Десять років співпраці Diesel Living та Iris Ceramica, нова колекція Reloaded, та чому модні бренди дедалі частіше працюють із керамікою та каменем.
Сьомий сезон Ukrainian Design & Innovation Week (UDIW), що з 5 до 11 жовтня пройшов у Києві, був присвячений темі CONFLUENCE («злиття потоків») — взаємодії різних творчих напрямів, обміну досвідом і розвитку міждисциплінарних зв’язків. Тиждень вийшов непростим: частину подій скасували, DESIGN HALL у Мистецькому Арсеналі, де 10–11 жовтня показали роботи понад 200 українських брендів, працював лише всередині, а перебої зі світлом і водою, повітряні тривоги й наслідки обстрілів супроводжували виставкові дні. Утім головний підсумок сезону — про людей: як зазначає співорганізаторка UDIW Катерина Росковшенко, у нинішніх умовах особливого значення набуває професійна спільнота, а співпраця допомагає знаходити рішення, ділитися ресурсами й створювати можливості, які складно реалізувати самостійно. Тема CONFLUENCE проявилася по-різному: у крафті, що зустрівся з предметним дизайном, в інклюзивній майстерні UNBROKEN, у розмовах дизайнерів, архітекторів і виробників. А ще — у колаборації, яка показує цю ідею в міжнародному масштабі: у межах тижня в Києві представили й Diesel Living з Iris Ceramica, союз модного бренду та італійської кераміки. Про нього й поговоримо.
Уявіть на одному столі два шматки каменю. Один століттями формувала природа, інший вийшов із печі італійського заводу. Відрізнити їх непросто, і саме на це розраховує Iris Ceramica: за словами тих, хто представляє бренд в Україні, компанія любить показувати свій керамограніт поруч зі справжнім каменем. Мета не в тому, щоб довести, що кераміка краща за природу, а в тому, щоб показати, наскільки точно вона її відтворює.
Тепер додайте до цієї сцени ім’я, яке ми звикли бачити на джинсах і подіумах, — Diesel. Саме таку пару, Diesel Living з Iris Ceramica, цієї осені показали в Києві під час Ukrainian Design & Innovation Week (UDIW). Тема сезону — Confluence, «злиття потоків» — ніби підказувала сюжет: коли мода й кераміка зустрічаються, виходить щось третє.
Iris Ceramica — італійська родинна компанія, яку 1961 року заснував Романо Міноцці. Сьогодні це група з кількома брендами, серед яких FMG, Sapienstone та Ariostea, а її коріння — камінь: травертини, мармури.
Десять років: від бетону до поп-кольору
Усе почалося у квітні 2016-го на Milan Design Week. Diesel Living, домашня лінія модного бренду, разом з Iris Ceramica показала першу спільну колекцію підлогових і настінних покриттів: п’ять серій — Concrete, Industrial Glass, Camp, Stage і Hard Leather. Метал, райдужні глазурі, смола, бетон: естетика великого міста, перенесена на плитку.
Через десять років бренди повертаються до цієї історії з колекцією Reloaded, тобто «перезавантаження». Її показали в Мілані наприкінці квітня 2026-го, у травні — в Лондоні, а тепер і в Києві. Креативний напрям — Гленна Мартенса, креативного директора Diesel. Настрій змінився радикально: замість індустріальної стриманості — поп-кольори й два «колірні блоки», де великі слеби поєднано з дрібними форматами.
Серед героїв колекції — Acid Majolica: португальська майоліка, візерунок якої навмисно спотворено; назва прямо каже, що це майоліка «on acid». І Distressed Rug — керамічний «килим» за мотивами потертих антикварних килимів, зокрема перських. Килим, який не доведеться пилососити.
Є й технологічна деталь: Design Your Slabs — система Iris Ceramica Group, що дозволяє цифровим друком перенести на слеб будь-яку графіку чи ілюстрацію у високій роздільності. Для модного бренду це знайома логіка друку на тканині, тільки «тканина» тут — керамічна плита.
Головна ідея, як пояснюють у представництві бренду в Україні, — не окремий колір чи візерунок, а система: набір поверхонь, з яких дизайнер сам збирає простір.
Як народжується така колекція
Справжня колаборація — не наклейка з логотипом, а розподіл ролей. Мода приносить мову: настрій, колір, відчуття сезону, впізнавану історію. Виробник — те, чого не намалюєш на ескізі: лабораторію, прототипи, піч, контроль якості. У 2016-му дизайн створював стильовий офіс Diesel, а розробку й виробництво взяв на себе дослідницький відділ Iris Ceramica.
