«Фотографія — це не просто техніка чи набір правил, — розповідає фотограф Олександр Радомський. — Це мистецтво бачити незвичайне в звичайному, знаходити красу в миттєвості, розкривати сутність людини через один-єдиний кадр».
Переживаючи пік своєї кар’єри, молодий сюжетний фотограф Олександр Радомський рефлексує на тему особистого і професійного шляху — від студента в Дніпропетровську до затребуваного івент-фотографа та співвласника продакшн-агенції у Нью-Йорку.
Історія Саші — гарне підтвердження того, що захоплення може перерости у професію, а професія — в мистецтво. Його шлях від простого хлопця з «мильницею» до визнаного фотографа є натхненням для всіх, хто мріє знайти своє покликання та залишити слід у світі мистецтва.
Фундамент майбутньої кар’єри було закладено в 13 років, коли до рук Саші вперше потрапила «мильниця». Пізніше будуть експерименти, новіші фотоапарати, пошуки, налаштування особистих кодів і візій. Але саме та перша камера стала відправною точкою для створення унікального погляду — брак знань ззовні завжди спонукає нас до відкриттів.
«Я завжди прагнув до того, щоб мої фотографії були не просто красивими картинками, а розповідали історії, передавали емоції та характери людей».
Захоплення поступово переростало в оплачуване хобі. Фотографа все частіше запрошували на зйомки закритих вечірок у нічних клубах, на весілля та ювілеї, спортивні й корпоративні заходи.
«Робота на реальних заходах навчила мене багатьом речам, — зізнається Радомський. — Я зрозумів, як важливо вміти швидко реагувати на змінні умови, як взаємодіяти з людьми, як створювати атмосферу довіри між фотографом і моделлю».
Після закінчення університету фотограф приймає важливе рішення, яке багатьом здалося несподіваним — відкласти диплом бакалавра економіки та повністю присвятити себе фотографії. Саме в цей момент починає повноцінно формуватися його власна методика. Накопичивши значний досвід у різних жанрах фотографії, Саша починає систематизувати свої знання та спостереження. Зрештою це призводить до розробки його унікального формату зйомки.
«Я зрозумів, що фотографія — це не просто техніка, — пояснює Радомський. – Це мистецтво бачити світ по-особливому, вміння розкривати характери людей через об’єктив камери».
Його метод, який сам фотограф називає «симбіозом детального кадрування і ретельного психотипування героїв», є результатом десятирічного безперервного досвіду та постійних експериментів. Одним із ключових елементів є підхід Саші до аналізу простору перед зйомкою.
«Простір відіграє величезну роль у кадруванні, особливо якщо ви знімаєте захід, де бере участь багато важливих людей, — пояснює Олександр. — Зазвичай у вас є лише 5-7 хвилин для аналізу геометрії приміщення. За цей час потрібно розглянути обстановку до найдрібніших деталей, відзначити, що з інтер’єру потрапить у кадр, а чого краще уникнути. Важливо також побачити людей у цьому просторі, уявити, як вони будуть виглядати на фотографії».
Другий аспект — це унікальний погляд на людей через свій об’єктив.
«Мій метод навчає фотографів зчитувати героїв за тим, як вони посміхаються, рухаються, беруть келих або при зустрічі тиснуть руку, —– розповідає Олександр. — Багато людей поводяться невимушено поза кадром, але варто їм поглянути на камеру, як вони завмирають і перетворюються на воскові фігури з музею мадам Тюссо. Завдання фотографа не тільки підбадьорити, але й застосувати під час зйомки певні навички, які перетворюють нерухомі об`єкти на фото на живих людей, що вміють сміятися, співчувати, сумувати й веселитися».
Особливу увагу Саша приділяє роботі зі світлом, кольором і тінню в замкнутому просторі. Він розробив низку технік, що дозволяють фотографам координувати власне візуальне сприйняття, грамотно й швидко діяти в умовах штучного та природного освітлення.
«Я навчився знімати унікальні кадри крізь призму, наприклад, підвісів на кришталевій люстрі, стінок келиха та віддзеркалень у дзеркалі, — розповідає фотограф. — Це дозволяє створювати незвичайні, запам’ятовувані знімки навіть у найбільш буденних ситуаціях.»
Метод Олександра Радомського також включає техніку зйомки в русі, яку він розробляв і вдосконалював протягом багатьох років.
«Рух — це життя. І я хотів навчитися передавати це життя у своїх фотографіях. Моя техніка дозволяє зафіксувати не лише форму, але й енергію руху, створюючи динамічні, живі кадри».
З 2022 року Олександр Радомський живе та працює в Нью-Йорку, де його візія вийшла на новий вектор розвитку. Його сюжетна зйомка користується великою популярністю серед організаторів приватних вечірок, благодійних, танцювальних і спортивних заходів.
«Нью-Йорк — це місто, яке ніколи не спить, — каже фотограф. — Тут щодня відбувається безліч цікавих подій, і я щасливий, що можу бути частиною цієї дивовижної енергії, фіксуючи її у своїх роботах».
Вміння фотографа уловлювати й передавати емоції людей, їхню кінетику та характер робить його фотографії живими картинами.
«Я скрупульозний до божевілля, — зізнається Олександр. — Працюю, поки не досягаю бездоганного результату, завжди шукаю нове в забутому старому. Не боюся експериментувати, коли хочу реалізувати певні професійні задуми».
Попри успіх, Олександр Радомський не зупиняється на досягнутому. Він постійно шукає нові способи розвитку та ділиться своїми знаннями з іншими. Наразі він готує до публікації книгу, в якій детально розповість про свій метод і секрети зйомки. Крім того, Радомський планує відкрити власну онлайн-школу сюжетного фото, щоб ділитися досвідом із початківцями фотографами.
«Я вірю, що фотографія — це не просто ремесло, якому можна навчитися, слідуючи певним правилам, — каже Олександр. — Це мистецтво, яке потребує постійного розвитку, експериментів і пошуку нових підходів. Я сподіваюся, що моя книга та школа допоможуть іншим фотографам знайти свій власний шлях у цьому захопливому світі».
