Від Львова до Харкова: улюблені місця редакторів ELLE

Особисті історії про міста, містечка та місцевості України від команди ELLE

Оксана Ткач


Одеса

В Одесі я завжди відчуваю себе щасливою. Ми провели тут перші спільні вихідні разом з моїм майбутнім чоловіком. Ми катались на велосипедах вздовж моря, багато сміялись, а ввечері пішли танцювати на вечірку ELLE Summer Party.

Роман Тимофєєв


Харків

Порівняно з європейськими столицями Харків - не дуже гарне місто, але в ньому є свій шарм. Тут на стінах будинків пишуть вірші Маяковського і малює відомий стріт-арт художник Гамлет Зіньковский. В самому центрі знаходяться найбільша в Європі площа і перший у світі будинок зі скла та бетону.

Та найцінніше, що завжди було і буде в Харкові - це люди. Тут жили Сковорода та Квітка-Основ'яненко, проводив свої дослідження фізик Ландау, народилась Гурченко, зараз працює один з найкращих сучасних українських письменників - Сергій Жадан. Якщо хочете по-справжньому відчути атмосферу Харкова, прочитайте його "Месопотамію". А ще в моєму рідному місті дуже потужні акторська та режисерська школи. Будете в Харкові - обов'язково сходіть на вистави "Империя ангелов" театру "Может быть" і "Над пропастью во ржи" театру "Сахалин". Не пошкодуєте.

Наталія Пасічник


Луцьк

Луцьк – атмосферне старовинне місто, тут є готичний замок 14 століття, взимку на центральних вулицях варять глінтвейн з медом, а у соборі Святої Трійці дуже гарно співають, коли правлять службу. Але моя найбільша любов – це Підгайці, село під Луцьком, де мешкають батьки чоловіка. Багатокілометрові прогулянки полями «куди очі бачать», медитативна рибалка на березі Стиру, birdwatching і телятка-cuddling, запах свіжого меду, мільйони зірок на нічному небі, найсмачніші у світі деруни і повний дзен. Щастя виглядає десь так.

Ольга Дячук


Коломия

На початку 20го століття Коломия була третім за важливістю містом західної України, після Львова та Перемишля. Сюди приїжджали на відпочинок Ґабсбурги, тут друкували книжки та влаштовували справжні бали. За радянських часів статус її був знижений до звичайного районного центру, але навіть зараз Коломия дуже відрізняється від інших провінційних міст України. Від австро-угорської імперії там залишилась архітектура в центрі міста і «гонір» людей, такий притаманний усім галичанам. Крім того, в коломийській в’язниці сидів сам Іван Франко, ну це так, для довідки. А ще, ви знали, що першим українцем, котрий дістався берегів Америки, був саме коломиянин?

Щоразу я повертаюсь сюди і все йде по одному і тому ж сценарію: я катаюсь на велосипеді, влітку йду на річку Прут, походи до дідусів-бабусь, до церкви, на «сотку», в рок-кафе, яке пам’ятає мене ще 15-літньою. Нічого нового, але я повертаюсь сюди знову.

Євгенія Новікова


Вінниця

Не зважаючи на давню історію, у Вінниці майже немає історичних пам’яток. Тільки віднедавна сюди стали приїздити туристи, аби подивитись на легендарні співочі фонтани. Фонтани дійсно непогані, але я люблю місто не за це. Вінниця - невелике, охайне місто, де транспорт ходить за графіком, на стовпах-живі квіти, а від будь-якої точки в центрі до Південного Бугу максимум 10 хвилин пішки. Навколо міста – плодючі живописні землі – українське Поділля. В місті все розташовано поруч, а з нього недалеко і до всієї України.

Ріта Мороз


Чернігів

Чернігів - місто, в яке я шалено закохана! Мабуть тому, що тут живуть найщиріші та найпривітніші люди. Я впевнена! А ще тому, що кожного разу, коли я тут, у мене щемить серце… Бо надто Чернігів нагадує мій рідний Київ за часів мого дитинства. Тоді столиця була справжнісіньким містом–парком, за яким тепер усі сумують. Чернігів досі зберігає всі свої численні парки та сквери. Коли в`їжджаєш до міста, одразу на пагорбі височіє Катерининська церква, це справжня гордість чернігівців. Кажуть, саме цей в`їзд отримав звання найкрасивішого серед усіх міст Європи. Хай там як, але тут, у Чернігові, скрізь мальовничі пейзажі. Достатньо піднятися на дзвіницю Троїцького собору, звідси відкривається живописна панорама на місто та на красуню Десну.

Коли їдеш містом, то можна голову скрутити: то тут, то там несподівано виринають ошатні будівлі, золоті куполи соборів, гарні площі та мости. Порадила б хоч раз приїхати до міста восени. Неймовірно гарна тут золота осінь! А також раджу для обов’язкового відвідування музей-садибу письменника Михайла Коцюбинського (поруч ще гарний сад) та древні Антонієві печери. Буваю у Чернігові досить часто і майже завжди намагаюсь обідати в ресторані «Велюров», що на проспекті Миру. Найсмачніша страва – качина грудка під солодким соусом.

Олена Дьяченко


Львів

Львів для мене - альтернатива вікенду у Європі. Саме тут мені так само приємно блукати вузькими вуличками, роздивлятися церкви всіх існуючих віросповідань та годинами розмовляти з подружками у численних затишних кафе. Мої улюблені місця сконцентровані на Вірменській та Староєврейській вулицях. Напочатку літа тут влаштовують джазовий фестиваль і щорічну вечірку ELLE, тому привід приїхати завжди є!

Маріанна Партевян


Кінбурнська коса

Цього року я відкрила для себе Кінбурнську косу - біосферний заповідник з унікальною природою та ландшафтом. Довгі малолюдні пляжі з білого піска, безліч польових квітів та сосновий ліс з таким чистим повітрям, що здається, воно дзвенить. Якщо додати сюди найкрасивіші світанки та можливість купатися з дельфінами чи зустріти чорних лебедів, стає зрозумілим, чому цю територію називають українськими Мальдівами. Авжеж, аналогія трохи перебільшена, але вцілому ця місцина дійсно варта уваги.

Наталія Бакуліна


Бердичів

Щороку, ранньою весною ми з мамою їздимо на її малу батьківщину - у маленьке провінційне місто Бердичів. Якщо бувають "міста на один день" - то це, напевно, "місто на годину". І хвилин 30 варто провести у Костьолі Кармелітів Босих. Це насправді дуже красивий храм, на пагорбі, біля підніжжя якого тече річка, а у дворі - зараз музична школа. То ж якщо зайти туди після 14:00 - ви маєте всі шанси упіймати потрібну атмосферу, здоблену гаммами і етюдами. Також уваги заслуговує Костел Святої Варвари, де вінчався Оноре де Бальзак, а у радянські часи добра половина знайомих моєї мами ходили туди на тренування (бо в культовій споруді розмістили спортивну школу). Ну і пивзавод: поціновувачі стверджують, що бердичівське розливне пиво варте того, щоб відвідати тамтешні кафе.


Реклама

Популярні матеріали

10 фільмів, які варто передивитися цієї осені


Благодійні ініціативи до місяця обізнаності про рак молочної...


Поза трендами: самобутні прикраси в техніці Мокуме ґане від...


Читайте також
Популярні матеріали