19 серпня відбулося відкриття групової виставки «Я памʼятаю це місце, бо воно памʼятає мене» артплатформи Spilne Art у новому просторі 3.6.9spacekyiv на Стрілецькій, 24.
Групова виставка, в якій бере участь девʼять митців за кураторства Катерини Цигикало й Тетяни Волошиної, об’єднує художні висловлювання, які досліджують досвід втрати і віднайдення місця — як фізичного, так і ментального. Простір перетворився на місце ностальгії, водночас — ствердження: навіть якщо місце зруйновано, його присутність всередині кожного з нас здатна дати опору.
Серед митців і мисткинь: Ганна Гідора, Маргарита Журунова, Єва Кафідова, Віталій Кохан, Богдан Локатир, Наталя Лісова, Антон Саєнко, Анна Тарадіна, Василь Ткаченко (Лях).
«У період глибокої втоми, втрат і невизначеності ми інтуїтивно тягнемося до точок опори — реальних чи уявних, зовнішніх чи внутрішніх. Формат місця тут не є буквальним: це може бути місто, у яке хочеться повернутися, кімната з дитинства, запах свіжого хліба, вид із вікна, повітря після дощу, смак маминої страви, дотик до кори дерева, яке ще стоїть. Це — простори, які зшивають нас докупи, тримають на плаву, надають тіла нашій пам’яті й нашій присутності.
Місце — це не лише географія, а й емоційний стан. Це може бути спогад, мрія, вигаданий ландшафт. Це може бути точка, куди ми уявно повертаємось, коли стає важко. Але вже довгий час для багатьох саме місце стає лише спогадом. Війна нещадно зносить з лиця землі цілі міста, які були для когось домом, світлом, основою. Ми спостерігаємо, як реальні місця трансформуються у фантомні — вони більше не існують у фізичному вимірі, але продовжують жити в нас», — стверджують кураторки Катерина Цигикало й Тетяна Волошина.
.jpg)
«Я памʼятаю це місце, бо воно памʼятає мене» є діалогом із власними джерелами сили.
.jpg)
Виставка триватиме до 15 вересня 2025 року.
