Ексклюзивно для ELLE.UA еколог, ексзавідувачка еколого-просвітницького відділу та відділу інформації Одеського зоопарку, член Всеукраїнської екологічної ліги Анна Білякова розповідає про те, наскільки важливе ековиховання для дітей і дорослих:
Екологічне виховання — фундамент відносин людини з природою. І воно точно заслуговує на пильну увагу. Хоча іноді кожному з нас може здатися, що питання захисту Землі надто глобальне для однієї окремої людини і нам залишається тільки спостерігати збоку, але це не так.
14 жовтня — Всесвітній день екологічної освіти. У цей період проводяться різноманітні природоохоронні акції, пізнавальні лекції, публічні виступи. І все для того, щоб привернути увагу громадськості до світових екологічних проблем і нагадати про одне: природі вкрай необхідне дбайливе і шанобливе ставлення людей.
Для усвідомлення масштабу важливості цієї теми потрібно відповісти лише на три питання: «Яке ваше місце у природі?», «Якими діями ви можете допомогти природі?», «До чого приведе ваша бездіяльність?».
Бути екологічно освіченою людиною означає:
Сприймати себе як частину довкілля. Негативні зміни природних умов точно спричиняють негативні зміни в нашому житті.
Сприймати себе як захисника довкілля. Людина — достатньо могутнє створіння для того, щоб мати можливість своїми діями оберігати навколишнє середовище.
Сприймати себе як друга довкілля. Відносини з природою — це взаємодопомога та повага. Ви не стали б користуватися добротою друга і шкодити йому.
Сприймати себе як боржника довкіллю. Ресурси природи дійсно величезні. І вона ділиться ними заради нашого комфортного існування.
Важливо розуміти, що екологічне виховання закладає у нас величезний перелік дуже важливих людських якостей: здатність любити, здатність співчувати, відчуття гармонії у собі, вміння брати на себе відповідальність. Тому все це не тільки заради природи, а й заради себе.
Як може відбуватися еколого-просвітницька робота?
Насамперед це теоретична частина. Володіння інформацією та знання існуючих проблем дає нам моральне усвідомлення того, що наша участь необхідна. Перші кроки у цій важливій справі маленькі діти роблять разом з батьками. Саме батьки шляхом пояснень та особистого прикладу говорять про те, що не можна смітити на вулиці, ображати тварин тощо.
У школі таку інформацію дітям дають уроки біології, географії, природознавства. Також існує велика кількість цікавих пізнавальних енциклопедій, розрахованих на різні вікові категорії. Для візуалів на каналах Discovery знайдеться безліч неймовірних сюжетів. Особисто я обожнюю дивитися тревел-проєкти Дмитра Комарова та Антона Птушкіна, де кожного разу знаходжу для себе не тільки нову інформацію, але й емоційне натхнення.
.jpg)
Дуже дієві методи — це залученість та практичні роботи. У цьому разі й діти, і дорослі не тільки дізнаються про світ живої природи, а й отримують колосальне емоційне наповнення. Саме так ми починаємо любити природу і мозком, і серцем. Для дітей зараз існує багато освітніх курсів, спрямованих саме на цю сферу. В Україні при багатьох міських зоопарках та зоологічних центрах діють гуртки юних натуралістів. Там діти можуть познайомитися з природою рідного краю, отримати практичні навички щодо догляду та піклування про тварин, знайти однодумців та багато іншого. Прогулянки, екскурсії, відвідування природних парків — усе це частина еколого-просвітницької діяльності.
Працюючи в Одеському зоопарку, я проводила оглядові екскурсії, організовувала тематичні екологічні свята та природоохоронні акції. Велика увага приділялася тому, щоб «подружити» відвідувачів із тваринами, яких заведено боятися через певні стереотипи. Наприклад, ми організовували лекції про змій, де присутнім пропонувалося погладити та потримати в руках змію.
Отримавши інформацію про цих створінь та підкріпивши ефект тактильним контактом, багато присутніх змінювали гнів на милість.
Я не втомлюся повторювати, що берегти та поважати треба кожну живу істоту. Також ми разом з відвідувачами виготовляли та розвішували годівниці для птахів на території зоопарку. Такі нескладні, але важливі кроки дарують людині відчуття власної значущості у відносинах із природою.
Приємно відзначити, що поняття «екологічна культура» зараз набирає популярності та уваги. Усе більше людей дотримуються ідеї усвідомленого споживання, вважають за краще ходити за покупками з багаторазовим шопером, а не використовувати пакети, займаються сортуванням сміття. Волонтери ініціюють посадки дерев та квітів. Такі невеличкі дії — показники екологічної усвідомленості та безцінний внесок у захист цілої планети.
На противагу цьому своїми діями чи бездіяльністю люди можуть сприяти вирубуванню лісів та знищенню видів тварин, забруднювати повітря, воду. Кожен пакетик або пластикова пляшка, викинуті у море, можуть стати великою проблемою та причиною загибелі для морського мешканця. Кожна не утилізована належним чином пальчикова батарейка — це токсичний викид, що забруднює близько 20 квадратних метрів ґрунту і близько 400 літрів води.
Щодня ми у звичному для себе порядку життя можемо робити добрі справи для довкілля — робити його чистішим, допомагати тваринам. Усе це малі складові однієї глобальної місії.
