Переступивши поріг шоуруму Nove, виникає переконливе відчуття, що ви прийшли в гості до найкращої подруги. Вас зустрічає приязно пес, а мама з татом вмощують на найзручніше крісло і пригощають кавою. При цьому пропонують вам приміряти стильне пальто чи лляну сорочку, не відпустивши вас додому без обновки.
Абсолютно домашня атмосфера — одна із найсильніших сторін бренду жіночого одягу Nove. Про те, як ремесло мами переросло у сімейний бізнес, завдяки чому бренд спокійно пережив карантин та як закриття торговельних точок вплинуло на продажі — ми розпитали у співвласниці Nove Ксенії Харченко.
Бренд Nove — ваш сімейний бізнес з мамою і татом. Хоча так було не від самого початку. Хто і за що відповідає зараз?
Усе почалося з мами, конструктора верхнього одягу, яка ще в Радянському союзі працювала в центрі розвитку моди. 2009 року вона зрозуміла, що хоче відкрити свою справу і що це точно будуть пальто.
Спочатку у нас був дещо інший напрямок, ніж зараз: ми шили тільки верхній одяг для більш дорослих жінок (мама тоді працювала з напарницею). Уже в той час ми продавалися оптом по всій Україні, хоча до Instagram ще було далеко. Років чотири тому в роботу включилася я, ми переформатувалися стилістично і пішли в лаконічність. 2016 року з’явилося перше приміщення і якось все закрутилося. Згодом до нас приєднався тато, який дуже довго працював комерційним директором великої компанії. Фінанси, документи, бухгалтерія — сьогодні все на ньому. І нам у цьому плані дуже зручно: ми можемо творити завдяки твердому плечу, яке завжди заспокоїть: «Все добре, я порахував, можемо їхати далі». За творчість відповідаємо ми з мамою, нам обом подобається мінімалізм і лаконічність, тому зазвичай те, що подобається їй, сподобається і мені. Хоча зізнаюся, часто наш творчий процес може залежати від тканин.
Пальто залишаються нашим основним напрямком, але також є літня капсульна колекція, значно менша за основну. Ми її запустили минулого року, тому що стало важко фінансово перечікувати цей сезон. Почали з літніх пальто, зробили тренчі з льону, потім подумали: якщо зайшло це, то треба рухатися далі. Так з’явилися сорочки, брюки і навіть футболки.
Мамин хист — сильна сторона бренду Nove. Усі відзначають наш хороший крій, правильні лекала та ідеальну посадку (oversize у нас сидить як oversize).
У нас талановиті майстри і якісне обладнання. Тому коли почався бум на українське і ми захвилювалися, що можемо загубитися серед великої кількості брендів, заспокоювали себе саме нашою якістю.
Ви зауважили, що дуже часто при створенні нових моделей пальто відштовхуєтеся від тканин. Де ви їх закуповуєте?
Позаминулого року ми почали самі їздити до Італії і дуже цим задоволені. Так можна самому все подивитися, помацати, підібрати і везти додому, знаючи, що в тебе є щось, чого немає в інших. У межах України зробити це складно.
Один з найнеприємніших моментів — пошити з якимось брендом пальто з однієї ж тканини.
Минулого року у нас була бежева клітинка з неоном, і через сезон нам повідомили, що ця тканина через баєрів потрапила на Asos. І в них було точно таке ж пальто, як у нас. Мені скидали фото з питанням: «Це ваше?» На що я відповідала: «Ні, ми свої вже розпродали». Тому майже всі тканини ми купуємо в Італії, базові замовляємо тут, а для літніх колекцій беремо турецький льон.
Як переформатувалася ваша робота з уведенням карантину?
Спочатку у нас було затишшя, ми розійшлися і зачинили шоурум на тиждень раніше до офіційного оголошення карантину. Ми здогадувалися, що так може статися, бо саме прийшло сповіщення про скасування поїздки до Італії на 2 травня (планова поїздка за тканинами). І тут підкралися перші сумніви: можливо, нам уже і не потрібна тканина? Тому частину весняної колекції ми не анонсували, частину лишили на складі і нічого не фотографували. Коли все порахували і зрозуміли, що можемо дозволити собі тканини на осінь, домовилися з менеджером про роботу онлайн. У нас дивовижний менеджер, я її просто обожнюю: вона нам слала і фото, і відео, і телефонувала. «А можете на світло? А помацайте. А поплюйте». І вона все виконувала. Зрештою ми замовили вдвічі менше, ніж хотілося б, до того ж поділили це на дві колекції.
