Чому це важливо: L’Oréal Україна провела церемонію нагородження четвертого сезону української премії «Для жінок у науці»

Підтримка талановитих жінок-науковиць  

Учора відбулася церемонія нагородження четвертого сезону української премії «Для жінок у науці». Премія реалізовується в Україні вже четвертий рік поспіль і є частиною глобальної програми L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці».

Мета премії — підтримати та відзначити талановитих жінок-науковиць, заохотити молодих жінок обирати наукові професії та допомагати їм у їхній кар’єрі.

Для участі у премії жінки повинні мати науковий ступінь, наявність публікацій у журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science, та бути соціально активними задля популяризації науки.

Із 1 квітня по 1 липня 2021 року тривав збір заяв через онлайн-платформу forwomeninscience.in.ua. За три місяці було отримано 172 заяви від науковиць із 25 міст України, 99 закладів вищої освіти України та 29 інститутів НАН України. Учасницями є 115 кандидаток наук та 52 докторки наук. Серед найпопулярніших напрямів, якими займаються аплікантки, — математика (29 заяв), хімія (19 заяв), медицина (17 заяв), фізика (15 заяв), біологія (14 заяв), фізико-технічні проблеми матеріалознавства та енергетики (11 заяв), науки про землю (6 заяв) та інші (61 заява).

Кожна заява оцінювалася незалежними журі програми, до якого входять провідні науковці та науковиці України — академіки, що є визнаними фахівцями у STEM-галузях. Наступним етапом премії став відбір членами журі десяти фіналісток для участі у співбесідах у жовтні 2021 року.

На церемонії нагородження L’Oréal Україна оголосила імена трьох Лауреаток, переможниць четвертого сезону Української Премії L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці».

Лауреатками четвертого сезону премії в Україні стали:

Беспалова Ірина Ігорівна, докторка технічних наук, старша дослідниця, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України

Носенко Валентина Володимирівна, кандидатка фізико-математичних наук, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України

Сулим Ірина Ярославівна, кандидатка хімічних наук, старша дослідниця, Інститут хімії поверхні
ім. О.О. Чуйка НАН України

Кожна Лауреатка отримає грошову премію в розмірі 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень після відрахування обов’язкових платежів та зборів, яка може бути використана переможницями на власний розсуд. Окрім визнання трьох Лауреаток серед ТОП-10 фіналісток, цього року за рішенням журі було відзначено ще декілька учасниць премії за визначні успіхи в їх науковій кар’єрі.

Премія реалізується під патронатом Національної комісії в Україні у справах UNESCO. Партнери — Національна академія наук України, Центр «Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності» та ініціатива Дівчата STEM.

ELLE.UA поспілкувався з трьома переможницями.

Ірина Беспалова

Опишіть свою історію становлення в науці.

На останньому курсі хімічного факультету я пройшла конкурс на заміщення вакантної посади інженера-хіміка у відділі нанокристалічних матеріалів (3 людини на 1 місце), який очолював чл.-кор. НАН України Ю.В. Малюкін. Під його керівництвом у 2010 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Отримання та модифікація люмінесцентних властивостей активованих оксидних нанокристалів» (матеріалознавство-05.02.01) та у 2019 р. докторську дисертацію на тему «Розробка технологій отримання люмінесцентних наноструктурованих композиційних матеріалів» (матеріалознавство-05.02.01).

З 2009 року, після закінчення аспірантури Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України й до 2021 р. пройшла шлях від молодшої наукової співробітниці до провідної наукової співробітниці установи. За цей час стала лауреаткою премії Президента України для молодих вчених (2011), стипендії Президента України для молодих вчених (2015-2017), іменної стипендії Верховної Ради України для молодих учених-докторів наук (2021).

Насправді у 2004 році я не просто отримала місце роботи за спеціальністю, а отримала щасливий квиток на швидкий поїзд, який має дуже цікавий маршрут і кінцева зупинка якого ще не визначена, а отже, все найцікавіше ще попереду!

Ірина Беспалова

Чим ви пишаєтесь найбільше?

