Ще кілька років тому весільна фотографія асоціювалася з ретельно спланованими позами, застиглими усмішками та відпрацьованими кадрами «для альбому». Сьогодні ж це — зовсім інша історія. Весільна зйомка стала мистецтвом бачити й відчувати, вловлювати справжні емоції, коли все довкола змінюється щосекунди.
Сучасні пари дедалі частіше шукають не ідеальні фото, а відображення себе — справжніх, емоційних, живих. Вони прагнуть не постановки, а присутності; не сценографії, а історії. Весілля вже не сприймається як обряд — це подія, що стає продовженням характеру, стилю та філософії двох людей. І саме фотограф сьогодні відповідає за те, щоб перетворити цей день на візуальну історію — інтимну, кінематографічну, наповнену світлом і тишею водночас.
Про те, як змінилися уявлення про весільну зйомку, куди рухається цей жанр і чому сьогодні так важливо відображати відчуття, ми поговорили з фотографом Сергієм Мазуром — спеціалістом, для якого кожна історія починається не з натискання кнопки, а з розуміння людини перед камерою.
Чому саме весільна фотографія?
У першу чергу це цікаво, драйвить саме цей пошук моменту, композиції, форми. Усе складається за мить. За 12 робочих годин на проєкті я очікую 5 кадрів, які справді можуть «відбутися». Але чи спіймаю я їх — ось справжній виклик. Концентруюсь: от-от малий пролетить на велосипеді, розріз сукні нареченої зустрінеться з лінією на стіні — і треба бути готовим. П’ять-десять таких моментів, і день вже наповнений сенсом. Але водночас треба бути включеним й зафіксувати весь день — від першого до останнього кадру.
Як змінилася весільна зйомка останніми роками?
Весільна фотографія пройшла величезну еволюцію за останні 10 років, а з нею й фотографи. Якщо колись усе зводилось до набору «правильних» кадрів — кільця, букет, поцілунок, — то сьогодні це ціле мистецтво розповіді. Пари більше не хочуть бути героями ідеального сценарію — вони хочуть бути собою. І це прекрасно.
Ми відходимо від постановки до правди, хоча постановка і досі є важливою частиною весільного дня. Фотографія стала про почуття, а не про шаблони. Отже, для нас, спеціалістів, це нові виклики.
Які тенденції у весільній фотографії зараз найактуальніші та що, на вашу думку, стане мейнстримом протягом наступних років?
Сьогодні весільна фотографія — це не просто репортаж або гарні кадри, це цілісний проєкт, створений у співпраці фотографа, агентства та пари. Усе — від вибору локації, стилю одягу, музики, до кольору стін і фактури тканин — продумується, щоб передати певний стан, атмосферу, історію.
Пари дедалі частіше шукають не просто «знімки з весілля», а естетику, у якій вони впізнають себе. Їм важливо, щоб це виглядало як кіно, як мистецтво, але при цьому щиро й по-справжньому.
І все це ретельно вибудована структура, яка створює простір для головного. Для моменту, який народжується спонтанно — у русі, в усмішці, яку не можна повторити. Я думаю, наступні роки принесуть ще більше індивідуальності та глибини.
Чи бачите ви повернення до плівки або вінтажного стилю у весільних фото? Як це проявляється в сучасних роботах?
Так, і це чудово. Навіть якщо фотограф знімає на «цифру», у нього «плівковий підхід»: спостерігати, чекати, відчувати кадр, а не натискати кнопку бездумно. Вінтаж зараз не про фільтри — це про атмосферу. Про м’яке світло, теплі відтінки, про недосконалість, яка додає правди. Я часто додаю до своїх зйомок кілька плівкових кадрів — як штрих до живої історії. Це створює глибину, ніби ти дивишся на пам`ятну мить, а не просто фото.
.jpg)
Що важливіше: поставні кадри чи живі емоційні моменти? Як знайти між ними баланс?
Живі емоції — завжди в пріоритеті. Але я вірю у структурований хаос. Є моменти, які варто злегка направити, щоб розкрити красу світла, простору, людини. А є ті, які треба просто відчути й не зіпсувати втручанням. Моя філософія — створювати умови для природності, а не ставити її в рамки. Баланс народжується, коли пара довіряє, а фотограф — не контролює, а направляє.
Які тренди у виборі локацій зараз найгарячіші: природа, місто, виїзні церемонії?
Локації стали продовженням історії пари. Якщо колись усе зводилось до ресторану, то сьогодні це естетика простору. Пари обирають виноробні, старі вілли, оранжереї, скандинавські будинки, гори, навіть свої домівки. Природа залишається беззаперечним фаворитом — особливо там, де відчуваєш свободу і світло.
