Раннє весняне сонце зустріло гостей Паризького тижня моди, коли ті з особливим трепетом і приємним передчуттям ступили до знаменитого саду Тюїльрі, аби стати свідками нового шоу Джонатана Андерсона для Dior.
Для презентування своєї лінійки ready-to-wear дизайнер обрав подібну локацію не спроста. За словами бренду, місцина, збудована Катериною Медічі, а пізніше перебудована за часів Людовика XIV, ось уже кілька століть слугує сценою для справжнього мистецтва. Тут прогулянка перетворюється на своєрідну процесію, а випадкові погляди й миттєві зустрічі розгортаються на тлі статуй, фонтанів і ретельно виміряних партерів.
Саме цю безперервну гру реального й уявного Андерсон відтворив у просторі показу: всередині Тюїльрі з’явився імпровізований парк, що розмивав межі між декорацією та дійсністю. Штучні латаття вкрили поверхню знакового Bassin Octogonal, а квіткові мотиви на вбраннях перегукувалися з живими насадженнями за межами подіуму. Колекція осінь-зима 2026/27 стала роздумом про незгасний театр паризького життя, а також про позачасову роль моди в ньому.
Першим образом, що відкрив показ і тим самим задав йому необхідний настрій, стало поєднання об’ємної невагомої спідниці зі шлейфом та сорочки в дуеті з фактурним кардиганом. Багатошаровість, романтичні складки та напівпрозорі повітряні тканини згодом пройшли практично крізь усю колекцію.
Одним із ключових акцентів став переосмислений жакет Bar: виконаний із донеґольського твіду, він набув подовженого й більш розслабленого силуету, водночас зберігши впізнавану архітектурність.
Звертаючись до естетики XVIII століття, дизайнер також додав деконструйовані фраки, жакети з пеплумом і спідниці з турнюром у делікатних пастельних відтінках, мереживі та металізованих жакардах. А ті ж самі спідниці з довгими шлейфами стали тонкою алюзією на легендарну Junon Крістіана Діора.
Більше образів традиційно зібрали далі.
.jpg)