Я пишаюся колективом у якому я працюю. Колективом, у якому панують сучасне бачення науково-дослідних пріоритетів, всебічна підтримка один одного та взаємоповага. На мою думку, моє найважливіше досягнення на даний час захист докторської дисертації у віці 37 років.

Яке світове наукове відкриття вас надихає?

Відкриття першої вакцини та розробка нових способів вакцинації. Вакцини вже допомогли нам практично позбутися смертельних хвороб, знизити ймовірність розвитку деяких видів раку та врятувати мільйони життів.

Чи стикались ви із стереотипами про роль жінок у науці, які бар’єри були на вашому шляху?

Мені поталанило не мати перепон на моєму науковому шляху.

Як поєднуєте власні хобі, сім’ю, роботу?

Просто намагаюся від усього отримувати позитивні емоції та дивитися вперед широко розкритими очима.

Що потрібно змінити в науці в Україні?

По-перше, ставлення держави до проблем науковців. По-друге, більше підтримувати сучасну молодь вона дуже талановита та цілеспрямована! Зробити все можливе, щоб наукова молодь мала бажання та можливості розвивати науку «дома» в Україні!

Валентина Носенко

Розкажіть, як ви потрапили до науки.

Я народилася в династії науковців, тому з самого дитинства мою жагу до пізнання світу всіляко підтримували і стимулювали. Мені з дитинства прищеплювали любов до знань, це обумовило навчання в КПНЛ №145, потім на фізичному факультеті КНУ ім. Шевченка. А от причиною, чому я після магістратури залишилася в науці, була моя перша закордонна конференція в США. Свої перші наукові дослідження я робила в малесенькій, але потужній групі, що займалася ретроспективною дозиметрією. Під керівництвом моїх наставників мені вдалося отримати хороші наукові результати. Завдяки цьому я, «жовтодзьобик», яка тільки-но закінчила 5 курс, отримала грант, щоб доповісти результати на великій міжнародній конференції Biodose-2006.

Моя усна доповідь перед великою аудиторією, повною серйозних вчених, схвальні відгуки про неї, шквал запитань та обговорення, які продовжились ще й в кулуарах, все це стало потужним стимулом для подальшої роботи. Тоді я зрозуміла, що те, чим я займаюся, дійсно має вагу. Відчуття того, що я здатна на хорошому рівні спілкуватись з фізиками із різних країн, окрилило мене, надихнуло на нові кроки і зусилля.

Валентина Носенко

Чим ви пишаєтесь найбільше?

Своїми науковими здобутками та своїми дітьми.

Серед наукових результатів найважливішими я вважаю запропоновані нами нові методи:

Структурної характеристики наночастинок в напівпровідниках.

Датування без визначення річної дози.

Метод розділення вкладів від- та УФ-опромінення в ретроспективній ЕПР дозиметрії та датуванні.

Розробкою біосумісних покриттів

Поясненням механізмів утворення радіаційних дефектів в гідроксилапатитах;

Механізмів формування інтерфейсних бар’єрів в ZnO:Mn та багато іншого.

Чим вас зацікавила наука?

Можливістю пізнавати світ та додавати свої «цеглинки» до загальнолюдського Пантеону науки.

Яке світове наукове відкриття надихає?

Ми живемо в епоху наукових проривів. Мене особисто сильно вразило видатне відкриття нашого ХХІ століття реєстрація гравітаційних хвиль, які були передбачені ще загальною теорією відносності Ейнштейна. Саме реєстрація гравітаційних хвиль підтверджує один з найбільш відомих законів для чорних дір, який говорить про те, що площа горизонту подій чорної діри, яка утворилася після злиття двох чорних дірок, буде не менше суми площ вихідних чорних дір. Як часто траплялося в історії науки, на даний момент вчені ще не до кінця розуміють, як поєднати загальну теорія відносності, яка зазвичай застосовується до великих об’єктів (таких як чорні дірки) і прекрасно їх описує, з квантовою механікою, яка описує такі малі об’єкти предмети, як атоми та субатомні частки. Тому зараз фізики шукають більш прогресивну теорію, яка об’єднає дві дисципліни в одну нову теорію квантової гравітації, і це неймовірно цікаво!

