Художник Влад Мельник досліджував AI-мистецтво, коли Росія почала обстріли енергетичної інфраструктури України. Серію картин, присвячених сучасній технологічній революції, він створив при світлі свічок — в умовах, повністю протилежних тим, які можна уявити при словосполученні «технологічна революція».
Дисонанс між двома світами став основою цих робіт: технологічною революцією та війною, яка триває в Україні 9 років. Бувши 7-ю у світі за рівнем діджиталізації, Україна страждає від постійних відключень електроенергії. Час від часу трапляються блекаути довжиною в кілька днів. Українці, які звикли мати всі документи в смартфоні, дивитись меню через qr-коди і розраховуватися цифровими картками, час від часу поринають у тотальну темряву. Навколо — гул генераторів та неосвітлені вулиці, в смартфоні (коли його вдалося зарядити) — віртуальні світи та штучний інтелект. В цьому дисонансі живуть мільйони українців, велика частина яких працює в IT та технологічних стартапах.
Влад назвав серію картин Luminiferous aether. Люмініферний, або світлоносний ефір — фізична гіпотеза, що лягла в основу перших наукових досліджень про розповсюдження світла у 17 столітті. Працювали над нею при мерехтливих свічках: так само як і українці, які зараз працюють над створенням нового світу. Йдеться не лише про цифрове майбутнє, а й про новий світовий порядок, де не буде місця авторитаризму та загарбницьким війнам. Перемога України принесе світло в значно ширшому сенсі.
«Кожна людина заслуговує на мирне життя та безпеку. Якщо в неї це заберуть — настане темрява, не тільки фізична, а й внутрішня. Світло — один з генераторів взаємовідносин, великий каталізатор енергії та любові. Я б хотів, щоб моя серія показала світу, наскільки важливо навіть в найтемніші часи тягнутися до світла та зберігати його всередині», — каже художник.
Ця ідея проглядається подекуди буквально — наприклад, на полотнах світлих тонів, де білий символізує промінь світла. Накладена текстура поверх тонких ліній спонукає до думки, що вона є паралеллю, яка простягається з темряви, прагнучи до світла. Сірі тони є відображенням ностальгії за мирними часами, які в багатьох українців асоціюються з дитинством: телефони та комп`ютери нульових були зроблені в олдскульному серебристому відливі. Яскраві фарби цитують сет-ап метавсесвітів.