Чи були у вас думки про згортання бізнесу? Адже багато ваших колег не витримали кризи.
Я знала, що ми вистоїмо, хоча сама панікер по натурі.
Наш тато, який за свою кар’єру пережив не одну кризу, спрогнозував такий розвиток подій і підготував фінансову подушку. Він сказав нам: «Усе нормально, переживемо. Головне, щоб це не розтягнулося на роки».
Крім того, у нас був запас продукції, що загалом не дуже добре для бізнесу, але в цьому випадку зіграло нам на руку. Тому ми нікого не звільнили і навіть не вели подібних розмов.
Як відбувався робочий процес в умовах ізоляції? Чи відшивалися в цей час колекції?
Спочатку всі пішли у відпустку. Згодом ми почали розвозити роботу нашим майстрам по домівках, на щастя, у кожного з них є необхідне обладнання. Відшиті моделі ми забирали назад. Після пом’якшення карантину, коли все ще не ходив громадський транспорт, ми так само забирали на своєму авто працівників на роботу, а потім відвозили додому. На щастя, це тривало недовго, тому що це були виснажливі багатогодинні поїздки по всіх районах міста. Ми хотіли швидше відкритися і на ізоляції відшили наше літо. Звісно, карантин дуже все посунув, і частина скроєного перейде вже на наступний рік. Ми не встигали фізично: нам уже час братися за осінь, а в нас ще літо лежить в крої.
За карантин нам довелося добре налагодити доставку. Спочатку ми відправляли речі двічі на тиждень, щоб не їздити сюди щодня. А потім я зрозуміла, що це програшна стратегія: людині зручно отримувати своє замовлення якнайшвидше. Тому я регулярно моталася на склад. Крім того, на період карантину ми заморозили опцію «індивідуальний підхід». Підігнати рукав чи вкоротити сукню ми рекомендували на «після карантину».
Саме в карантин ви розробили літній костюм із Анею Погребняк, який за кілька днів просто зірвав ваш Instagram. Як часто ви співпрацюєте з інфлюенсерами?
Я стала більш вибірково ставитися до всіх пропозицій, адже раніше погоджувалася майже на все. Зараз заходжу на сторінку блогера, дивлюся на вік, стиль, подачу. Аня була одним з перших інфлюенсерів, з ким ми почали співпрацю, і до сьогодні лишається найулюбленішим. Вона вникає в суть справи, тому кожна така колаборація закінчується справжнім вибухом. Наприклад, вона прийшла до нас пошити тренч, за одну примірку ми визначили довжину, пошили його практично дистанційно і вже через кілька тижнів посипалися замовлення. Потім вона захотіла літній костюм, так до жакета і брюк ми додали ще й шорти. На сьогодні ми відшили всю тканину, яка в нас була, і зараз усюди шукаємо подібну. Один такий комплект ми вже відправили до Норвегії, ще один до Берліну, зараз готуємо відправлення до США.
Чи збільшилися ваші продажі за карантин?
Чесно кажучи, до повноцінної онлайн-торгівлі ми не були готові. Наш сайт не був заточений під це, він більше був для «подивитися, а потім прийти і замовити». Тому в мене особисто був шок: як це все правильно переформатувати? Перший час було затишшя. Просто у нас більш затратний товар, і люди, яких зачинили на ізоляцію, перший час не знали, чи знадобиться їм цього сезону новий тренч. Ми зробили sale, дозволили примірку, ввели безкоштовну доставку. Потім я провела опитування, чи планують люди робити покупки цього року і чи готові вони платити за якість. І мені відлягло від душі: наша аудиторія відповіла, що планує купувати і не хоче погіршення якості за рахунок ціни.
За карантин продажі Nove не збільшилися, але і не були катастрофічно поганими. Тобто щось продавалося, але не так глобально (можливо, саме через недосконалий сайт).
Як змінилася ситуація з відкриттям шоуруму, чи пішли справи вгору?
Стало зручніше, тому що усі речі зібрані в одному місці. Можна прийти і поміряти все відразу — жодна інша точка не може помістити в себе все. Наприклад, на «Всі. Свої» представлена тільки маленька частина нашого асортименту, тому що там існують фізичні обмеження. Крім того, клієнтів приваблює індивідуальний підхід наших майстрів, а ще наш пес, який просто притягує гостей магнітом (Сміється).
