Артем Пивоваров презентував проєкт «ВІРШІНШІ», де українська поезія набуває сучасного музичного звучання. У кожній роботі виконавець завдяки експериментам переосмислює культурну спадщину.
Перший трек проєкту Артем Пивоваров створив спільно з ONUKA — записав пісню на основі вірша українського футуриста Михайля Семенка «Сьогодні». Як це було, артисти розповіли ELLE.
Артем Пивоваров
Як ти бачиш розвиток проєкту «ВІРШІНШІ» у контексті сучасної української музики? Які експерименти плануєш у рамках цього проєкту?
Я прагну не лише популяризувати нашу культуру, а й розвивати її — тільки так вона житиме. Розвиток неможливий без змін та сміливих рішень. На мою думку, наша культура, зокрема українська музика, зараз переживає свій розквіт. У проєкті «ВІРШІНШІ» на глядачів чекає багато несподіванок — як музичних, так і тих, що стосуються візуального оформлення та подачі. Своїм прикладом я хочу показати, що у творчості не треба боятися виходити за межі незалежно від того, як це може сприйматися кимось.
Коли ти відчув, що треба експериментувати та спробувати щось змінити?
Я експериментую завжди — це простежується в моїй музиці та й загалом у всьому, що я роблю, починаючи з моєї карʼєри в метал-гуртах і закінчуючи «The Вуса», яким я відкрив новий напрям у проєкті «Твої вірші, мої ноти». «The Вуса» — це не тільки музичний експеримент, але й виклик проявити себе в акторській майстерності, показати, що наявність самоіронії для артиста також є важливою. Творчість не має меж, вона може і має розкривати різні грані автора.
Ці вірші «інші». Чим вони «інші» для тебе? Яким чином ти обираєш, на який вірш накладати музику?
Я завжди обираю матеріал інтуїтивно. Для мене важливо, щоб у період, коли я пишу музику, вірші резонували з моїм внутрішнім світом і вібраціями. Бачення поезії через призму музики в цьому проєкті кардинально відрізняється від того, що виходило у межах проєкту «Твої вірші, мої ноти». Це дійсно зовсім інші роботи за музичним наповненням та емоційним забарвленням. Це інші вірші, інша музика, інший бік мене як музиканта і творчої особистості.
Першим віршем для нового проєкту став вірш Михайля Семенка «Сьогодні». Чому саме він?
Михайль Семенко був експериментатором у літературі й сміливо кидав виклик усталеним нормам, що можна помітити не тільки за змістом, а й за оригінальною подачею його творів. Робота «Сьогодні» відрізняється від того, що всі звикли бачити від мене. Вірш бунтівника Семенка, як на мене, ідеально підходить для старту проєкту «ВІРШІНШІ».
Чи використовувалися якісь нові підходи або експерименти в роботі над цією піснею? Що в ній для тебе найцікавіше з музичного погляду?
Мені цікаво поєднувати різні жанри, переплітати різні елементи. У своїй творчості я цим займаюся постійно. Робота «Сьогодні» — це суцільний експеримент: від музичної частини до візуалізації. Якщо говорити про пісню, тут ми поєднуємо брейкбіт з українськими народними музичними інструментами. Я вдячний ONUKA за її довіру та сміливість. Ната додала цій роботі своєї індивідуальності, доповнила її творчо та енергетично. Це той випадок, коли артист відкритий до нового і не боїться експериментувати.
ONUKA
Як проходив процес створення треку? Чи були моменти, коли ви вирішили ризикнути й зробити щось нестандартне для вас обох?
Коли Артем поділився ідеєю, я точно знала, як має це все звучати фінально: настрої, референси, як я можу прочитати та заспівати від себе. Артем підтримав мої ідеї і стосовно сольного шматка, і стосовно того, в якій манері та які слова будуть розспівані.
Чи важко було знайти гармонійне поєднання ваших стилів?
Гармонія в тому, що і для Артема, і для мене тут все достатньо неочікуване. Звичайно, впізнаються наші тембри, проте дует для мене й аранжування для нього — це щось нове.
І мені здається, в цьому й була гармонія, що кожен був новачком в якомусь певному вираженні самого себе.
Як ви вважаєте, чи ця колаборація вплинула на розвиток сучасної української музики?
«ВІРШІНШІ» — це дуже класна освітня ініціатива, яка підтягує, муштрує велику аудиторію Артема та розкриває для неї авторів.
Наприклад, я знаю вірш Семенка дуже давно — він мене зачепив з першого прочитання ще багато років тому. Я дуже рада, що сьогодні про цю поезію дізналась така кількість молоді. І це вже великий вплив на розвиток сучасної української культури. А щодо того, який вплив це матиме на музику в цілому, напевно, для цього має пройти час.
