5 серпня на Харківщині народився геніальний український художник Ілля Ріпин, визначний талант якого зробив його мішенню для Росії. Майже 100 років росіяни не просто привласнювали живописця, а й називали його одним із найвидатніших своїх митців. Однак настав час відшукати та згадати ретельно приховані режимом сторінки історії та врешті повернути собі вкрадене. Можна констатувати, що справедливість вже відновлюється.
Так, Музей Метрополітен визнав Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі та Іллю Ріпина українцями. І ми переконані, що далі — більше!
Сьогодні з нагоди 179-ї річниці від дня народження Іллі Ріпина ми підготували для вас 5 цікавих і дуже українських фактів про художника.
Ріпин чи Рєпін?
Певно, більшість українців почули варіант написання прізвища художника «Ріпин» лише після початку повномасштабного вторгнення, коли питання повернення вкраденої культурної спадщини постало особливо гостро. Однак він є єдиним правильним — адже саме так митець підписував свої полотна.
Правильність варіанту «Ріпин» підтверджує й той факт, що художник походить з козацького роду на прізвисько Ріпа.
Любов до рідної землі
Ілля Ріпин народився у 1844 році в місті Чугуїв, що на Харківщині, й саме тут він розпочав своє становлення як художник: навчався у Чугуївському топографічному корпусі та в місцевих іконописців.
Любов до української землі та рідного Чугуєва Ілля проніс через усе життя — навіть пагорб біля свого будинку у фінському селищі Куоккала він називав Чугуєвою гіркою. Окрім цього, митець заповідав поховати його у Чугуєві, однак зробити це не вдалося через більшовиків.
Українські друзі
«Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Впевнені, ви чули цей вислів. І друзями Іллі Ріпина були саме відомі українці: український історик, етнограф, автор праці «Історія запорізьких козаків» Дмитро Яворницький, український театральний режисер і драматург Марко Кропивницький, український громадський діяч (активний член Української демократичної партії та Української демократично-радикальної партії), меценат, ініціатор скликання Української Центральної Ради Євген Чикаленко.
Захоплення українською культурою
Ілля Юхимович Ріпин захоплювався українською культурою, українськими піснями, які він виконував — особливо.
Відобразилося це й у його творчості, адже він створив чимало картин на українську тематику: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Чорноморська вольниця», «Українка біля тину», «Гайдамаки», «Запорожець», «Гайдамака», «Українська хата», «Гопак» тощо.
Протест проти Валуєвського циркуляра та Емського указу
Валуєвський циркуляр (1863 року) означав заборону друкувати українською мовою релігійну та освітню літературу. Згодом у 1872 році його було закріплено та розширено Емським указом — заборона україномовних шкіл, друку дитячих читанок, словників, брошур і музичних нот українською мовою, показу українських вистав.
За умов фактичної заборони української мови Ілля Ріпин пише і видає у світ картину «Вечорниці», яку підписує українською мовою. Саме під цією назвою вона була представлена у галереї Павла Третьякова та в російській пресі. Тож сучасні дослідники переконані, що таким чином художник висловив свій протест.
«Вечорниці»