У нас шоурум, ательє і склад в одному місці. Повний цикл: петлі, ярлики, відпарювачі, праски, вішалки.
А фурнітура у вас українська чи теж закордонна?
Фурнітуру з італійської фабрики ми купуємо в Києві у хорошого давнього партнера. У них великий офіс, куди ми приходимо і наче потрапляємо в рай: скрізь коробочки, коробочки, коробочки. І ми ходимо, обираємо. Хоча у нас вже є такі позиції, які ми дуже любимо і не хочемо змінювати. Водночас до одного пальто ми фарбували кожен ґудзик.
Кілька років тому ми відкрили для себе світ магнітної фурнітури, завдяки якій можна зробити максимально лаконічне пальто без ґудзиків, застібок та блискавки. В одяг просто вшиваються круглі магніти: з одного боку мінус, з іншого плюс. Це зручно і візуально набагато акуратніше.
.jpg)
Які головні висновки ви, як представники малого бізнесу, зробили за карантин?
Я зрозуміла, що жити спокійно одним днем не можна. Якщо ви молоді, зверніться за порадою до більш досвідчених, тих, які вже пройшли не одну кризу. Щоб не було ситуації: «О Боже, я до цього не готовий, я на всі гроші закупив тканини».
Треба мати більш гнучкий бізнес, швидко реагувати і підлаштовуватися. Дивитися на товаришів, надихатися їхніми ідеями і рішеннями, навіть якщо це не зовсім ваша сфера діяльності.
Чи можете ви констатувати, що криза позаду і Nove пережив найскладніші часи?
Ні, бо повністю пережити карантин ми зможемо через якийсь час, коли можна буде зробити більш глобальні висновки. Зараз у мене підвішений стан, я не знаю, що буде восени. Мені тривожно, тому що осінь — наш основний сезон. І мені б не хотілося, щоб на цей період припала друга хвиля карантину. Після осені я вже видихну і спокійно займуся весною. Зараз ми готуємо нові моделі (хоч і в меншій кількості), а також робимо якісь прикольні фішки до старих, які добре заходять. Не хочеться, щоб це все зависло на складі.
Чи змінилася за карантин цінова політика бренду Nove?
Швидше за все, трохи зміниться. Тому що, на моє велике здивування, ціни на тканини не упали, а навпаки, виросли. Здорожчав і транспорт. Тому і нам доводиться адаптуватися. Але ми завжди намагаємося десь щось вирівнювати, щоб у людини не було дисонансу, чому ця тканина доступна, а ця космічно дорога.
Зазвичай бренд асоціюється з певною ціновою категорією, і вартість тканини насправді мало кого хвилює.
Чи плануєте ви розширятися офлайн чи хочете більше зосередитися на сайті та Instagram?
Я думаю, що більше треба орієнтуватися на онлайн. При цьому я б хотіла відкрити точку за межами Києва. Просто шоурум не хочеться, тому що за останній час ми спробували дуже багато шоурумів у Харкові, Дніпрі та Одесі. І скрізь вражало ставлення, тому що ми працювали під реалізацію. Ти все випрасуєш, прикріпиш бірки, ідеально запакуєш, а отримаєш потім зім’яте і без бірок. На запитання: «А чому всього два продажі за сезон?», отримували відповідь: «Ну ось так». Працювати під викуп у нашій країні не люблять, тому що бояться ризикувати. Хоча ми так з деким працюємо. Тут вже ситуація дещо краща: ти відшив товар, отримав гроші, а далі людина ставиться до цього більш відповідально, бо вже вклала свої гроші і має тепер це продати.
Сьогодні ми є в невеликих магазинах Києва (зокрема «Всі. Свої»), Білої Церкви, Чернігова, Чернівців. Список партнерів під час карантину нам довелося підчистити, тому що деякі точки закрилися. На їхнє місце прийшов Instagram, який я почала вести ще активніше: ввела нові рубрики і навіть запустила флешмоб «створіть колаж із нашою річчю і отримайте знижку». За карантин ми дуже зблизилися з аудиторією. Якщо я раніше дистанціювалася від клієнта, то за цей час я зрозуміла хибність такої стратегії.
Людям важливо бачити і чути того, хто стоїть за улюбленим брендом.
Так я почала записувати живі сторіс. Мені хотілося хоча б там передати ту душевну атмосферу, яку відзначають всі, хто хоч раз потрапляє до нашого шоуруму.
