24 вересня відбулося відкриття персональної фотовиставки «Майстерня ремонту квітів», яка стала наслідком симбіозу фотографії та театрального мистецтва, Андрія Касянчука від артплатформи Spilne.
«Майстерня ремонту квітів» — це дослідження театру як простору перевтілення, де сцена стає місцем перетину болю, надії та відродження. Фотодослідження складають світлини, які автор створив під час репетицій та вистав у Національному академічному театрі ім. Івана Франка, подивившись «Тартюф» і мюзикл «Співай, Лоло, співай» Дмитра Богомазова, спектаклі «Лимерівна», «Конотопська відьма», «Марія Стюарт» і «Безталанна» Івана Уривського. Серія фотографій вивчає, як мистецтво взаємодіє з реальністю та віддзеркалює її, водночас створюючи нові сенси.
Проєкт вибудуваний за аналогією з «Божественною комедією» Данте. Символи війни, що стали частиною нашого повсякдення, тут осмислюються через художній прийом зіставлення з Пеклом. Театр, своєю чергою, постає як Чистилище — простір внутрішньої боротьби за надію та оновлення. Кінцевою точкою цього шляху є Рай, який у проєкті символізує емоційне та духовне піднесення. Провідниками у театральній «Божественній комедії» стали актори, зокрема Віталій Ажнов, Марина Кошкіна, Михайло Кукуюк, Марія Рудинська, Михайло Дадалев та інші.
Особливу роль що в театрі, що на світлинах відіграє світло: воно функціонує не лише як сценічний інструмент, а і як символ внутрішнього просвітлення, досягнутого через мистецтво. Камера фіксує процес взаємодії акторів, декорацій і простору, створюючи нові візуальні реальності, що втілюють ідею трансформації людського духу.
Виставка діятиме до 23 жовтня у просторі 3.6.9spacekyiv за адресою Стрілецька, 24.
Андрій Касянчук
Андрій Касянчук народився у 1996 році, живе та працює в Києві. Його творчий шлях розпочався у 2021 році, коли він вступив до Академії концептуальної фотографії Ігоря Чекачкова. Як студент він зосередився на техніках аналогової фотографії. Згодом, розширивши свої знання з історії мистецтва та фотографії, Андрій вийшов за межі технічних обмежень, використовуючи різноманітні методи створення зображень. Пізніше у його роботах з’явилися більш містичні та абстрактні елементи, що відображають вплив літератури Ґабріеля Ґарсія Маркеса, Джеймса Джойса та філософії вабі-сабі. Ці елементи передають його бачення світу, взаємодію природи й людини, а також питання самоідентифікації. У цей період мистецтво Андрія відображає внутрішні емоційні переживання та філософські роздуми про форму й зміст створюваних об’єктів.