Українська нація має молоде обличчя і героїчне минуле за плечима. Сильні, незламні, вмотивовані, безстрашні та талановиті українці змінюють історію сучасної України. У нашій рубриці «Сучасний портрет нації» розповідаємо про тих молодих людей, які покращують життя країни сьогодні та вказують правильний напрям руху до майбутнього.
Олександр Кучинський — креативний директор волонтерської ініціативи Repair Together. Він створює контент для соцмереж та допомагає генерувати стратегічні рішення проєкту. Разом з командою Олександр їздить деокупованими українськими населеними пунктами та приводить до ладу зруйновані будинки місцевих жителів.
«Уперше в житті я роблю щось таке, що приносить справжню користь Україні. Коли ти приїжджаєш у село, допомагаєш людям і бачиш, як вони знову починають усміхатися, то розумієш, що робиш усе недарма», — ділиться Олександр Кучинський.
Волонтери прибирають наслідки руйнувань у Чернігівській області — влаштовують толоки в Ягідному, Лукашівці та Іванівці, а їм допомагають усі охочі. Нещодавно команда навіть організувала рейв-прибирання — розчищала завали під музику діджеїв.
Про майбутні цілі Repair Together, відновлення будинків під керівництвом лідерів думок та прогресивну українську молодь Олександр Кучинський розповів у інтерв’ю.
Про ініціативу Repair Together
Українців називають нацією сміливих. Як ви вважаєте, чому ваша ініціатива є сміливою?
Ми впевнені, що на деокуповані території, де ми зараз працюємо, більше не повернуться російські війська. Довіряємо ЗСУ та розуміємо, що не можемо чекати завершення війни, щоб почати відбудовувати Україну. Зима близько, і відновлювати житло потрібно вже тепер. Тому ми маємо допомогти людям тут і зараз.
Нещодавно ви запустили проєкт «Зима близько». Розповісте про нього детальніше?
Ми співпрацюємо з лідерами думок — вони беруть під свій патронат зруйнований або пошкоджений будинок та відновлюють його. Команда нещодавно порахувала, що для відбудови одного дому потрібно 15-20 тисяч доларів, і для багатьох людей це надто велика сума. Проте лідери думок можуть залучати спонсорів чи робити все можливе, щоб ці гроші зібрати. Наприклад, першим патроном ініціативи став Роман Пашковський, який влаштував перформанс на Софійській площі — «Фото за донат».
Ваші рейв-толоки отримали чимало уваги від іноземних медіа. Як ви вирішили поширювати саме такий формат відновлення будинків?
Це був певний перформанс. Рейв — той формат відпочинку, який нам подобався завжди, проте після повномасштабного вторгнення він став для нас неможливий. Тому ми вирішили поєднати допомогу та гарно проведений час. Ще й привернули увагу до нашої ініціативи — з’явилося більше підписників на наших платформах та виросла кількість донатів. Проте зараз ми будуємо свою стратегію так, щоб у майбутньому відмовитися від донатів повністю. Якщо в українців є кошти, то нехай вони краще їх переказують на допомогу військовим, ніж на гуманітарні проєкти.
Що додатково потрібно залучити, щоб повністю відмовитися від донатів?
Окрім проєкту «Зима близько» ми співпрацюємо з бізнесами. Наприклад, бізнес долучається до відбудови України, а ми його рекламуємо. От нещодавно співпрацювали з Lenovo — бренд продавав свої ноутбуки, а частина прибутків від техніки, 2 тисячі гривень, йшла до нашого фонду. Тепер готуємося до інших колаборацій.
Скільки людей бере участь у толоках?
Кожні вихідні на толоку збирається понад 200 осіб. І протягом двох днів ми прибираємо, співпрацюємо одне з одним та спрямовуємо свої думки на майбутнє.
Instagram: @pashayouz
Чи змінилися цілі вашої ініціативи?
Спочатку ми хотіли допомогти хоча б декільком сім’ям у Чернігівській області. Приїхали в Ягідне й не мали масштабних планів стосовно відбудови всієї країни. Проте наразі ми розуміємо, що не просто робимо ремонти людям, а повністю відбудовуємо житло. І вже такого рівня ми не очікували.
Наразі наша мета на осінь — відбудувати 12 будинків і відремонтувати 25. І залучити міжнародну спільноту та велику кількість аудиторії.
Чи хочете ви масштабуватися в майбутньому?
Наразі ми працюємо з Іванівською громадою Чернігівської області. Проте наші плани досить масштабні, адже в майбутньому ми хочемо стати міжнародною організацією. І наша мета — об’єднати молодь довкола проблем людства.
Культура, зокрема музика, завжди була тісно пов’язана з історичними подіями. Наприклад, рейв-культура процвітала тоді, коли впала Берлінська стіна. Тоді в молоді був сенс. За останні роки цей сенс утратився, тому наша місія — відновити його.
Instagram: @halinskyi_maksym_ph
Про Україну
Який ваш найяскравіший спогад з дитинства?
Моє дитинство пройшло у самому центрі Рівного, і пам’ятаю я його, на жаль, тільки уривками: як чоловіки «за гаражами» довго ловили свиню, закололи та засмажили її, а потім подарували мені обвуглений свинячий хвостик. Пам’ятаю, як купони замінили на гривні. А ще згадую, як прийшов у дитячий садочок і відмовився мити руки — сказав, що мені їх дощик помив. Тоді вихователька навіженим голосом прокричала: «Радіація тобі руки помила!» Досі страшенно на неї ображений.
Хто з відомих українців вас надихає?
Не маю кумирів з підліткового віку. Швидше, надихає моє покоління, яке не запанікувало, а знайшло сили, щоб боротися за свої цінності до кінця.
Як змінилися ваші пріоритети та бажання після повномасштабного вторгнення РФ?
До 24 лютого я був далеким від волонтерства звичайним київським хіпстером. Проте коли відчув, що тисячі небайдужих людей у надзвичайно важких умовах готові ризикувати своїм життям заради мене та інших громадян, то не зміг залишатися осторонь. Навіть гроші перестали мати таку цінність, як до війни. Сьогодні я позичив 30 гривень у подруги на метро, водночас наша організація вже витрачає десятки тисяч доларів на відбудову житла людям, які опинилися на вулиці ні з чим.
Що мотивує вас продовжувати працювати?
У мене було дуже багато різних робіт — деякі мені подобалися, деякі не дуже. Проте вперше в житті я роблю щось таке, що приносить справжню користь Україні. Коли ти приїжджаєш у село, допомагаєш людям і бачиш, як вони знову починають усміхатися, то розумієш, що робиш усе недарма. У цьому набагато більший сенс, ніж у тому, щоб просто приходити на роботу, заробляти гроші, а потім їх витрачати. У мене тепер нова норма — жити з можливістю й бажанням допомагати іншим.
Що для вас означає Україна та бути українцем?
Україна — моє місце сили, країна вільних і нескорених. А бути українцем — це з гідністю приймати будь-які труднощі.
Якою зараз є українська молодь?
Ми всі змінилися — перш за все об’єдналися одне з одним, щоб вижити, і зрозуміли, що великою рушійною силою можемо зробити що завгодно. І українська молодь знайшла для себе новий спосіб взаємодії між собою. Тому вона — це наше майбутнє.
Якби ви могли приймати закони, який закон ви б ухвалили чи скасували в Україні?
Я б легалізував одностатеві шлюби та марихуану.
Яка вона — Україна, що перемогла?
Це нарешті впевнена в собі Україна. Самодостатня, прогресивна й абсолютно вільна. Ця війна точно позбавить нас комплексу меншовартості.
