Стосунки з батьком та роль батька у родині — досить непопулярна тема для української культури загалом та кінематографа зокрема. Фільм «Батько», прем’єра якого відбулася на фестивалі Миколайчук Open, — перший в історії український фільм, присвячений стосункам батька та сина у форматі психологічно-детективної драми. Це режисерський дебют відомого українського актора Олександра Кобзаря, який точно вразить вас глибиною та візуальною поетикою.
В День батька актори Олександр Кобзар, Ксенія Баша, Андрій Мостренко, сценарист Олександр Процюк (Симор Гласенко) та інші члени команди, що працювала над фільмом, розповіли ELLE.UA, за що дякують своїм татам, поділилися чуттєвими історіями з дитинства й не тільки, а ще розповіли про що для них фільм «Батько», який стартує у всеукраїнському прокаті з 27 липня.
Олександр Кобзар, режисер та виконавець головної ролі у фільмі «Батько»
Для мене це кіно про повернення до самого себе. Про прийняття себе як частини світу, який був до мене і який через мене піде далі. Ми приходимо в цей світ, стаємо чиїмись синами, а потім ми стаємо чиїмись батьками. Що означає «Я — син свого батька»? Це означає, що я не одиниця, що носиться в хаосі. У мене є коріння в роді та в родоводі всього людства. Я вкорінений у людстві. Я вкорінений на землі, у повітрі, у природі – у всьому. Я на землі не випадковий, у мене є свій родовід. На мій погляд, чоловікові це дає дуже міцне відчуття ґрунту, твердої опори, стійкості. За його спиною — ціла низка поколінь чоловіків, він може на них спиратися, черпати в них силу та підтримку. Це кіно про примирення з батьком — Отцем і батьком — Богом. Вони єдині.
За що б я хотів подякувати батьку? По-перше, через нього я прийшов у цей світ. По-друге, він подарував мені життя, коли я підлітком потрапив у складну ситуацію по криміналу. Не відомо де б я був і як би склався мій шлях, якби не він. По-третє…Завдяки йому я вступив на акторський курс. Йому було дуже важко в ті часи. Були ще деякі ситуації, в яких він вчинив як справжній Батько. Я дуже дякую йому, що в ці поворотні моменти він був поруч. Мені дуже часто його не вистачало в житті. Мені б хотілось більше спілкування і відвертості тоді. Я підлітком часто хотів написати йому листа, щоб висловитись. Але так і не наважився. Тільки два роки тому я відправив на День Батька йому велику смс, де подякував за все. Я згадав всі моменти нашого життя. Це було дуже зворушливо для всіх. На мою думку, це така проста річ — подякувати. Але ми цього, на жаль, не робимо. Повірте, це дуже круто і неочікувано. Це корисно в першу чергу для себе. В ці хвилини ти дійсно розумієш всю філософію світу. Я бажаю всім синам так зробити. Дівчата і так це вміють.
Бажаю всім татам дочекатися своїх синів з війни живими! Діти мають хоронити батьків.
Ксенія Баша, акторка, виконавиця головної жіночої ролі у фільмі «Батько»
Для мене фільм «Батько» — про те, що кожен з нас робить вибір, за який несе відповідальність. Мій тато, Василь Васильович Баша, дав мені найголовніше, а саме — усвідомлення того, хто я і якого роду. Для мене це захист і сила! Сьогодні хочеться побажати всім таткам, аби їхні діти були живі та здорові!
Сергій Сміян, актор, виконавець головної ролі у фільмі «Батько»
Я дуже вдячний Олександрові Кобзарю за запрошення в цю роботу. Дуже приємно отримати пропозицію на таку цікаву роль, такого персонажа. Ми не були знайомі з режисером особисто до того. Це його дебют як режисера і йому вдалося зробити те, що буває дуже рідко на майданчиках — коли вся команда живе цією ідеєю, цим фільмом, коли всі працюють скільки завгодно, аби все вийшло як треба. Це історія про стосунки батька з сином і батька з чимось вищим — Богом. Це перший в Україні фільм, у якому показано еволюцію стосунків батька з сином від народження й аж до зрілого віку. Це дуже важливий, глибокий фільм. Хочеться, аби український глядач пішов у кіно.
