У своїх попередніх публікаціях я розкрила різні аспекти утримання дитини, розповіла про основні особливості як судового процесу, так і договірного порядку врегулювання батьківських конфліктів. Невисвітленим залишилося питання примусового виконання судових рішень про стягнення аліментів, про яке йтиме мова нижче.
На жаль, питання невиконання судових рішень про стягнення аліментів на утримання дітей залишається актуальним. Повномасштабна війна, яка триває вже три роки, тільки поглибила проблеми і, на жаль, поставила під загрозу інтереси дітей, утримання яких відбувається шляхом примусового стягнення аліментів з одного із батьків.
Хто здійснює примусове стягнення аліментів і як це відбувається?
Виконання судових рішень про стягнення аліментів здійснюють державні та приватні виконавці.
Для початку процедури примусового виконання рішення стягувач (той з батьків, з ким проживає дитина) звертається до територіального відділу Державної виконавчої служби або до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. До заяви обов’язково додається виданий судом та належним чином засвідчений виконавчий документ (виконавчий лист, який видається на підставі відповідного судового рішення про стягнення аліментів).
Державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви і невідкладно розпочинає примусове виконання. У постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Аби прискорити процес виконання, я рекомендую одразу повідомляти виконавцеві всю відому стягувачу інформацію про боржника. Не буде зайвим проінформувати виконавця про контактні дані та місце роботи боржника, джерела його прибутків, наявне у власності нерухоме майно і транспортні засоби тощо. В цілому позиція стягувача аліментів має бути проактивною, такий підхід є запорукою ефективного виконання судового рішення.
Виконавець стягує аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом.
Станом на 2025 рік мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років становить 1281,50 гривень, а для дітей від 6 до 18 років — 1598 гривень.
До речі, відкрити виконавче провадження та розпочати процедуру примусового стягнення можливо не тільки на підставі судового рішення, але і в разі невиконання договору про утримання дитини. Якщо платник аліментів не виконує своїх обов’язків за договором, одержувач аліментів має право звернутися до нотаріуса для вчинення на договорі виконавчого напису. За законодавством України договір, на якому вчинено виконавчий напис нотаріуса, вважається виконавчим документом. Це означає, що відразу після вчинення виконавчого напису можна звертатися до виконавця для стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Санкції для боржників
Якщо й після відкриття виконавчого провадження платник аліментів не виконує судове рішення і в нього утворюється заборгованість, виконавець має право застосовувати передбачені законом санкції.
У разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці (або за 3 місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю чи тяжкохворої дитини), виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю (дане обмеження не застосовується під час воєнного стану);
• полювання.
Крім того, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника.
Також до боржників застосовується штраф. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1 рік, сума штрафу становить 20% від суми заборгованості, за 2 роки — 30 % від суми боргу, за 3 роки — 50 %.
Інший вид відповідальності — адміністративна, яка полягає у призначенні боржнику покарання у вигляді суспільно корисних робіт. Притягнення до відповідальності здійснює суд у випадку наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.
Крайній захід впливу на боржника — це притягнення до кримінальної відповідальності. За злісне ухилення від сплати аліментів закон передбачає санкції у вигляді громадських робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі на строк до двох років.
Аліменти з безробітних
Закон не виділяє безробіття як обставину, за якої аліменти можуть не стягуватися або не сплачуватися. Чинним законодавством закріплено, що заборгованість платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Крім того, якщо боржник перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримує допомогу по безробіттю, то з такої допомоги виконавцем стягуються присуджені аліменти.
Також у разі неотримання достатньої суми аліментів стягувачі мають право на отримання тимчасової державної допомоги дітям. Звертатися за отриманням допомоги можна до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення при районних у містах держадміністраціях, до виконавчих органів сільської, селищної, міської ради або до Центрів надання адміністративних послуг.
У висновку зазначу, що завершення судового процесу і ухвалення судового рішення далеко не завжди означає забезпечення дитині права на утримання. На жаль, такою сьогодні є реальність. Нерідко процес примусового виконання судового рішення стає для стягувача справжнім випробуванням, можливо, не меншим, ніж судовий процес. Зі свого боку я рекомендую стягувачам заручатися підтримкою фахівців, а саме – адвокатів, які мають успішний досвід виконання судових рішень про утримання дітей. У випадку налагодження ефективної комунікації та співпраці між адвокатом, як представником стягувача, та виконавцем, є всі шанси на успішне виконання судового рішення та реальний захист прав дитини.
