SAVE THE DATE: СТАЛА ИЗВЕСТНА ДАТА ПРОВЕДЕНИЯ -...

STREET STYLE ТРЕНД: АКСЕССУАРЫ ДЛЯ ВОЛОС В СТИЛЕ...

ЧТО НОСЯТ МОДНЫЕ ДЕВУШКИ В ОСЛО?

КАК ФАРФОР: ПУДРЫ ДЛЯ ЛИЦА, С КОТОРЫМИ ЛЕГКО...

КАТЯ ОСАДЧАЯ, НАДЯ ДОРОФЕЕВА, ДЖАМАЛА И ДРУГИЕ...

Це просто космос: чотири жінки-науковці розповідають, як досліджують Всесвіт в умовах відсутності державного фінансування

А також про те, що мотивує їх не їхати працювати за кордон

Фото: Анна Гольцберг

Рейтинг статьи / 0
4 5 29

Вони вміють зчитувати дані з супутників, визначати точні координати фізичних об’єктів поза межами нашої галактики, аналізувати характеристики екзопланет і навіть передбачати майбутнє. Разом із проектом про науку та інновації INSCIENCE та найбільшою платформою українських брендів «Всі. Свої» ми навідалися до Головної астрономічної обсерваторії, аби познайомитися з чотирма прогресивними жінками-науковцями, які попри брак достатнього фінансування розвивають науку в Україні і не планують емігрувати за кордон. 
 
Марина Іщенко, кандидат фізико-математичних наук 

Старший науковий співробітник відділу астрометріі та космічної геодинаміки 


На Марині: сорочка Ova.l, шкіряний пояс Zapalo, брюки W8less, сережки Plastina Jewelry, каблучка Ювелірна майстерня Maga

Колись у дитинстві вона вперше побачила метеор («зірку, що палає»), і це явище так вразило дівчину, що з того моменту космос повністю її поглинув. У родині захоплення доньки завжди підтримували, тож вона вступила до Національного авіаційного університету. Спочатку вивчала космос загалом, а з третього курсу й до сьогодні спеціалізується на космічній геодинаміці. Суть дослідження Марини полягає в отриманні високоточних координат на станціях, що спостерігають штучні супутники.

«По Україні є мережа станцій, які можуть цілодобово працювати та щосекунди приймати сигнали з супутника незалежно від погоди. Оскільки ми ведемо спостереження дуже давно, то отримуємо високоточні координати. У подальшому така мережа може застосовуватися практично в будь-якій сфері. Наприклад, в геодезії та картографії. У науці з їхньою допомогою ми визначаємо рух євразійської літосферної плити.  

Для мене важливо, щоб наукова дисципліна мала практичне застосування. Космічна геодинаміка якраз дозволяє це робити. У цій галузі, наприклад, є перспектива передбачати ймовірність землетрусів. 

Над своєю науковою роботою Марина працювала в Об’єднаних Арабських Еміратах.

«Мені цього вистачило: побачити іншу країну, як це робиться там. Не виникло бажання кудись переїхати остаточно. Там є теж свої нюанси, з якими стикаєшся. Буває складно, а тут все якось вже знайомо».

На Марині: сорочка Ova.l, шкіряний пояс Zapalo, брюки W8less, сережки Plastina Jewelry, каблучка Ювелірна майстерня Maga

Тож в Еміратах вона набралася досвіду й повернулась до України попри труднощі, з якими науковцям доводиться мати справу на батьківщині. 

«Передусім в Україні бракує обладнання. В роботі ми використовуємо високоточне обладнання, яке, на жаль, коштує дуже дорого. Наприклад, щоби встановити станцію, яка би відповідала всім вимогам, потрібно майже один мільйон гривень. Наразі ми намагаємося шукати виходи: співпрацюємо з комерційними та університетськими мережами». 

Робота Марини не залишилась непоміченою. У травні цього року вона отримала премію Верховної Ради для молодих учених за п’ятирічний цикл робіт. 

«Приємно, що мене та мою роботу відзначили. Крім цього до співпраці мене запросив проект INSCIENCE, що теж мотивує. Тому хто б що не казав щодо важливості фінансової складової, моральне задоволення не менш важливе для мене.

Наука мотивує до постійного розвитку. Робота науковця — це не тільки розрахунки. Тут є і творча складова. 

