Музика володіє унікальною здатністю стирати тисячі кілометрів між континентами. Яскравий тому приклад — австралійський гурт breathe., який створює інтимні й сповнені глибокої рефлексії композиції. Їхні пісні про вразливість, пошук світла та проживання втрати стали безпечним місцем для слухачів у всьому світі. Проте саме в Україні, яка наразі посідає друге місце у світі за кількістю прослуховувань колективу, цей зв`язок набув особливого значення.
Цього літа breathe. вирушають до України, щоб наживо зустрітися зі своєю аудиторією на затишному майданчику у Львові та в самому серці масштабного Atlas Festival. Попри те, що гурт взагалі не планував концертів у 2026 році, він зробив виняток для українських фанатів, які минулого року годинами долали шлях в автобусах, аби просто почути улюблені пісні.
Напередодні цих виступів ELLE Ukraine ексклюзивно поспілкувався з breathe. Ми розпитали музикантів про їхні очікування, важливість живого контакту та про те, як іноземні діячі культури можуть підтримати Україну в цей непростий час.
Ми спілкуємося з вами напередодні ваших виступів у Львові та на Atlas Festival. Які ваші очікування від України та української аудиторії? Чого ви чекаєте найбільше?
Найбільше ми раді нарешті сказати «дякую» особисто та розділити простір із прекрасними людьми з України.
Роками Україна була одним із тих місць, де нашу музику приймали найглибше. Ми бачили повідомлення та коментарі, але музика іноді може здаватися абстрактною, коли все відбувається через екрани. Нарешті бути в одному просторі з людьми, які пронесли наші пісні крізь найрізноманітніші розділи свого життя, — це відчувається неймовірно особливим.
З нашого спілкування з українцями напередодні двох наших шоу ми помітили, які вони добрі, відкриті та стійкі. Сподіваємося, що кожен зможе відчути та глибоко з`єднатися з нами на концертах. Ми з нетерпінням чекаємо можливості почути, як усі вони підспівують нашим пісням, зустрітися з людьми віч-на-віч і розділити момент, до якого ми йшли роками.
Чи плануєте ви не лише виступити, а й трохи дослідити Україну? Чи склали ви вже список місць, які хотіли б побачити, або речей, які хотіли б спробувати, поки перебуваєте тут?
Абсолютно. Ми дійсно хочемо відчути якомога більше. Ми спілкувалися з українськими друзями про місця, які варто відвідати в Києві та Львові, і сподіваємося провести час, гуляючи вулицями, п`ючи каву, зустрічаючись із місцевими людьми та слухаючи їхні історії.
Ми також плануємо все знімати під час перебування тут. Намір полягає не в тому, щоб зробити фільм про нас. Ми хочемо показати нашій аудиторії ту Україну, яку нам пощастило побачити через призму спільноти breathe, — красу її людей, силу її духу та людяність, яка продовжує існувати поза межами новинних заголовків.
Спочатку ви не планували виступати у 2026 році. Що змусило вас зробити виняток саме для України?
Минулого року ми грали у Варшаві й дізналися, що деякі українські шанувальники їхали понад двадцять годин автобусом, щоб потрапити на концерт. Це дійсно запам’яталося.
Україна незмінно залишається однією з країн, де нашу музику слухають найбільше. Ми продовжували думати про людей, які підтримували нас, незважаючи на все, що відбувається навколо них. Зрештою, все стало дуже просто: якщо люди в Україні так підтримували нас, настав час і нам приїхати та підтримати їх. Тому єдині концерти, які ми граємо цього року, проходять в Україні.
Раніше ви говорили: «Ми їдемо в Україну, тому що деякі зв`язки мають стати реальними — віч-на-віч, в одній кімнаті, дихаючи одним повітрям». Кого ви мали на увазі, коли говорили про ці зв`язки? Якщо це не занадто особисте, чи не могли б ви детальніше зупинитися на цій думці?
Ми мали на увазі людей, які пронесли наші пісні крізь складні моменти свого життя. Музика створює ці невидимі взаємини. Хтось може слухати пісню о 2 годині ночі на іншому кінці світу й відчувати, що його розуміє людина, яку він ніколи не зустрічав. Як артисти, ви часто не усвідомлюєте повною мірою реальність цього зв`язку.
У якийсь момент нам захотілося подивитися людям в очі, обійняти їх, почути їхні історії та подякувати їм як слід. Деякі зв`язки заслуговують на те, щоб вийти з цифрового світу й стати людськими.
Згідно з останніми даними, Україна посідає друге місце після Сполучених Штатів за кількістю слухачів вашої музики. Як ви думаєте, чому ваша творчість так сильно відгукується в української аудиторії?
Чесно кажучи, ми не впевнені, і ми обережні в тому, щоб припускати, ніби розуміємо чужий досвід, особливо представників культури, відмінної від Австралії.
