Книжковий Арсенал — 2024: які книжки українці купували найчастіше

З 30 травня до 2 червня в Києві проходив XII Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». На подію прийшло 35 000 людей — вони відвідали понад 160 дискусій, перфомансів, вистав, кінопоказів, концертів, публічних розмов, а також виставкових проєктів та книжкових колекцій..

Українські видавництва підбили підсумки фестивалю та поділилися в соцмережах книжками, які відвідувачі обирали найчастіше. Яку літературу купували на фестивалі? Ми зібрали 18 найпопулярніших книжок.

«Лабораторія»

«Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці», Марічка Паплаускайте

Залізниця першою після армії заходить на деокуповані території, на ходу ремонтуючи колії. Відповідає за безпеку перевезення перших осіб країн-союзників і світових зірок до нашої столиці. Рятує, дає прихисток, забезпечує армію й оборонну промисловість. Дарує надію і єднає. Українська журналістка Марічка Паплаускайте проїхала понад 8000 кілометрів і провела 40 інтерв’ю, аби зрозуміти, як залізниці вдалося стати символом спротиву. 

«Оринин. Роман про стелепного чоловіка», Сашко Столовий 

Ця книжка начинається з самого-самого рання, коли виявилось, що у дворі Козиків зняли ворота, а через недовге врем’я, як раз коли привезли буряки, на світ з’явився він — Оринин, новий козіяр на всю Козіївку. Але, як це всім відомо, то не з добра хлопця кличуть по матері… Життя Демʼяна Козика — це одночасно три вєщі: історичний роман, вигадана біографія й оповідь, заснована на реальних собитіях.

Сашко Столовий — автор дебютного історико-біографічного роману «Оринин. Роман про стелепного чоловіка». Він поширює в суспільстві особливості культури свого регіону — Слобожанщини.

«Там, де заходить сонце», Олена Пшенична

72-річна Віра Тиха колись була вчителькою української мови. Тепер вона опинилася в будинку для літніх людей, куди її привіз єдиний і такий коханий син. Замість відкритих, гостинних стареньких жінка зустрічає у будинку зранених, колючих стариганів, що з дня у день просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій. Що приховують ці самотні старечі серця? І які труднощі здатне витримати материнське серце? «Там, де заходить сонце» — книга-пластир на кожне зранене серце та водночас надзвичайно чесна оповідь.

#книголав

«Війна і нові горизонти. Лідери думок про сьогодення й майбутнє України і світу», Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба запропонував написати есеї 23 інтелектуалам. Він закликав видатних державних діячів, мислителів, військових, бізнесменів, науковців, правників та істориків Європи, Північної та Південної Америки, Африки та Азії поділитися своїм баченням майбутнього після російської агресії. В есеях автори відповіли на три ключові запитання: «Якими є наслідки цієї війни для світу?», «Як ця війна змінить світ?» та «Що дасть світові українська перемога?».

«Вбивайте усвідомлено», Карстен Дюсс

Бйорн Дімель — кримінальний адвокат. Піклування про клієнтів забезпечило йому та його родині комфортне життя. Однак є в роботі негативний бік: це також призвело до краху в шлюбі між Бйорном та його дружиною.  Катаріна змусила головного героя відвідати семінар з усвідомленості, щоб вони змогли відновити родину. Навчання допомагає, і Бйорн навіть може інтегрувати те, чого він навчився, у свою роботу. Він просто вбиває свого клієнта за всіма правилами усвідомленості… 

«Вибір», Едіт Еґер

Еґер потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16 років. Там вона втратила батьків, проте змогла вижити разом із сестрою. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над зціленням травми. Ця книжка ― про те, як дійти до такого вибору, як звільнитись від травм.

«Фабула»

«Вілла у Сан-Фурсиско», Ярослава Литвин

Для чого Оля Синичка придбала стару хату в селі? Щоб ходити вранці босою по росянистій траві, щоб дихати на повні груди й відчувати — ось воно, моє місце, тут моє серденько. Щоб нарешті почати жити, а не дочікуватися кінця війни або чужого дозволу бути щасливою. Реальність, щоправда, виявилася не такою безхмарною, як Оля собі уявляла. Це щира, добра й весела історія про родину, дружбу, пошуки свого шляху і, можливо, кохання.

«Свято цапа», Маріо Варгас Льоса

У середині 1990-х років Уранія Кабраль повертається в Домініканську Республіку. Вона знову переживає події попередніх десятиліть, коли столиця ще називалася Сьюдад-­Трухільйо, а хворий диктатор Рафаель Трухільйо тероризував тримільйонний домініканський народ. Однак хватка диктатора з віком послабшала — у країні назріла змова, результатом якої стала «макіавеллівська революція».

