«Наш флагманський салон у центрі Харкова розбомблений, але ми ризикнули відкрити новий у Києві». Інтерв’ю з засновницею beauty-просторів NailMe Катериною Шуфані

Втратити під час повномасштабної війни офіси й виробничі цехи, працівників, дім, але потім зібрати волю в кулак, щоби вже без жодних кошторисів і планів почати з чистого аркуша не тільки бізнес, а й життя в новому місті. Для нового номера «ELLE Україна» старша редакторка Світлана Кравченко поспілкувалася з українськими підприємцями, чий приклад доводить: здаватися — це не про нас. Сьогодні публікуємо розширену версію розмови з Катериною Шуфані, засновницею beauty-просторів NailMe.

Б’юті-бізнесом я займаюся зі шкільних років, коли знайшла своїх перших клієнтів і майстрів. У 18 років орендувала свій перший б’юті-простір, тоді доводилося вдень працювати й навчатися, а вночі робити ремонт і фарбувати стіни. Коли зрозуміла, що простір став для мене замалим, і вирішила рухатись далі, переїхала в приміщення трохи більше в центрі, де пропрацювала рік. Згодом вирішила розширити команду, масштабувати бізнес і займатися тільки управлінськими процесами. Так щороку ми переїжджали у більші простори та відкривали нові локації. Я пишаюся цією історією самостійності в підприємництві, коли на кожному етапі я набивала синці, але стрімко зростала як фахівець. Щиро заохочую дівчат, які мають таку мрію, наважуватися і втілювати її в реальність. 

До початку повномасштабного вторгнення beauty-простір NailMe вже здобув популярність серед харків’ян і харків’янок. Команда йшла до цього понад сім років. Скажу відверто: ми не були готові до нового витка війни, хоча чутки про це активно ширилися містом. Ми зайняли позицію спостерігача, вирішили трохи почекати з витратами — і, як сьогодні бачимо, недаремно.

24 лютого ми зустріли в робочому режимі: проводили зум щодо франшизи (яка була готова на 90%), займалися питаннями доставлення косметологічної апаратури. Однак ця жахлива війна постукала в наші двері. Наш флагманський простір у центрі Харкова розбомблений, там навіть немає стелі.

Залишилося два салони з трьох. На початку травня ми прийняли рішення відкриватися в Харкові знову, тому відновили роботу на цокольному поверсі простору, де було безпечно. Все літо ми працювали під бомбардуваннями. У червні мені прийшла ідея відкриватися в Києві, і ми перевезли частину апаратури до столиці. Ми зателефонували нашим людям, зібрали їх, запропонували роботу та винайняли житло на перший час.

Наша команда налічує понад сто людей, з них 90% — наші колишні співробітники, з якими ми підтримуємо контакт і періодично бачимося особисто.

NailMe у Києві відчинив двері 10 серпня. Звичайно, було складно: мені довелося винаймати нових керівників beauty-лаунжу. Страшно було довіритися незнайомим фахівцям у великому місті, ще й дистанційно. Нові керівники не знали наших процесів і нюансів, не мали досвіду в цьому сегменті.

Але завдяки тому, що у нас вже на той момент була майже готова франшиза і кожен процес детально прописаний, наймання людей значно полегшилося. Саме завдяки цьому, на мою думку, все і вийшло в новому місті, з новими людьми, до того ж онлайн (ще той стрес!). Спочатку нас дуже підтримували переселенці з Харкова, які в перші тижні формували основний потік відвідувачів. Потім спрацювало сарафанне радіо й підключилися кияни.

Починати в новому місці, безумовно, складно. У нашому випадку допомогла саме грамотно прописана заздалегідь франшиза, яку ми використали самі для себе, а також те, що бізнес був повністю автоматизований.

Найважливіше — не опускати рук та йти далі. Якщо ви фанат власної справи, неодмінно продовжуйте свою діяльність.

Сьогодні я мрію про мир і розуміння того, що війна не прийде до нас знову. Ну і, звичайно, про розвиток малого та середнього бізнесу, оскільки українки, котрі жили певний час за кордоном, зрозуміли, наскільки якісний і клієнтоорієнтований сервіс у нас вдома.

Я вважаю, в галузі послуг Україна на висоті. Якщо раніше всі відзначали «європейську якість», то тепер так відгукуються про українську.

---