Документальна історія про залаштунки Victoria`s Secret, праця про розлад деперсоналізації та дослідження Віри Агеєвої про роль памʼяті у формуванні національної ідентичності — такі книжки можна придбати чи передзамовити у видавництвах уже цього вересня..
Ми розповідаємо про 14 новинок, на які варто звернути увагу.
«Трилогія», Юн Фоссе
Покинуті, неприкаяні, самотні двоє закоханих Асле й Аліда шукають свого місця у світі: йдуть, сподіваються, знаходять краще життя й прихисток у Бйорґвіні.
Це розповідь про одну норвезьку родину, в якій ідеться про циклічність долі, про те, що від покарання не втечеш, про те, що кохання — це політ, політ над блакиттю фйордів.
«Пеґґі», Ребекка Ґодфрі та Леслі Джеймісон
Пеґґі Ґуґґенгайм — спадкоємиця двох заможних єврейських династій. Її життя перевертається догори дриґом у чотирнадцять років, коли батько гине на «Титаніку». Відтоді Пеґґі перебуває в пошуках нового життя: женеться за пристрастю, прагне особистої свободи й передусім вірить у силу мистецтва.
Вона прокладає собі шлях крізь гламурний, але сексистський та антисемітський мистецький світ Нью-Йорка та країн Європи, зустрічає численних чоловіків та балансує між вірністю родині й потребою вирватися з власних вузьких, снобістських рамок.
«Гітлер, Сталін, мама й тато. Як ми родиною дивом вижили», Даніель Фінкельштейн
У своїх мемуарах Даніель Фінкельштейн розповідає, як його батькам, Міріям і Людвікові, поталанило уникнути трагічної долі, призначеної диктаторами Адольфом Гітлером і Йосипом Сталіним.
Мати пережила Голокост у таборі Берґен-Бельзен, а батько витримав голодне лихоліття й рабську працю в Сибіру. Обидва режими XX століття завдали батькам невимовних страждань, однак не здолали їх.
«Сексуальність на продаж: Що приховує мереживо „Victoria’s Secret”», Лорен Шерман та Шанталь Фернандез
Victoria’s Secret — легендарний бренд, з яким росли покоління жінок і який є прикладом одного із найуспішніших бізнесів.
Як зародилася його ідея? Це захоплива, пізнавальна й майже документальна історія про залаштунки Victoria’s Secret: кілька десятиліть розвитку моди й бізнесу, еволюції ідеалу краси та сприйняття сексуальності, трансформації торгівлі, становлення модельного бізнесу і безпрецедентного піару.
«Летиція Кур`ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька», Віра Курико
Летиція Кур’ята вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. Вона розповість сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної війни.
У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном — самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Її історія — це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму та автобіографічної історії з елементами репортажу.
«Мене звати Дуся», Єлизавета Бурштин
У селі, назву якого знають лише місцеві, горить сливове дерево і будинок, де колись жила велика родина. А в іншому з`являється Дуся — доросла дівчина з плюшевим драконом у руках, чорними руками та розгубленим поглядом. Вона не пам’ятає нічого про себе і не знає, де її дім. Але життя кожного, хто її зустріне, зміниться назавжди.
Це історія про пошук себе, дому, власної пам’яті та любові. Про страхи, які ми несемо з дитинства, втрати й відчайдушне прагнення бути видимими. І про те, як іноді чужі люди стають найріднішими.
«Ґуру, спільник і скептик. Історії про науку, секс і психоаналіз», Шеймус ОʼМагоні
Уельський психоаналітик Ернест Джонс був найближчим соратником і найпалкішим учнем Зиґмунда Фройда. Він пропагував психоаналіз як своєрідну світську релігію. Водночас чоловік його сестри Вілфред Троттер — знаменитий хірург, який врятував життя Ґеорґа V і став лікарем Фройда під час його лондонського заслання.
Від першого психоаналітичного конгресу в Зальцбурзі до хвороби короля Ґеорґа й першої зустрічі Фройда й Троттера — Шеймус О`Магоні не просто розповідає історію трьох визначних постатей, а й розкриває всі секрети сексуальних одержимостей інтелектуальних і богемних кіл Лондона, Кембриджа й Відня.