Юліана Кузнєцова 

Науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України

На Юліані: кімоно Hymns, сережки Plastina Jewelry, каблучка ювелірна майстерня Maga Plastina jewelry

Розповідати про планети Юліана може буквально годинами. Ще з дитинства її захоплювала думка про можливість існування життя десь за межами планети Земля.  

«Скільки себе пам’ятаю, завжди мріяла бути астрономом. Тож переді мною ніколи не стояло питання вибору професії». 

Уже багато років Юліана працює у відділі фізики субзоряних та планетних систем: 

«Я займаюся дослідженням планет Сонячної системи та екзопланет, тобто планет навколо інших зір. На сьогодні їх знайдено і підтверджено приблизно чотири тисячі. Більшість із них – газові гіганти як Юпітер або Сатурн. Інші –  планети земного типу, що мають тверду поверхню, розміри дещо більші за Землю і складаються переважно з силікатів та металевого заліза. Їх цікаво вивчати з погляду утворення та еволюції інших планетних систем, а також можливого існування життя. Ми досліджуємо системи різних типів зір, які мають навколо одну чи більше екзопланет, або протопланетні диски, з яких потім утворюються планети». 

Після університету Юліана одразу вступила в аспірантуру і з тих пір залишилася працювати в обсерваторії. У професії вона вже понад 18 років. 

«У сфері астрономії дуже багато жінок. У нас, наприклад, в групі спочатку було 7 дівчат і 3 хлопці. І я знаю, що більшість із них працюють за фахом. Із власного досвіду можу сказати, що жінки за характером більш наполегливі та впевнені, ніж  чоловіки: вони всі справи доводять до кінця. До речі, багато жінок працює саме в експериментальній астрономії, займаються спостереженнями. У нашій сфері всі рівні». 

Звісно, в якийсь момент з’являється сім'я, з’являються діти — на це потрібен певний час. Та ми все одно не виходимо з науки: інколи навіть не беремо декретну відпустку. Адже наука — це не робота, а спосіб життя.

На Юліані: кімоно Hymns, топ и брюки Cape, сережки Plastina Jewelry, каблучка ювелірна майстерня Maga Plastina jewelry

Юліана розповідає, що керівні посади в обсерваторії і справді займають здебільшого чоловіки. Хоча є й винятки. 

«Для того, щоби претендувати на керівну посаду, треба мати певний науковий доробок, захищену докторську дисертацію та відповідні досягнення. Головне, щоби був достойний науковий рівень  і достатній стаж роботи. Це якраз не проблема. Проблема в тому, що наука зараз дуже погано фінансується. На жаль, це позиція керівництва країни. Через це дуже багато талановитої молоді від’їжджає працювати за кордон. Звісно, там більше перспектив кар’єрного зростання і кращий рівень заробітків. Науковці не можуть завжди бути голодними».

Останніми роками скоротилося не тільки фінансування зарплат, а й фінансування наукових досліджень, закупівля та обслуговування приладів. Астрономічні спостереження — це дороге задоволення. Хоча зараз така фінансова криза в усіх наукових напрямках.

Олена Компанієць

Студентка 2 курсу магістратури кафедри астрономії та фізики космосу 

На Олені: костюм Nuances, прикраси Ювелірна майстерня Maga

Сьогодні Олена робить свої перші кроки у сфері науки, адже здобуває ступінь магістра на кафедрі астрономії і фізики космосу. Дівчина розповідає, що любов до космосу їй прищепив батько, який завжди щиро захоплювався астрономією.

«Пам’ятаю, як ми щовечора заварювали міцний чай, виходили на подвір’я і довго дивилися на зірки. Ще тоді у мене з’явилося бажання стати вченим і досліджувати те, що перебуває так далеко від нас. Далі були «Зоряні війни», які, безумовно, теж уплинули на формування моєї дитячої уяви. А потім почали з’являтися перші енциклопедії та фільми BBC про те, як влаштований Всесвіт. Я могла переглядати їх днями й ночами». 

На перших курсах університету Олена вивчала загальні дисципліни з фізики, а тепер більш детально досліджує галактики й фізичні процеси, які відбуваються в різних космічних об’єктах. Минулого року дівчина успішно захистила свою бакалаврську роботу.