Жінки у науці: чи стикались з стереотипами про роль жінок у науці, які бар’єри були на вашому шляху?

На жаль, світ науки це все ще світ чоловіків, тому для того, щоб отримати, наприклад, одну й ту саму посаду, жінці треба бути на півголови або навіть на голову за рівнем своїх досягнень вище за чоловіка. Мені повезло, я працюю в групі де стать не має значення, але коли мої інтереси виходять за межі групи, то доводиться стикатися з реальністю.

Ірина Сулим

Поділіться своєю історією становлення у науці

Моє знайомство з хімією почалося ще в школі, де на уроках хімії ми вивчали багато різних, на мій погляд, цікавих, дивовижних, а іноді й чудернацьких речей. Жага до отримання нових знань переросла в захоплення цією наукою та отримання вищої освіти за спеціальністю. Науковою діяльністю я почала займатись ще під час навчання на четвертому курсі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника і в 2002 році опубліковала першу мою наукову статтю у співавторстві з керівником магістерської дипломної роботи. У 2007 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидатки хімічних наук за спеціальністю 01.04.18 фізика і хімія поверхні. З 2015 року я працюю на посаді старшої наукової співробітниці в Лабораторії оксидних нанокомпозитів Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України. Тож наука посідає одне з найважливіших місць в моєму житті, вона стала моїм способом життя та мислення.

Ірина Сулим

Чим ви пишаєтесь найбільше? Якими досягненнями?

Наука це творча професія, але в той же час це кропітка праця, що потребує нескінченного терпіння та зусиль. Визнання і нагороди незначна частина наукової діяльності, проте, важлива на мою думку. Особисто для мене, найголовніше досягнення у житті це улюблена професія, яка приносить задоволення, а також утримання балансу між роботою та родиною.

Чим вас зацікавила наука?

Наука, передусім, це можливість спілкуватися з неймовірними людьми: інтелектуалами, з широким кругозором та багатим життєвим досвідом. Більш того, наука це мобільність, поїздки, зустрічі, конференції, різноматні школи, тренінги, це зустріч з новими людьми, обмін знаннями та досягненнями.

Яке світове наукове відкриття надихає вас найбільше?

«Еліксир вічної молодості» завжди був і лишається предметом гарячих дискусій та досліджень серед багатьох вчених світу. Так, у листопаді 2020 року ізраїльські вчені оголосили про прорив у «лікуванні» старості. Ізраїльські дослідники з Тель-Авівського університету та медичного центру «Шамір» заявили в журналі Aging про те, що їм вдалося вперше повернути назад біологічний процес старіння в людей. Це вийшло зробити за допомогою гіпербаричної оксигенації терапії, заснованої на впливі кисню в різних концентраціях при високому тиску в барокамері.

Питання про науку в Україні. Що, на ваш погляд, потрібно змінити?

Останнім часом в Україні суттєво ослабла довіра суспільства до науки, адже часто медіа висвітлюють не зовсім достовірні факти, пов’язані з ученими: плагіат, купівлю дипломів і наукових звань. Важливо, щоб на українському телебаченні було більше репортажів щодо нових наукових відкриттів, досягнень вчених, зокрема вітчизняних, а також про перспективи молоді у науці. Крім того, важливо поглибити зв’язок між наукою та бізнесом/індустрією для збільшення можливостей щодо впровадження наукових проектів та винаходів. Загалом, необхідно популяризувати науку в Україні на національному рівні, підвищувати престижність професії вченого, що, безсумнівно, можливо тільки за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

 

 

Реклама

Популярные материалы

Все, що потрібно знати про суд Джонні Деппа та Ембер Герд


Поліція затримала жінку, яка ввімкнула сирену повітряної тривоги...


Княгиня Шарлін публічно прокоментувала чутки про розлучення із...


Читайте також
Популярні матеріали