Цінні поради Катерини Кухар тим, хто мріє займатися балетом

Її називають символом сучасного українського балету, люблять за точні та гострі висловлювання, за вишуканий стиль та рівну спину в будь-якій ситуації. Це справді суперсила — маючи стільки нагород та заслуг, не показувати втому та залишатися легкою й жіночною, попри такий щільний графік. У чому магія цієї жінки, балерини, керівника та мами двох дітей? У чому секрет вміння обирати найголовніше та відкидати непотрібне?

ELLE.UA розпитали Катерину Кухар про балетні принципи, які можуть знадобитися й в інших сферах життя для досягнення вершин. А тим, хто мріє танцювати на великій сцені, — тим паче.

«Балет як приємний аромат: на мить переносить людину в ідеальний світ. Він дарує нові емоції та натхнення. Я ніколи в ньому не розчаровувалася, лише захоплювалася і вклонялася перед його величністю балетом. Адже все найкраще в цьому світі досягається нами через велику працю, зусилля й страждання. Навіть найбільше диво на землі — народження дитини. Які випробування та жертви повинна пережити жінка, щоб подарувати нове життя? І які випробування переживає сама дитина, щоб народитися?»

«Світ балету — це контрасти. На одній стороні медалі: біль, кров, важкі фізичні навантаження, на іншій — квіти, овації, проживання різних образів на сцені з палітрою фантастичних емоцій. У балеті слабкі не виживають. Балет — це школа життя, що формує характер. Це нескінченне навантаження — і фізичне, і емоційне. Якщо в театрі виявляєш якусь слабкість, тебе швидко «з`їдають». Тому необхідно завжди вміти володіти собою, ситуацією, емоціями. Незалежно від того, що відбувається у вашому житті, ви заходите в балетний зал, зачиняєте двері та залишаєте весь свій настрій за дверима. Ви сам на сам з балетом».

«Життя — суцільна конкуренція. Конкуренція є скрізь. На телебаченні, у світі моди та на фондовому ринку... і в балеті також. Головне — правильно до цього ставитися. Розумних людей конкуренція мотивує, допомагає розвиватися. А заздрісники свою енергію направляють на створення негативу, розбивають скло на сходах, плетуть інтриги. Мені дуже шкода таких малокреативних, позбавлених творчого пошуку людей».

«Тим, хто обирає балет як професію, потрібно бути готовим іноді бути білою вороною серед однолітків, щоб присвятити життя своєму вибору. У будь-якій справі, якщо ви ретельно все зважили та все ж прийняли рішення чимось займатись, робіть це з любов`ю. Вкладайте душу в кожен рух, і вам обов`язково все вдасться».

«У житті для того, щоб чогось досягти, необхідна дисципліна, а в балеті тим паче. Головне — створити для себе систему. Якщо ти в системі, тобі не складно. Встаєш щоранку о 7.00. Ніхто тебе не змушує. Артист балету, як спортсмен, який готується до Олімпійських ігор, повинен мати режим і не розслаблятися. Я у себе не питаю, чи хочу я це робити. Якщо треба, то треба. І я не роблю з цього проблему. Просто зараз такий період у житті — без вихідних. І я за це вдячна долі. Потім буде щось інше. Важливо правильно налаштуватися. Якби мені в дитинстві сказали, що буде такий щільний графік, то я б із жахом прокидалася і втомлювалася б лише від думки про це, а після кожної вистави скаржилася б на втомленість.

Але у мене інший підхід — що це норма: мозок налаштовується на працездатність і це навантаження сприймає як щось загальноприйняте. Краще навіть не ставити собі подібні питання. Якщо починаєш про це думати, слухаєш свою втомленість — миттєво жалієш себе і припиняєш рух уперед».