Так сталося, що мій батько помер, коли мені було 10 років, я його вже не так добре памʼятаю, звичайно, багато часу минуло… Але я памʼятаю, як сильно він любив мене і мого молодшого брата. Він дуже ніжно ставився до нашої мами, дуже її любив. Я вдячний батькові за те, що він показав мені модель правильних стосунків між чоловіком та жінкою: коли ти зустрічаєш жінку свого життя, до неї потрібно ставитися ніжно, піклуватися про неї, кохати, робити для неї все. На жаль, це рідко буває, але коли чоловік зустрічає свою жінку, то в нього все складається як треба.
У батька має бути дві важливі якості: мудрість та терпіння до своїх дітей. Батько має бути мудрим, і тоді щасливим буде і він, і його дитина. Тому я всім сьогодні цього бажаю. Син повинен зростати справжнім чоловіком. А донька має зростати в любові, аби в дорослому віці вона могла обрати супутника, який би так само добре до неї ставився, як і її батько, і тоді вона буде щаслива. Зараз дуже важкі часи, йде війна. Багато синів поховали своїх батьків, а батьки поховали синів. І це найстрашніше, що може бути. Хочу побажати їм усім також терпіння та подякувати, побажати здоровʼя усім тим, хто боронить нашу країну.
Андрій Мостренко, актор, виконавець головної ролі у фільмі «Батько»
Для мене фільм «Батько» — це сумна історія відносин між батьком і сином. На жаль, так часто буває, коли робота забирає весь твій час, а поспілкуватись із дітьми просто не вистачає сил. Завдяки моєму батькові я став актором, він вмовив мене вступити до училища культури. Батько завжди мене підтримував і підтримує у всьому. Всім татам хочу побажати сил, здоров`я і вміння зрозуміти своїх дітей.
Володимир Бєляєв, актор, виконавець головної ролі у фільмі «Батько»
Батько — це людина, на яку завжди можна розраховувати. Він ніколи не підставить. Завжди вчить, як правильно потрібно жити. Для мене БАТЬКО багато значить. Багатьом речам мене навчив. Я за це його дуже люблю й по сьогодні. Це людина з великої літери. На жаль, є діти, які цього не розуміють. Для мене мій батько — це все. Я пишаюся своїм батьком.
.jpeg)
Олександр Процюк (Симор Гласенко), сценарист фільму «Батько»
Для мене фільм «Батько» — це історія про спокуту. Про те, що за все у житті доводиться так чи інакше відповідати. І якщо ти уникнеш цього у своєму житті, через страх, або надмірність, або самозакоханість, за твої погані вчинки відповідальність понесуть твої нащадки. І батько у цьому причинно-наслідковому ланцюгу — моральний авторитет, абсолют, що зоріє за тобою, надаючи тобі найважливішу річ у житті — свободу. А от як ти з нею вчиниш, з цією свободою, це і є мірилом твоєї моральності як людини, як Його сина.
Батько — це той, хто вчить тебе бути чоловіком.
.jpg)
Батькам нічого бажати. Батьки — це сила, а сильні діють згідно з власним духом та совістю. На своїх плечах батьки тримають небо, а в руках — життя. Нічого їм бажати. Вони усе і так знають, усе що потрібно — мають, а якщо поки не мають, то обов’язково досягнуть.
Олександр Тетерін, художник-постановник фільму «Батько»
Для мене це фільм про мудрість, вміння прощати, визнавати свої помилки. На початку мого творчого шляху саме тато дав добро на вибір такої складної професії як художник. Його стовідсоткова підтримка окрилює й нині. Низький уклін йому за це. В День батька бажаю всім чоловікам душевної рівноваги та потужної енергії!
Олександр Земляний, оператор-постановник фільму «Батько»
Мій батько загинув у авіакатастрофі, коли мені було 18 років. Літак розбився в Ірані через помилки диспетчера. Мій батько був кінооператором і після школи він взяв мене на стажування до себе. Хоч ми й пропрацювали разом усього рік, але він передав мені любов до кіно і професії. Можна сказати, що «cinematography in my blood». Не скажу, що він мене багато чому навчив, але головне — він навчив мене вірити в себе.
Був один випадок, я тоді вчився грати на гітарі, хоч мені це не дуже подобалося. Він попросив мене щось зіграти, я граю і відчуваю, що виходить, м‘яко кажучи, не дуже…Але я подивився на нього і побачив таке захоплення…Для нього в той момент я був найкращим музикантом у світі. Це, мабуть, і є батьківська любов, і вона зі мною все моє життя.
Ми зібрали ці історії та побажання в День батька, аби нагадати вам, яку важливу роль батьки відіграють в нашому житті. Кажіть своїм татам «дякую» частіше.