«Об’єктом для своєї дипломної роботи я обрала галактику, яка розміщується на відстані 100 Мпк (мегапарсек), що дорівнює приблизно 300 мільйонам світлових років (відстань, яку проходить світло за один календарний рік. — прим.ред.). Тобто всі процеси, які ми можемо спостерігати нині, сталися мільйони років тому. Але тільки тепер до нас дійшло світло від цього об’єкта». 

На Олені: костюм Nuances, мюлі Майстерня яскравого взуття «Хамелеон», прикраси Ювелірна майстерня Maga

Сьогодні Олена займається підготовкою своєї першої статті для наукового журналу, а також починає активно готуватися до захисту магістерської роботи. У майбутньому дівчина планує зв’язати життя з наукою, однак уже розуміє, з якими перешкодами доведеться мати справу. Щоби бути науковцем, треба закінчити аспірантуру, захистити кандидатську дисертацію, потім — докторську. Але зробити це непросто, адже в Головній астрономічній обсерваторії нині просто немає аспірантури. 

«У мене є два варіанти: шукати аспірантуру в інших обсерваторіях України або шукати університет за кордоном. Проте хотілось би цього уникнути, оскільки я хочу бути науковцем тут і робити внесок у розвиток науки саме в Україні». 

Дар’я Добричева, кандидат фізико-математичних наук

Науковий співробітник відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Головної астрономічної обсерваторії НАН України

На Дар’ї: комбінезон Nuances, сережки Navy atelier

Учитель інформатики за освітою вже 6 років працює у сфері астрофізики. Її шлях від педагога до астронома розпочався на першому курсі Чернігівського педагогічного університету. Тоді куратором курсу був молодий науковець, кандидат фізико-математичних наук Володимир Марченко, який тільки-но виграв грант на відкриття науково-популярного центру з астрономії. Дар’я почала регулярно відвідувати лекції та захопилася темою космосу. 

«Уже на третьому курсі куратор побачив мою щиру зацікавленість та запропонував науково-практичну роботу з ученою Ольгою Мельник. Моїм завданням було класифікувати галактики. Я одразу в них закохалася. 

«Не я знайшла галактики, а галактики знайшли мене».  

На Дар’ї: комбінезон Nuances, сережки Navy atelier

На момент закінчення університету на рахунку Дар’ї вже була одна наукова стаття. Звісно, для вступу до аспірантури не вистачало самої лише бази педагогічного ВНЗ, тож дівчина додатково відвідувала потрібні лекції в Національному університеті імені Тараса Шевченка. Відтак Дар’я стала аспірантом Головної астрономічної обсерваторії з другого разу. Зараз продовжує займатися класифікацією галактик, використовуючи та аналізуючи дані зі Слоанівського цифрового огляду неба, телескоп якого розміщений в штаті  Нью-Мексико (США). 

«У майбутньому я хочу розвиватися саме в сфері астрофізики, тож дуже сподіваюся, що керівництво країни почне збільшувати фінансування науки». 

Минулого року Дар’я захистила кандидатську дисертацію та продовжує працювати в Україні. За останні 6 років вона взяла участь у 15 міжнародних наукових конференціях та астрономічних школах. 

«Є багато можливостей здобувати знання за кордоном і повертатися назад до України. Я могла би піти працювати в IT-сферу й заробляти більші гроші. Проте наука — це, певно, якийсь наркотик, без якого ти не можеш жити». 

 

Фото: Анна Гольцберг

Стиль: Наталія Луста

Макіяж: Марія Новакова

Особлива подяка за організацію зйомки Головній астрономічній обсерваторії НАН України

Дізнатися більше про космос і стан науки в Україні та світі можна буде 13-14 вересня в рамках INSCIENCE Conference — найбільшої в Україні науково-популярної конференції та виставки наукоємних стартапів. На заході виступатимуть науковці та інноватори з NASA, Virgin Hyperloop One, Центру науки Коперника, НАН України.

Street style тренд: аксессуары для волос в стиле 90-х

Что носят модные девушки в Осло?

Синці, дієта і шестигодинні тренування: Олена Шоптенко, Леся Нікітюк і Аніта Луценко розповіли про підготовку до «Танців з зірками»

Загрузка...