«Відчуття нереальності. Деперсоналізація та втрата власного „Я”», Джеффрі Еб’юґел та Дафна Сімеон
Гучного розголосу розлад деперсоналізації — відчуття втрати себе, емоцій і почуттів — набув завдяки голлівудській стрічці «Нечутливий» із Метью Перрі в головній ролі. А завдяки новим науковим дослідженням і бурхливому розвиткові соцмереж цей стан нарешті вийшов із тіні.
Це перша ґрунтовна праця, яка досліджує не лише деперсоналізацію (РДД), але й філософські, літературні, релігійні й духовні роздуми про наслідки почуття втрати себе.
«Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам`ять та ідентичність», Віра Агеєва
У новій книжці Віра Агеєва досліджує роль пам’яті у формуванні національної ідентичності.
Літературознавиця говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яті — це передумова виживання нації.
«Відьма в народних yявленнях українців», Володимир Галайчук
Відьма, опириця, чарівниця, знахурка, босорканя… Вже саме розмаїття назв засвідчує популярність цього колоритного персонажа традиційної української народної демонології.
Які відьми лютіші — навчені чи родимі? Чи правда, що сьома дочка народжується відьмою, а визначити її можна за хвостом чи зрощеними бровами? Як смертельні чари передають із чаркою горілки? Чи допомагають упирі відьмам дістатися Лисої гори і як жаби та вужі причетні до крадіжок молока? У своїй книжці «Відьма в народних уявленнях українців» Володимир Галайчук досліджує матеріали про відьомство з різних етнічних теренів України.
«Як Тейлор Свіфт переосмислила попмузику. Heartbreak is the National Anthem», Роб Шеффілд
За свою карʼєру Тейлор Свіфт здобула 14 премій «Ґреммі» та стала «Людиною року» за версією TIME.
У чому полягає її феномен? Про успіх виконавиці та вплив її музики розповідає американський журналіст і критик Роб Шеффілд у книжці «Як Тейлор Свіфт переосмислила попмузику. Heartbreak is the National Anthem». Автор підводить читачів до одного з основних парадоксів творчості зірки. Вона не пише тексти пісень, керуючись прагненням нагород і прибутків. У центрі мистецтва Свіфт — особисті переживання, в яких люди часто не зізнаються друзям, намагаючись опрацювати незрозумілі почуття самотужки.
«Як пізнати людину. Мистецтво бачити інших та бути більш видимим», Девід Брукс
Як часто ми почуваємося невидимими чи непочутими або ж не можемо по-справжньому зрозуміти тих, хто нас оточує? В епоху поверхового спілкування дедалі складніше будувати глибокі зв’язки, бачити інших такими, якими вони є, і давати їм відчути, що вони важливі й помітні.
Девід Брукс розкриває секрети міжособистісної взаємодії: як поглянути очима співрозмовника, як стати уважним слухачем, як говорити про складне і підтримати людину, що потрапила в біду. Автор пропонує практичну методику розвитку цих навичок і на численних прикладах показує, як порозумітися і будувати стосунки, основа яких — довіра.
«Хочу», Джилліан Андерсон
Говорячи про секс, ми говоримо про жіночність і материнство, зраду та експлуатацію, згоду та повагу, справедливість і рівність, кохання та ненависть, насолоду та біль. З багатьох причин — складних чи ні — так багато з нас про це не говорять. Наші найглибші, найінтимніші страхи й фантазії залишаються замкненими всередині, поки хтось не принесе ключа.
А ось і ключ.
У цій книжці Джилліан Андерсон зібрала і представила анонімні листи сотень жінок з усього світу (разом зі своїм власним анонімним листом). «Хочу» показує, як жінки ставляться до сексу, коли мають цілковиту свободу й анонімність.
«Через що ти проходиш», Сіґрід Нуньєс
У звичному перебігу життя героїня зустрічає різних людей: колишнього, який переконує, що кінець світу не за горами, власницю житла на Airbnb, яка не вміє спілкуватися з гостями, незнайомця, що просить допомогти розважити його стареньку матір, подругу юності, яка бореться з невиліковною хворобою. Їх усіх об’єднує спільна потреба — розповісти про себе, знайти того, хто почує їхні історії. Вона сприймає цей хор голосів як пасивна слухачка, аж доки не лунає незвичайне прохання. З нього й починається глибока історія — історія, яка повністю трансформує саму героїню.
На основі роману Педро Альмодовар відзняв фільм «Сусідня кімната» з Тільдою Свінтон та Джуліанн Мурр.