З-поміж визначних явищ в оформленні інтер’єрів, які обіцяють набрати обертів найближчим часом, трендвотчери називають так звану workspitality, або ж ділову гостинність. Облаштувати в офісі не просто зручний креативний простір, а зробити його комфортним і затишним місцем, куди хочеться приходити щоранку та затримуватися ввечері, — саме таку мету ставлять собі дизайнери, які керуються дотепним поєднанням англійських слів work та hospitality.
М’які меблі виготовлені на замовлення; ваза з гутного скла Atlas Vase та килим, Gunia Project; декор, Assha World
та Dama Object; на стіні — картина Віталія Каіло.
Відповідно до сучасних реалій був створений і проєкт офісу, який самі його автори з архітектурної студії Temp Project порівнюють із порталом між минулим і нинішнім.
Крісла Twist White, AMF; трекові світильники SSB Light.
Робота над проєктом офісу в історичній будівлі на вулиці Шота Руставелі почалася з дослідження реалій Києва кінця XIX століття та з пошуку деталей, які збереглися від первинного інтер’єру. Дім у стилі неоренесансу, зведений за проєктом Андрія-Фердінанда Краусса, свого часу належав купцеві та виноторговцю, а квартири в ньому здавали в оренду.
Кастомне крісло та декор від Assha World, Dama Object, Parasolya Studio.
Сучасний офіс так само створювали під оренду, тому команді Temp Project цікаво було з’ясувати, що саме приваблювало клієнтів комерційної нерухомості тоді й тепер.
Відкрита під час реновації та відреставрована гіпсова ліпнина, а також фрагменти старовинного паркету — данина минулому столичної архітектури.
«Ми вивчали це місце й шукали артефакти старовини, які варто було б реставрувати та зберегти, — розповідає архітекторка Анастасія Темпінська. — Першим відкриттям виявився дерев’яний паркет, фрагменти якого ми залишили в робочій зоні. Другою знахідкою стала вишукана ліпнина: її приховувала гіпсокартонна стеля. Одна з декоративних розеток була пошкоджена. Щоб відреставрувати її, ми познайомилися із сусідами та зняли зліпок зі збереженої розетки на стелі їхньої квартири».
У зоні для перемовин: виготовлений на замовлення стіл; стільці, Jysk; люстра Axis, Maytoni; декор, Gunia Project; картина, створена на замовлення Віталієм Каіло.
Ще одна данина минулому — старовинні каміни. Під час реставрації один із них, викладений коричневими керамічними кахлями, залишили в оригінальному кольорі, а другий перефарбували в білий.
Бра Contina Brass, Nordlux; вінтажні обідні стільці 1960-х років від Antonin Šuman для Ligna.
Загалом приміщення, розділене на дві робочі зони, кімнату для перемовин, місце для відпочинку, кабінет керівника та ресепшен, не справляє враження шаблонного офісу: тут справді зручно й затишно. Білі стіни та скляні перегородки створюють ефект чистого аркуша, комфортного тла для інтелектуальної роботи. Стіни акцентовані картинами й декором від сучасних українських митців.
У робочій зоні, опорядженій за принципом опенспейсу, розташували виконані на замовлення письмові столи та офісні крісла Twist white, AMF. Трекові світильники SSB Light розставляють графічні акценти на оздобленій ліпниною стелі.
«Для мене було важливо делікатними штрихами проілюструвати культурну спадковість міста. Старий Київ, проявлений у декоративній ліпнині, шляхетному візерунку паркету або масивних камінах, співзвучний сучасному Києву, втіленому в роботах українських авторів: гутному склі та артистичному килимі від Gunya Project, кераміці Assha World та Parasolya Studio.
Старовинні каміни реставрували та оновили. Один, оздоблений кахлями, залишили в оригінальному коричневому кольорі, а другий перефарбували в білий —щоб простір для відпочинку виглядав максимально цілісним і чистим.
Ця тяглість традицій набула неабиякого значення під час війни, коли ворог хоче не лише захопити наші землі, але й апропріювати нашу культуру, проголосити її частиною власного імперського спадку. Тому саме зараз важливо вивчати власні традиції, транслювати їх і бодай пунктирно проявляти в сучасних проєктах», — переконана Анастасія Темпінська.
Чотириповерхова будівля в стилі неоренесансу, де розміщений один із найзатишніших офісів Києва, була зведена в 1896 році Андрієм-Фердінандом Крауссом і має статус пам’ятки архітектури.