«Моторошне сяйво», Б. Р. Маєрс

Це захоплива готична детективна гра, що розгортається у вікторіанському Лондоні середини XIX століття. Головне в ній — образ героїні, жінки складної долі, пов’язаної із кримінальним світом. Вона заробляє на життя тим, що вдає досвідченого медіума й таким чином проникає в сім’ї, які нещодавно втратили близьку людину. 

«Віхола»

«Танці з кістками», Андрій Сем’янків

Северин — патологоанатом, якому не пощастило ні на роботі, ні в особистому житті. З самооцінкою на нулі та мізерною зарплатою він швидко піддається спокусі заробити гроші, яка змінить його життя. Хоча пропозиція не зовсім законна, а ринок трансплантації органів не є морально чистим, це стає для Северина надзвичайно спокусливим шансом на забезпечене майбутнє.

«Історія архітектурних стилів, великих і не дуже», Катерина Липа 

Це книжка мистецтвознавиці Катерини Липи про виникнення й занепад архітектурних стилів, а ще — про те,  як вони розвивалися в Україні. Від храму Амон-Ра, Пантеону, Стоунхенджу й італійських палаців до міських ратуш, соборів, катедр і хрущовок — авторка розповість про найвидатніші будівлі різних часів.

«Подорож ученого доктора Леонардо...», Майк Йогансен 

Майк Йогансен — український письменник-авангардист. Стиль його творчості — ламати правила та з їхніх уламків витворювати нову поетику. У цій книжці ви знайдете твори, які стали візитівкою Йогансена, — іронічний, пародійний роман «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію», ключовий для розуміння творчого підходу автора текст «Як будується оповідання» та вибрані поезії.

Vivat

«Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу», Валерій Пузік

Це збірка щемких оповідань про життя на фронті та деокупованих територіях, з яких, попри звільнення, війна нікуди не пішла. Села зруйновані, поля заміновані, але там живуть люди, які вірять, турбуються одне про одного, будують плани, усміхаються всупереч усьому. На деокуповані вулиці повертаються діти й весна. Це лаконічні історії про військових і цивільних, про те, як довіряти своє життя побратимам і незнайомцям, про звичайні буденні радості: можливість малювати, обіймати кошеня, не боятися тиші. Про обов`язок і вірність, утому і щастя, близькість смерті й наповненість життя.

«Ізмарагд княгині Несвіцької», Олександр Ірванець

Нові історії Олександра Ірванця розгортаються на волинському ландшафті в супроводі карколомних пригод. У повісті беруть участь живі й мертві персонажі, а ще зомбаки і Тибурцій з трьома потерчатами. Такий собі інтернаціонал, частина якого воює на стороні добра, а частина — на боці зла. Звісно, якби не часова петля, то герої й антигерої ніколи й не перетнулися б, але, виявляється, час вміє закручуватись у дивовижні спіралі. 

«Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші», Володимир Вакуленко-К.

Щоденник Володимира Вакуленка-К. — болючі й правдиві записи, які вів письменник під час окупації Ізюма та його рідного села Капитолівки на Харківщині. За день до викрадення автор приховав нотатки під вишнею на своєму подвір’ї, заповівши батькові: «Коли наші прийдуть — віддаси». До книжки увійшли тексти щоденника окупації, вибрана поезія Володимира Вакуленка-К. для дітей і дорослих, а також історії від друзів, колег та очевидців, що занурять у хроніку перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

«Видавництво Старого Лева»

«Живі. Зрозуміти українську літературу», Олександр та Павло Михеди

Микола Гоголь, Василь Стефаник, Олена Теліга, Іван Багряний, Михайло Коцюбинський, Микола Хвильовий — класики, про яких, здається, ми знаємо все. Однак, що буде, якщо читати їхні твори, як уперше? Пропускати їхнє життя через власні досвіди та постійно запитувати: які були стосунки з батьками? Чи свідомо вони обрали українську мову? Якими підлітками були? Олександр і Павло Михеди запрошують у мандрівку двома століттями української літератури — від розповідей про життя класиків до розмови про покоління українців, на чию долю щоразу випадають жахливі випробування.

«Свідчення», Вікторія Амеліна

Вірші з цієї книжки Вікторія Амеліна почала писати на початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а останній — був написаний за декілька днів до її загибелі від ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. Те, що ви відчуєте, коли читатимете ці вірші, — реальне. Пустку, яка залишиться на місці незрозумілих для вас емоцій після прочитання збірки, можна заповнити лише пам’яттю і боротьбою за справедливість.

«Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк  

Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, злочинів якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і що він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.

---