У серпні MLYN design HUB розповідав одну історію двома способами одразу: сама будівля — колишній «КиївМлин» — і головна експозиція місяця, «Життя речей», говорили про об`єкт, що не закінчується в момент свого виробництва чи заселення, а продовжує існувати, змінюючи форму й сенс. Це і культурний стрижень серпня, і наскрізна філософія самого простору від моменту його заснування.
Філософія простору: екосистема MLYN design HUB
Ще до того, як стати виставковою залою, MLYN задумувався як інфраструктура, на противагу вітринним виставкам. За словами засновника Романа Михайлова, ідея простору — «майданчик, екосистема для популяризації і розвитку сучасного українського дизайну», куди природно входять дизайн-студії, архітектори, виробничі компанії й декор, а завдання команди — «робити його видимим, впізнаваним і, як наслідок, бажаним».
Роман Михайлов, засновник MLYN Design Hub, партнер Panoptikum і співорганізатор DVRZ Design Days.
MLYN не прагне до масовості заради масовості — в основі проєкту лежить кураторський відбір предметів, тем і форматів. Водночас завдання платформи — робити український дизайн видимим для дедалі ширшої професійної та культурної аудиторії.
Команда MLYN розглядає розвиток мистецького напрямку як більш самостійну частину екосистеми — з моменту відкриття локації (травень 2025-го) у просторі відбулося вже 16–17 мистецьких проєктів з періодичністю два-три тижні, а рік команда традиційно завершує фестивалем Art Fair, коли роботи заповнюють усі 500 м² простору.
Відкрите питання на майбутнє: як мистецтво і предметний дизайн говоритимуть між собою, коли перше отримає більше самостійності в екосистемі MLYN?
Про формат подій MLYN design HUB Роман Михайлов говорить так само конкретно: «Селектуємо близько 10 учасників, які будуть у подієвій залі… частина камерна, для професіоналів, дві — експозиційні, з паралельною програмою та лекторіями; інша — для відвідувача». Ідея — щоб кожна подія одразу створювала контент, який учасники можуть використати для власного просування, а не була разовим заходом.
MLYN design HUB варто читати не як майданчик для показу меблів, а як лабораторію, що свідомо тестує, як українському предметному дизайну стати впізнаваним і бажаним — крок за кроком, хвиля за хвилею, а не одним рекламним поштовхом.
«Життя речей»: біографія речі — від ідеї до усвідомленого вибору
Кураторка: Вікторія Карєва — дизайнерка, співзасновниця дизайн-студії Between the Walls.
Четверта кураторська хвиля розгортає ту саму ідею екосистеми вже на рівні окремого предмета. Експозиція складається з трьох тематичних просторів: народження речі — від ескізів і прототипів до перших виробничих рішень; друге життя речі — вінтажні предмети та об`єкти з перероблених матеріалів; і завершення життєвого циклу — момент, коли річ поступово втрачає функцію й сенс.
Вікторія Карєва формулює це як філософську, а не дизайнерську тезу: значення має не лише готовий об`єкт, а й напруга між задумом і матеріалом — адже кожна річ, залишаючи виробництво, продовжує жити вже як частина людського досвіду. Для MLYN ця хвиля є однією з ключових у сезоні: вона стартувала у серпні, триватиме до кінця року та частково оновиться восени.
Проєкт пропонує аудиторії подивитись на власні речі вдома та змінити фокус із витрат на предмет як на носія пам`яті — етичний аргумент проти культури одноразового споживання.
«Знаки ідентичності. Світова єдність»: локальне як універсальна мова
Виставка (29.08–06.09) вже назвою заявляє тему, яка виходить за межі предметного дизайну у площину культурної ідентичності: як локальний український предметний код може говорити мовою, зрозумілою глобальному контексту. Учасники — Bend Atelier, Tivoli, Susy Space, DecorKuznetsov, Broox, Tahho.
Це формат, близький до Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале сучасного мистецтва. Україна представила національний павільйон із проєктом «Гарантії безпеки» Жанни Кадирової, де евакуйована з Покровська скульптура й архівні документи про Будапештський меморандум говорили про досвід країни мовою мистецтва, а не презентували Україну як бренд.
Object Session 03 «Предмет, який створює простір»
Модераторка: Юлія Кононенко - промислова дизайнерка та засновниця студії Kononenko ID.
22 серпня відбулась третя сесія професійного клубу — камерний професійний формат дискусії, ближчий до grassroots-подій на кшталт скандинавських дизайн-інститутів: не презентація товару, а розмова спільноти про те, як предметний дизайн формує простір навколо людини. Це безпосередньо продовжує сказане Романом Михайловим про подієву модель хаба — «спікер, який приводить аудиторію, формує тему і локацію» — тобто цінність такого формату у тому, що він одночасно тестує гіпотезу про попит на професійну дискусію і формує репутацію хаба як місця, де індустрія говорить сама з собою, а не з покупцем.
А для індустрії це рідкісний в українському контексті майданчик, де дизайнери й архітектори говорять одне з одним професійною мовою.
MLYN перетворює предметний дизайн з товару на носія пам`яті — і привчає до цього поглядом
MLYN тестує модель, у якій сам простір, його архітектурна біографія, кураторська програма і предметний дизайн говорять одним голосом — про цикл, відбір і трансформацію. Це і є культурна користь: вони формують звичку дивитись на предмет як на учасника довшої історії — власної, індустрії, міста.
Наступні хвилі покажуть, чи стане ця теза постійною оптикою хабу — своєрідним підписом MLYN, за яким дизайн-спільнота впізнаватиме його експозиції.
На кого звернути увагу з серпневого дайджесту MLYN design HUB
Якщо вас цікавить предметний дизайн через матеріал і ремесло — кераміку, текстиль, роботу з фактурою, — рекомендуємо звернути увагу на Verde Ceramics, Maslo Ceramics, To Clay та Basny Rugs.
Якщо шукаєте готові меблеві та інтер`єрні рішення від українських виробників — Matro, AM+O, Broox, 4corners, Susy Space, Especial Home, Tivoli, Bend Atelier, Tiini, DecorKuznetsov, Koris, Anumo Plastic та Kint.
Якщо вам ближчий авторський предметний дизайн і лімітовані об`єкти незалежних дизайнерів — Антон Кузьмін, ni marichka, larysaboruta, circle_unit, almostdone.project, 22fworks та Einrou Studio.
