«Вигоряння? Що це? Нічого не знаю, як можна вигоріти від того, що приносить мені задоволення?» — говорила я всім навколо рівно рік тому, встигаючи те, що, здавалося, неможливо було вмістити в to do list і у 24 години на добу. Щодня, приходячи в наш затишний офіс за «Мистецьким арсеналом» (як же я сумую за ним!), я відчувала, що я вдома. Я проводила там багато часу, і це завжди мене заряджало та запалювало. Відчуваючи у собі вогник, який щоразу спалахував з більшою силою, я вважала, що він ніколи не згасне. Аякже, це ж робота моєї мрії!
А тепер, якщо чесно, я кілька місяців тому: книгу «Дім Gucci» читаю раз на тиждень, ніяк не можу структурувати всі накопичені справи і зустрічі (а їх зібралося втричі більше, ніж зазвичай), встаю (а якщо точніше, сповзаю) з ліжка щоранку з великими труднощами, ледве продираючи очі. З початком війни в Україні моя особиста ефективність стала подібна до кардіограми.
Фото зроблене 23 лютого, за день до війни, у нашому офісі ELLE
І пам’ятаю як зараз свій розпорядок дня. Тільки-но продираю очі, перше, що я бачу, — аналітика, коли снідаю — читаю новини з безлічі сайтів та телеграм-каналів, потім багато робочих зідзвонювань, обідаю — і одночасно відповідаю на робочі листи, далі розшифровка інтерв’ю і спілкування з героями, до вечері іноді й не доходило зовсім. «Навіщо мені вечеряти, якщо я не встигла відповісти на всі листи і не прочитала всі новини?» — думала я, боячись щось пропустити.
І спроби мого хлопця, сім’ї та друзів мене вгамувати, а саме переконати не весь час приділяти новинам, аналітиці, нескінченному пошуку тем для матеріалів та новин, були марними, я їх благополучно ігнорувала.
І ось так через рік я вперше зіткнулася з поняттям «емоційне вигоряння». У психології воно пояснюється так: «Стан емоційного, фізичного і психічного виснаження, викликаний надмірним і тривалим стресом. Це відбувається, коли ви почуваєтеся пригніченим, емоційно виснаженим та нездатним виконувати постійні вимоги. У міру того, як стрес продовжується, ви починаєте втрачати інтерес та мотивацію. Вигоряння знижує продуктивність і виснажує вашу енергію, змушуючи вас почувати себе все більш безпорадним, безнадійним та знесиленим. Зрештою ви можете відчути, що вам більше нема чого дати».
Настає той момент, коли організм настільки втомився, що він блокує будь-який прояв емоцій, щоб хоч якось захиститися. Те саме сталося і зі мною в березні цього року. Робочий ритм різко пришвидшився за останні п’ять місяців, межа між роботою та відпочинком стерлася, мої дії все більше нагадували роботу механізму без емоцій, а я повторювала собі день у день: «Як я помилялася».
Втома, апатія до всього, відсутність мотивації — знайомо? Сьогодні поділюся особистим досвідом, як це — бути на межі своїх можливостей, не бажати визнати проблему і подивитися їй у вічі, зробити перший крок і нарешті дати собі можливість відпочити і «відчепитися» від себе.
1. Визнати проблему та зробити перший крок
Зізнаюся, це був найважчий для мене етап. Адже вигоряння — це поступовий процес, він не відбувається відразу, але може підкрастися непомітно. Ознаки спочатку не впадають в очі, але згодом стає все гірше і гірше. Сприймайте ранні симптоми як червоні прапорці, які говорять про те, що щось не так, що необхідно терміново щось виправити. Якщо ви звернете на них увагу й знизите рівень стресу, ви зможете запобігти серйозному зриву. Якщо ж ви ігноруватимете їх, ви врешті-решт «згорите».
Так, моя помилка полягала в тому, що я хотіла досягти максимального результату за мінімальну кількість часу. Це було моїм девізом починаючи з 24 лютого. У голові часто крутилася думка: «Ще трохи і відпочину», але ніякого відпочинку я собі не давала. І тут мені нічого іншого не лишалося, як подивитися проблемі в очі та сказати: «Катю, ти вигоріла, і тобі потрібно сповільнитися». Важливо пам’ятати: поки ви не визнаєте проблему, її ніби і немає.
2. Узяти відпустку (або вихідний)
Як я неодноразово говорила, журналісти під час війни не мають вихідних. Узявши цю істину за заклик до дії, з 24 лютого на сайті ми працюємо без вихідних та перепочинку. Однак відпочинок все одно життєво необхідний, без нього не відновитися. Мені пощастило: у мене саме планувалася поїздка, яка передбачала всі важливі складові для виходу із цієї емоційної ями. У результаті мені вдалося зустрітися з дорогою серцю людиною, змінити картинку, перезавантажитися та присвятити час собі у нових для себе умовах.
