Коли мова заходить про моду майбутнього, уява зазвичай малює знайомі декорації класичного кіберпанку: похмуру шкіру, масивну фурнітуру, важкий темний нейлон і загальний настрій нуарної антиутопії. Та від цієї естетики індустрія, схоже, втомилася. Сьогодні модний авангард дедалі частіше звертається до оптимістичного футуризму, де високі технології співіснують із природою, а холодний монохром поступається місцем світлу, кольору та органічним формам. Одним із головних джерел такого нового бачення цього літа обіцяє стати кіно.
З 13 серпня в український прокат виходить «Арко. Мандрівка крізь час» — один із найочікуваніших анімаційних релізів року, спродюсований Наталі Портман. Стрічка режисера Юґо Б`єнвеню вже встигла зібрати вражаючу колекцію нагород. Після прем`єри в Каннах вона здобула головний приз — «Кришталь» — на фестивалі в Аннесі, отримала визнання в Локарно та Торонто, була названа найкращим анімаційним фільмом року за версією Європейської кіноакадемії, а також отримала номінації на «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA. Та, окрім проникливої історії, «Арко. Мандрівка крізь час» пропонує ще й новий візуальний код, який уже перегукується з найактуальнішими модними тенденціями.
Ретрофутуризм замість бездушного 3D
Події «Арко. Мандрівка крізь час» розгортаються у 2075 році на випаленій пожежами Землі, де вихованням дітей займаються роботи-няньки. Замість звичного плаского 3D-глянцю автори свідомо обрали живу ручну 2D-анімацію. Її витончена графіка відсилає до сюрреалістичних світів Жана Жиро (Мьобіуса) та насиченої палітри Хаяо Міядзакі. У кожному кадрі відчуваються тактильність, складна колористика й «крафтовість» — саме ті якості, за якими сьогодні полюють дизайнери на Тижнях моди, прагнучи вирватися з лещат цифрової бездоганності.
Сам Юґо Б`єнвеню розповідає, що кольорова палітра фільму формувалася під впливом його дитинства, проведеного в Чаді та Мексиці, де природні соковиті барви поєднувалися з яскравою вінтажною рекламою. Саме цей контраст і подарував стрічці відчуття теплого, живого майбутнього, а не стерильного світу комп`ютерних алгоритмів.
Соларпанк і веселковий маніфест
Центральний візуальний символ фільму — яскравий веселковий плащ головного героя. Коли Арко падає з неба на суху, майже знебарвлену планету, цей плащ стає не просто елементом костюма, а справжнім маніфестом життя, надії та різноманіття.
Це яскраве втілення соларпанку — напряму у футуризмі, який відмовляється від тотального контролю та естетики виживання на користь екологічної гармонії, світла й затишку. Якщо класичний techwear тяжіє до мілітаризму, то соларпанк сприймає одяг як живий організм, що взаємодіє з довкіллям і сонячною енергією.
На подіумах цей тренд уже добре помітний. Iris van Herpen створює кутюрні сукні-скульптури, які імітують заломлення світла та рух повітря, а Stone Island експериментує з термочутливими й світловідбивними тканинами, що змінюють колір під сонячними променями. Водночас соларпанк — це значно більше, ніж екологічний тренд. Це ціла філософія, у якій відновлювана енергія, біодизайн і природні форми стають основою повсякденного гардероба.
Крафт замість конвеєра
Мода, виснажена масмаркетом і нескінченними мікротрендами, теж дедалі впевненіше повертається до ремесла. Бренди роблять ставку на деконструкцію, апсайклінг і видиму ручну працю. Легка недосконалість, фактурність і рукотворність сьогодні цінуються більше, ніж бездоганна фабрична симетрія.
Ця філософія читається, зокрема, у концептуального бренду Demobaza та його колекції The Council of Light. Деконструйований крій, природні матеріали й м`які пастельні відтінки формують образ «захисників світла» майбутнього. Замість агресивних шкіряних портупей — фактурний трикотаж і плавні силуети, що нагадують ілюстрації Мьобіуса.
«Арко. Мандрівка крізь час» ненав`язливо нагадує: майбутнє не обов`язково має бути похмурим чи стерильним. Навіть у часи криз у ньому залишається місце для магії, кольору та людського тепла. І поки світові бренди експериментують із прозорим вінілом, інноваційними матеріалами та екологічними тканинами, анімація Юґо Б`єнвеню пропонує ще простішу відповідь на запитання, якою може бути мода майбутнього: іноді достатньо просто подивитися на світ очима дитини у веселковому плащі.
