.jpg)
Багатьом дівчатам і жінкам навіть на думку не спадає звернутися до лікаря через болісну менструацію. І річ зовсім не в безтурботності, а в тому, що існує стійка думка: це норма. Чи це так насправді, розповідає лікарка-гінекологиня мережі клінік CALM Інна Ейсмонт.
Альгодисменорея — саме таким терміном називають порушення менструального циклу, що супроводжується сильним переймоподібним, щемним болем внизу живота, у попереку внаслідок скорочення матки перед менструацією та в перші дні циклу.
На додачу цей стан може мати й інші прояви: головний біль, дратівливість, підвищена чутливість до запахів.
Як часто це зустрічається?
30-60% жінок репродуктивного віку мають такі симптоми з різним ступенем вираженості, тому ця патологія вважається найчастішою. Серед них інтенсивні больові відчуття мають 10%. Все б нічого, якби це не впливало на наше соціальне життя, а саме не перекреслювало його. Адже через такий стан дівчина змушена пропускати навчання, роботу, зустрічі з друзями та улюблені хобі, приймати знеболювальні препарати, щоб хоч якось повернутись до звичного життя. Психоемоційний стан жінки в цьому періоді впливає на її стосунки в родині. А очікування наступної менструації перетворюється на пекло.
Який механізм цієї патології?
Відомо, що роботу наших периферичних органів, зокрема яєчників, контролює головний мозок. У головному мозку також є своя ієрархія. Наприклад, гіпофіз контролюється гіпоталамусом, а той — корою головного мозку і підкірковими ядрами. Контроль здійснюється за допомогою вироблення різних гормонів, активних речовин, нервових імпульсів.
І саме коли виникає збій роботи цього ланцюга, наслідком є порушення вироблення гормону естрогену, прогестерону та біологічно активних речовин у головному мозку. Естроген та прогестерон — гормони, які виробляються у яєчниках і зазвичай перебувають у певному балансі. При альгодисменореї рівень естрогенів стає помірно чи значно вищим. Гіперестрогенія сприяє виробленню в значній кількості таких речовин, як простагландини, циклооксигенази, гормону окситоцину та інших активних речовин. Це все призводить до затримки рідини в організмі, сильних спазматичних скорочень матки, підвищення чутливості нервових закінчень.
Це, своєю чергою, впливає і на головний мозок. Можуть з’являтися такі симптоми, як головний біль, підвищення температури, нудота, блювання, діарея, пітливість, підвищення серцебиття. Відчуття болю від природи у кожної людини різне і залежить від кількості опіатів, речовин, що виробляються в головному мозку та блокують біль. При альгодисменореї біль може виникати за 1-2 дні до менструації та продовжуватись у перші дні менструації, весь період. Може супроводжувати кожну менструацію, може не змінюватись за інтенсивністю або наростати з кожною наступною менструацією. Зазвичай біль локалізується внизу живота і може віддавати в поперек та/або стегно, промежину.
За характером перебігу альгодисменорея буває:
● компенсованою — вираженість та характер патологічного процесу в дні менструації протягом тривалого часу не змінюються;
● декомпенсованою — наростання інтенсивності болю щороку.
Альгодисменорея супроводжується комплексом симптомів:
● вегетосудинні: головний біль, запаморочення, підвищення серцебиття, зниження серцебиття, біль у ділянці серця, відчуття холоду та оніміння кінцівок, набряк обличчя, нудота, гикавка, легкий озноб, відчуття жару, пітливість, підвищення температури, сухість у роті, часте сечовипускання, сильний спазматичний біль, здуття живота.
● обмінно-ендокринні: блювання, відчуття «ватних ніг», різка загальна слабкість, свербіж шкіри, біль у суглобах, набряки, виділення великої кількості сечі.
● емоційно-психічні: дратівливість, анорексія, депресія, сонливість, безсоння, булімія, зміни смакових відчуттів тощо.
За тяжкістю перебігу виділяють три ступені альгодисменореї:
І ступінь — помірний біль під час менструації, без системних симптомів, працездатність не порушена, немає потреби у застосуванні анальгетиків.
ІІ ступінь — виражений біль під час менструації, присутні обмінно-ендокринні та вегетативні симптоми, порушується працездатність та виникає необхідність вживання анальгетиків.
ІІІ ступінь — сильний, інколи нестерпний біль під час менструації, з комплексом нейровегетативних та обмінно-ендокринних симптомів, з повною втратою працездатності, а застосування анальгетиків малоефективне.
Альгодисменорею також поділяють на первинну та вторинну
Первинна альгодисменорея зазвичай виникає у підлітків та молодих жінок, які не народжували, мають астенічну будову тіла, емоційні коливання настрою. Вона не пов’язана з анатомічними змінами в репродуктивних органах. Найчастіше больовий синдром виникає через 1-1,5 року від початку першої менструації.
Вторинна альгодисменорея виникає у жінок, які мають органічні зміни:
Ендометріоз.
Фіброміома матки, особливо та, яка починає рости в порожнину матки, і «народження» вузла супроводжується інтенсивним болем.
Гострий чи хронічний запальний процес органів малого таза.
Розриви листків широкої зв’язки матки після важких травматичних пологів (великий плід, стрімкі пологи, накладання акушерських щипців), грубого розширення цервікального каналу під час штучного аборту. Лікування цієї патології лише хірургічне.
Варикозне розширення вен малого таза супроводжується застоєм крові та хронічним тазовим болем.
Вади розвитку матки, які супроводжуються порушенням відтоку крові: додатковий замкнутий ріг матки, додаткова замкнута піхва. Характерним симптомом у цих випадках є наростання болючості менструацій від моменту першої менструації, бо відтік менструальної крові звичайним шляхом неможливий. Менструальна кров рухається у зворотному напрямі, а саме в черевну порожнину, що може бути причиною розвитку ендометріозу.
Лікування цієї патології залежить від причин її виникнення. Сподіватись на те, що «саме минеться» після початку статевого життя, народження дитини тощо, не варто.
Тому для повної картини іноді необхідне повноцінне обстеження: огляд на кріслі, загальний аналіз крові, гормональний баланс. Серед інструментальних методів дослідження обов’язковим є УЗД, що дає можливість виключити наявність органічних уражень, які спричиняють розвиток альгодисменореї, а саме аденоміозу, вад розвитку матки та піхви. За показаннями можуть проводити гістероскопію, що виявляє внутрішню патологію матки: невеликі міоматозні вузли тощо, лапароскопію, що дозволяє виявити ендометріоз, варикозне розширення вен органів малого таза, розриви листків широких зв’язок.
Для лікування первинної альгодисменореї використовують препарати різних фармакологічних груп: анальгетики, седативні, гормональні, спазмолітичні препарати, вітаміни, а також фізіотерапію, психопрофілактику. У жодному разі не варто терпіти біль. Гінеколог — це той лікар, який не тільки лікує вас, а й забезпечує якість життя без болю та обмежень.