Важливо повернути емоційну складову, знову відчути радість життя, гармонію із собою та навколишнім світом та згодом приплив енергії, яка наповнює зсередини.
Instagram: @mvb
3. Налагодити режим дня
І от у цьому велика проблема. Начебто складнощів з тайм-менеджментом у мене немає, я практично ніколи не запізнююся (ну хіба що як Керрі Бредшоу — максимум на 10 хвилин), список справ за графіком занотований у блокноті та в телефоні. Проте налагодити режим дня з турботою про себе виявилося непосильним завданням. Я пізно лягаю і рано встаю. Через це мій організм швидко втомлюється. Упевнена, що це проблема багатьох у сучасному світі. Тому потрібно виробити звичку прокидатися близько 8:00, а лягати спати близько 23:00. Я поки що на шляху до досконалості, але вже виходить. Пам’ятайте, що це основа енергетичного балансу та здоров’я.
Instagram @kaethis_kennel
4. Знайти баланс у житті
War-life balance. Саме так я називаю нинішній період свого життя. І поки я дописую статті, структурую роботу редакції, відповідаю на десятки листів, готую нові інтерв’ю, я водночас намагаюся якось між цим балансувати та планувати своє життя. Я використовую будь-яку можливість, щоб прогулятися вздовж моря, полем або у місті з хлопцем, зустрітися з друзями або провести час із сім’єю. Це все діє на мене як сеанс відновлення та повного перезавантаження. До речі, єднання з природою завжди лікує душевні рани.
Якщо ви відчуваєте, що вигоряєте на роботі, шукайте сенс і задоволення в інших сферах свого життя: в сім’ї, особистому житті, друзях, хобі або волонтерській роботі. Зосередьтеся на тому, що приносить вам радість.
Тут уже на перший план виходить пріоритетність. Тому що вигоряння — це беззаперечна ознака того, що щось важливе у вашому житті не працює. Знайдіть час, щоб подумати про свої цілі та мрії. Ви нехтуєте чимось, що справді важливо для вас? Це може бути шансом знову відкрити для себе те, що дійсно робить вас щасливим, уповільнити темп і дати собі час відпочити, поміркувати і відновитися.
5. Установити межі
Хай як банально це звучить, але не перенапружуйтеся. Навчіться відповідати «ні» на прохання про овертайми. Якщо для вас це важко, нагадайте собі, що, говорячи «ні», ви можете сказати «так» зобов’язанням, які насправді хочете виконувати. Я це зрозуміла, коли взяла на себе занадто багато і не справлялася з потоком листів/матеріалів/новин/проєктів та іншого. Тому, займаючись справою, до якої ви маєте пристрасть, постарайтеся почути себе та проаналізувати свої відчуття. Ставте собі час від часу запитання, відповідайте чесно — і ви зможете зрозуміти, коли настане час провести межі.
Instagram: @mvb
6. Щодня відпочивати від технологій
Ніколи не думала, що скажу це, тому що телефон і комп’ютер займають практично весь мій часовий простір, але перепочинок від технологій сьогодні просто життєво необхідний. Залежність це чи ні — не знаю, але всі близькі мені люди постійно бачать, як я «стукаю» по клавітурі комп’ютера чи пишу щось у телефоні із зосередженим виглядом. Однак межі мають бути встановлені й тут — адже нічого не станеться, якщо я не відповім на лист або повідомлення о 22:30, а залишу його до завтрашнього ранку або не вишлю редакторам ідею новини після закінчення робочого дня, а зроблю це вранці. Я відкрила для себе цей «прекрасний новий світ» зовсім випадково, коли близька людина сказала мені: «Годі вже, прибери телефон, видихни, подивися, як гарно навколо».
Установіть час, коли ви будете повністю відключатися. Сховайте свій ноутбук, вимкніть телефон і перестаньте перевіряти електронну пошту чи соціальні мережі. Це працює, і я в цьому наочно переконалася.
Я знаю, що порад є ще безліч, але не беруся розповідати про всі, бо вирішила поділитися лише тими, які виявилися ефективними для мене. І з упевненістю скажу, що вони зададуть вам старт для правильного відновлення енергії, а далі справа лише за вами. Коли в мене вийшло відпустити те, чого я не можу контролювати, дати собі відпочити і не відкладати себе на потім, стало простіше проживати всі нескінченні дні-понеділки, ефективніше працювати і бути корисною. Тож щиро бажаю всім знайти гармонію та емоційну наповненість.