Сьогодні діалог ще щільніший. За розповіддю тих, хто показував колекцію в Києві, майже все узгоджували крок за кроком: щось із декору пропонував Diesel, щось Iris доопрацьовувала, і презентація навіть трохи запізнилась — частину речей довелося завершувати в останні дні, бо без погодження з Diesel ніщо не рухалося. Ідею керамічного «килима» та одного з декорів, кажуть вони, запропонував сам Гленн Мартенс; «килим» потім показали на квітневій презентації в Мілані.
Чому саме мода й кераміка
Одяг і плитка здаються мешканцями різних планет, але живуть на одній території — території поверхні. І тканина, і керамограніт — це те, на що ми дивимося й чого торкаємося: фактура, візерунок, колір, блиск. Обидві індустрії мислять колекціями й сезонами. Обидві мають власні італійські «столиці»: мода — Мілан, плитка — Сассуоло, містечко неподалік Модени, де, за оцінками, виробляють близько 80% італійської керамічної плитки. У цьому ж регіоні, до речі, народжуються й Ferrari, і пармезан.
А ще вони доповнюють одна одну. Мода швидка й тендітна: сезон минув — і колекція в архіві. Плитка повільна й довговічна: покладена раз, вона служить десятиліттями. Моді стіна дає змогу жити довше за сезон. Виробникові кераміки ім’я з подіуму дає змогу розповісти історію там, де покупець звик бачити лише розмір і ціну. Навіть у кам’яному напрямі групи, бренді Sapienstone, говорять мовою ательє: свої слеби там називають «високою модою для інтер’єру».
Як це читає українська аудиторія
За кордоном колаборація моди й матеріалів — зрілий жанр. Diesel Living давно працює за формулою «with»: поруч з Iris Ceramica у нього були партнерами Moroso, Foscarini, Scavolini, Seletti, Berti — від меблів до підлог. Versace випускає плитку Versace Ceramics у співпраці з виробником Gardenia Orchidea, Armani/Casa з 2000 року живе окремим «домашнім» світом, а Gucci 2013-го купив порцеляновий дім Richard Ginori. Тому підпис модного дому на матеріалі там уже радше обговорюють, ніж пояснюють.
В Україні картина трохи інша, і в цьому цікаві нюанси, які прозвучали в розмові на UDIW.
Перший: головний читач таких колекцій тут — дизайнер. Йому потрібна не окрема плитка, а система: палітра, формати, декори, що працюють разом. Саме тому Reloaded подано як набір, а не як один колір.
Другий: ім’я працює як двері. Є професіонали, які стежать за трендами, а є люди, які купують, бо це конкретний бренд. Diesel притягує обидві групи і здатен привести навіть тих, хто ніколи не зайшов би в шоурум плитки: колаборація з модою робить категорію, що здається суто технічною, зрозумілою й привабливою.
Третій: нам потрібні історія й дотик. Там, де Болонья має цілу виставку з парадом і вечірками, в Україні добре працює інший формат — «шоурум на виїзді»: невеликий стенд з атмосферою й історією, де можна торкнутися каменю, порівняти його з керамогранітом, поговорити з тими, хто за цим стоїть. Не просто плита певного розміру, а ціла концепція. Цей формат тримає офіційний дистриб’ютор, і від того, як він вибудує історію, залежить, чи сприймуть її як подію, а не як каталог.
І ще один нюанс. Схоже, ефект здивування в нас ще живий: бренд, який ми знаємо за одягом, раптом опиняється на стіні чи підлозі — і це викликає щире «вау», а не звичне кивання. Це хороший знак для ринку: колаборації тут ще вміють дивувати.
Є й гарна новина для тих, хто стежить за світовими трендами: щоб познайомитися з такою колаборацією, не обов’язково їхати до Болоньї чи Мілана. Reloaded уже представлено й в Україні.
Тож маємо для вас поради: як відрізнити справжню колаборацію
Коли побачите на матеріалі знайоме ім’я з подіуму, запитайте себе:
- Хто малював? Власний стильовий офіс бренду чи креативний директор, а не лише логотип на готовому виробі.
- Хто виробляв? Колекцію має розробляти й випускати виробник, а не просто «підписувати» чужий продукт.
- Це система чи окрема річ? Справжня колекція — це палітра, формати й декори, які працюють разом.
- Чи є діалог? Якщо за колекцією — історія суперечок, правок і погоджень, як у випадку Diesel та Iris Ceramica, перед вами робота, а не підпис.
Якщо за колекцією стоять обидва — і той, хто малював, і той, хто виробляв, — це колаборація. Усе інше — просто логотип.