Все, що ми знаємо, — це те, що наша музика завжди досліджувала вразливість, горе, надію, стійкість і пошук світла в темних місцях. У повідомленнях, які ми отримуємо від українських слухачів, часто йдеться про використання цих пісень для проживання емоцій, для того, щоб відчути себе менш самотніми, або просто для того, щоб мати щось ніжне, за що можна триматися. Можливо, саме це нас і пов`язує — спільна людяність.
На вашу думку, яку роль може відігравати музика для людей у складні часи?
Музика може нагадувати людям, що вони не самотні. Вона допомагає з`єднатися з внутрішніми почуттями. Пісня може зберігати спогади, створювати відчуття безпеки, дарувати звільнення або дати комусь три хвилини просто для того, щоб заспокоїтися. Іноді цього достатньо, щоб допомогти комусь зробити наступні кроки вперед. Ми завжди сподівалися, що наша музика зможе бути супутником, а не готовою відповіддю.
Чи мали ви раніше якісь контакти з українськими шанувальниками? Можливо, є якась особлива історія, яка залишилася з вами і якою ви хотіли б поділитися?
За ці роки ми мали так багато прекрасних взаємодій з українськими слухачами. Одна з історій, яка завжди залишається з нами, — це коли ми випустили наші перші худі breathe. з назвами міст по всьому світу, які підтримали нашу музику. Ми включили туди Київ, і реакція українських фанатів була приголомшливою. Люди надсилали нам фотографії в них, розповідаючи, як багато для них значить бачити своє місто представленим і визнаним. Це було таке просте дизайнерське рішення, але воно нагадало нам, що маленькі жести можуть мати велике значення.
Українські шанувальники також надсилали нам фото татуювань, натхненних нашими піснями. Щоразу, коли це трапляється, ми щиро вдячні. Думати про те, що щось створене в домашній студії на іншому кінці світу стає частиною чиєїсь історії у такий постійний спосіб, — це неймовірний привілей.
Ці моменти завжди залишають у нас відчуття глибокої вдячності. Вони нагадують нам, як нам пощастило робити те, що ми робимо, і як музика може створювати відчуття приналежності між людьми, які ніколи не зустрічалися.
Розкажіть нам про сет, який ви готуєте для Atlas Festival. Яким ви бачите цей виступ і що він у себе включатиме?
Ми побудували шоу так, щоб воно відчувалося кінематографічним і водночас інтимним. Воно рухається крізь світло й тінь — тихіші моменти, коли кожен може просто бути присутнім один з одним, поряд із масштабнішими моментами енергії, звільнення та святкування.
Найбільше ми хочемо, щоб відчувалося, ніби ми всі несемо один одного крізь ніч — і створюємо спогад, який ми ніколи не забудемо.
Які пісні для вас було особливо важливо виконати в Україні та чому?
Наша нова пісня, There`s A Way Out Of Here, відчувається особливо значущою. Вона про те, щоб бути поруч із кимось у їхній найтемніший момент і нагадувати, що світло не зникло — що сила вже існує всередині них.
Є також такі пісні, як Are You All Good?, які задають прості, але важливі запитання про те, як ми насправді почуваємося глибоко всередині. Ми обираємо пісні, які визнають біль, не залишаючи людей у ньому, а також моменти, коли можна заплющити очі та повністю розслабитися.
Складаючи програму для України, чи думали ви про емоції, з якими глядачі мають піти після концерту?
Безумовно. Ми хотіли, щоб люди йшли, відчуваючи натхнення та полегшення порівняно з тим, коли вони прийшли. Не тому, що ми проігнорували реальність, а тому, що ми створили простір, де люди могли відчувати все чесно — горе, радість, ностальгію, надію, зв`язок — і повертатися назад у світ, відчуваючи себе трохи менш самотніми.
Чи готуєте ви якісь особливі технічні або художні елементи для цього виступу — в плані звуку, світла чи візуальних ефектів?
Так. Ми веземо із собою знімальну групу, щоб спеціально створити візуальні матеріали, які розповідають про те, чому ми там і що ця поїздка означає для нас. Ці моменти будуть унікальними, створеними спеціально для України.
Візуальні ефекти та продакшн завжди були важливою частиною breathe., тому що ми вважаємо, що музику можна сприймати очима так само, як і вухами. Ми завжди прагнемо створити атмосферу, де люди зможуть почуватися в достатній безпеці, щоб відпустити все.
На вашу думку, як міжнародні артисти та діячі культури можуть підтримати Україну в цей непростий час?
Продовжуючи приїздити. Слухаючи перед тим, як говорити. Посилюючи українські голоси та історії, замість того щоб заглушати їх своїми промовами. Не піддаючись спокусі переходити до інших тем лише тому, що новини вже змінилися.
Митці не можуть виправити геополітичні реалії. Але вони можуть обрати не відвертатися. Вони можуть створювати моменти солідарності, привертати увагу до людей і місць, які заслуговують на те, щоб їх побачили, і нагадувати іншим, що емпатія — це дія.
Для нас ця поїздка — маленький вияв цього. Це наш спосіб сказати: ми бачимо вас, ми вдячні вам, і для нас велика честь розділити цей простір разом.