Місто теж цікаве — воно стало стилем, особливо для сучасних пар, які цінують урбаністику й мінімалізм.
.jpg)
Чи справді «ранок нареченої» — це must-have? Які етапи зйомки тут є найважливішими?
Абсолютно. «Ранок» — це не про макіяж і сукню. Це про передчуття. Це час, коли історія тільки починається — ще тиша, але в повітрі вже відчувається хвиля емоцій.
Для мене важливо не просто зняти, як хтось застібає сукню, а передати стан людини: тривогу, очікування, ніжність, сміх із подругами. Я завжди раджу парам створювати спокійну атмосферу, без метушні. Це задає тон усьому дню.
Як зазвичай будується таймлайн весільної зйомки? Скільки годин оптимально закладати на весь процес?
Весільна зйомка — це послідовність подій, ритм історії, який має свій початок, кульмінацію і тишу в кінці. Оптимально — це повний день, 10–12 годин, коли я можу прожити подію разом із парою: від перших кроків підготовки до моменту, коли вечір стихає і залишається тільки світло гірлянд.
Я завжди працюю над таймлайном спільно з організатором, щоб кожен момент мав повітря. Весілля не повинне бути забігом. Коли все продумано — тоді є місце для життя, для моментів, які народжуються між «офіційними» кадрами.
Наскільки важливо мати «план Б» на випадок дощу, запізнень або інших форс-мажорів? Як ви працюєте в таких випадках?
Буває, що щось іде не за планом, дощ, наприклад, може стати не проблемою, а найкращим декором. Краплі на склі, віддзеркалення, блиск волосся — це ж чиста поезія.
Найважливіше — не боротися з форс-мажорами, а приймати їх як частину історії. Весілля живе своїм життям, і завдання фотографа — зловити це життя, а не контролювати його.
Як працювати зі світлом під час весільного дня — чи варто зважати на час церемонії/фотосесії?
Світло — важливе, адже це тон, колір, а вони задають настрій і стиль. Якщо є можливість, планую церемонію ближче до «золотого часу», коли все стає м’яким і теплим. Але навіть у найжорсткіших умовах можна створити глибокий кадр. Головне — це емоції людей, а світло тоді стає на другий план, тому що наповнення важливіше за технічну складову для мене.
А взагалі фотограф має бути готовим працювати з будь-яким світлом: денним, штучним, нічним. Основне — щоб світло було в очах людей.
Яку роль відіграють дрібниці — декор, аксесуари — у загальній історії фото?
Кожна дрібниця — це штрих до великої картини. І коли потім пара переглядає фото, саме з цих дрібниць складається відчуття «так, це було наше». Деталі важливі. Вони не говорять напряму, але при цьому створюють атмосферу.
Як обрати ідеальну локацію для фотосесії? На що варто звернути увагу передусім?
Ідеальна локація — це не просто гарне місце, а простір, який підкреслює історію пари.
Передусім я дивлюся на:
- Світло: як сонце падає, де можна використати тіні, як змінюється протягом дня.
- Композицію та фон: чи не буде зайвих деталей, що відволікають, чи є природні рамки кадру — арки, дерева, будівлі.
- Контекст і атмосферу: чи відповідає локація стилю весілля та характеру пари.
- Зручність і доступність: щоб пара не витрачала енергію на дорогу чи підйоми.
Правильна локація робить кадри органічними — вони виглядають як частина історії, а не постановка.
Весільна зйомка наступного дня: чи справді вона потрібна і які переваги або недоліки має цей формат?
Так, це дуже популярний формат, і я його дуже полюбляю, стараючись мотивувати пару на це.
Молодята обирають місця, які неможливо було використати в день весілля. Саме в цьому форматі я почав подорожувати зі своїми клієнтами, і ми реалізували фотосесії в найгарніших місцях Європи, хоч весілля було «десь під Полтавою».
Які важливі дрібниці пари часто ігнорують під час підготовки до зйомки — але вони суттєво впливають на результат?
Якщо говорити про весілля, то кожна дрібниця — це частина великого проєкту. Але найважливіше — прожити цей день у своє задоволення: спілкуватися з близькими, друзями, родиною, проводити час разом. Ви і є це свято, саме ваші почуття створюють його атмосферу.
Мені завжди хочеться фотографувати справжнє життя, без зайвої постановки, зі щирими моментами. Їх не потрібно вигадувати — вони з’являються тоді, коли ви просто живете, а я лише встигаю їх впіймати своєю камерою.
.jpg)
.jpg)
