортецю, а сам будинок поєднує елементи готичного стилю та українського бароко.

Instagram: @travel.trostyanets

Острозький замок

Замок почали будувати в 1241 році на місці дерев’яного укріплення, зруйнованого монголо-татарами. Протягом XIV-XVI століть споруда була родовим гніздом князів Острозьких.

Instagram: @miishynin

Полтавський краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей у Полтаві заснували наприкінці XIX століття. Споруда розташована на місці садиби козака Павла Руденка. Наразі у музеї налічується близько 300 тисяч експонатів — пам’яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії, культури — та носить ім’я українського художника Василя Кричевського. 

Костел святого Йосипа

Церкву в Миколаєві побудували в еклектичному стилі за проєктом Владислава Домбровського. Її почали зводити в 1891 році, а через 5 років офіційно освятили. 

Івано-Франківська ратуша

Першу ратушу збудували за сприяння Анджея Потоцького в 1662 році. Пізніше споруду змінювали, проте остання, четверта версія архітектурної пам’ятки стала остаточною. Нову ратушу звели в 1935 році у стилі конструктивізму за сприяння архітектора Станіслава Трелі.

Маєток Ганських

Спочатку граф Ян Ганський заснував парк, потім за його сприяння був збудований палац в ампірному стилі. Над маєтком працювали майстри, запрошені з Поділля та Волині. Гостей родина Ганських приймала в розкішному залі палацу з барельєфами на міфологічні теми античного світу. 

Фото: drymba.com

Національний заповідник «Хортиця»

Національний заповідник розташований на острові Хортиця та навколишніх територіях. Заснований у 1965 році, він увічнює історію запорозьких козаків. 

Свято-Успенська Святогірська лавра 

Про монастир уперше згадують у 1624 році в писемних джерелах. За однією версією, його заснували ченці Печерської лаври, за іншою — афонські монахи. Споруда розташована на високому крейдяному правому березі Сіверського Донця. У 2004 році монастир отримав статус лаври.

Instagram: @dionisium

Будинок Хрінникова

Пам’ятка архітектури зведена в Дніпрі на замовлення мільйонера Володимира Хрінникова. Будівництво завершилося в 1913 році, спочатку в будинку було відкрито театральну залу, в якій розмістили кінотеатр «Палас». Згодом Хрінников безкоштовно виділив дві кімнати споруди для «Просвіти».

Ужгородський замок

Про споруду в Ужгороді вперше згадують в IX-X століттях — це була дерев’яна фортеця на одному з пагорбів над поселенням білих хорватів. У XVI столітті, коли замок перебував у володінні роду Другетів, його докорінно реконструювали. За часів Міклоша Берчені та Крістіни Чакі у споруді регулярно проводилися бали.

Фото: Максим Рітус

Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир

Оригінальний храм спорудили на початку XII століття за князювання Святополка Ізяславича. Це був один з найбільших монастирів стародавнього Києва. Під час монгольської навали в 1240-х роках споруда зазнала відчутних втрат. Проте наприкінці XV століття монастир відновили — він став одним з найбільших та найбагатших в Україні.

Instagram: @inga_poliarush

Чернівецький національний університет

Університет заснували в 1875 році на основі теологічного інституту, а 1989 року навчальний заклад назвали на честь українського письменника Юрія Федьковича. Тут колись навчався Іван Франко.

Instagram: @mikola107s

Генуезька фортеця

Споруду будували генуезці з 1371 по 1460 рік. Проте перші фортифікації з’явилися ще в IV столітті, а пізніше — у VI-VII століттях за сприяння візантійців. Споруда розташована на стародавньому кораловому рифі.

Одеський національний академічний театр опери та балету

Будівля зведена у 1887 році під керівництвом архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера у стилі віденського бароко. Глядацький зал театру витриманий у стилі пізнього французького рококо.

Фото: operahouse.od.ua


Реклама

Популярні матеріали

Пампухи до Різдва: готуємо традиційну українську страву


Новорічний френч: трендовий святковий манікюр


Ювелірний дім SOVA презентує святкову колекцію прикрас, натхнену...


Читайте також
Популярні матеріали