16 березня в Palais Galliera — головному музеї моди Парижа — відкрилася виставка «Мода XVIII століття: спадщина, народжена фантазією». Експозиція об’єднує понад сімдесят силуетів, аксесуари та текстиль і розкриває ключові риси жіночої моди тієї епохи. Водночас вона пропонує не лише поглянути на період, який спричинив справжню революцію у світі стилю, а й простежити, як його естетика відлунює в сучасних колекціях дизайнерів.
Як зазначає кураторка виставки та директора музею Емілі Амен, XVIII століття часто здається нам «далекою або навіть запиленою епохою», проте саме воно стало ключовим у формуванні сучасного жіночого образу. У цей час з’являється більше свободи: грайливіші силуети, легші тканини, новий спокусливий стиль рококо — на противагу передуючому важкому і пишному бароко.
Спеціально для ELLE Ukraine виставку відвідала спеціалістка у сфері fashion і retail Катерина Коркішко. Її враження від експозиції — далі.
Сукня «по-французьки»
Серед найвражаючих експонатів — розкішна сукня robe à la française приблизно 1755–1765 років, один із найхарактерніших силуетів французької придворної моди XVIII століття. Її легко впізнати за спинкою з глибокими складками, що спадають від плечей, а також за об’ємом, сформованим завдяки пан’є — каркасним спідницям, які розширювали силует з боків.
Сукню виготовлено з тканини з квітковим орнаментом і щедро оздоблено рюшами, стрічками та декоративними елементами у стилі рокайль — характерному мотиві естетики рококо.
Сукня «по-французьки» (robe à la française) близько 1755–1765 років
Сукня «по-французьки» (robe à la française) близько 1750 року
Елегантність у деталях
Окрему увагу привертає пара витончених мюлів приблизно 1760–1770 років. Туфлі без задника виконані з шовку з квітковою вишивкою та прикрашені декоративною стрічкою. Таке взуття було популярним у гардеробі заможних буржуазних жінок XVIII століття та ідеально доповнювало придворні образи, поєднуючи комфорт і витонченість.
.jpg)
Шовкові мюлі близько 1760–1770 років
Корсет як основа силуету
Моду XVIII століття складно уявити без одного з ключових елементів жіночого гардероба — корсета. Він щільно підтримував торс, підкреслював вузьку талію і ставав основою для всієї конструкції сукні.
Корсети виготовляли з міцних тканин і зміцнювали китовим вусом або дерев’яними вставками. Разом із пан’є вони формували майже архітектурний силует, який став символом придворної моди тієї епохи.
Корсет з китової кістки другої половини XVIII ст.
Ікона стилю XVIII століття
Виставка приділяє особливу увагу постаті Марії-Антуанетти, королеви Франції та дружини Людовіка XVI, яка стала однією з головних модних ікон XVIII століття.
Серед експонатів — її корсет, придбаний музеєм на аукціоні в Парижі у 1997 році разом із записниками персональної модистки королеви — мадам Елофф.
Важливу роль у формуванні стилю Марії-Антуанетти відігравала ще одна модистка — Марі-Жанна Бертен. Вона стала однією з найвпливовіших постатей моди XVIII століття. Королева настільки довіряла її смаку, що називала Бертен своєю міністеркою моди, попри те що мода тоді ще не знала поняття брендів, а одяг створювався ремісниками на індивідуальне замовлення.
Оригінальний корсет Марії-Антуанетти XVIII століття
Серед особистих речей королеви також представлені туфлі, датовані приблизно 1790–1793 роками. Вони виготовлені з рудувато-коричневої шкіри та оздоблені окантовкою із зеленої шовкової тафти. Внутрішня частина та рюші по краю вирізу виконані з кремової тафти, а дерев’яний каблук вкритий шкірою.
Особливої уваги заслуговує напис на картонній вкладці всередині взуття:
«Туфель, який носила королева Марія-Антуанетта в нещасливий день, коли вона піднялася на ешафот. Цей туфель був піднятий однією людиною в той момент, коли королева його загубила, і негайно куплений графом де Гернон-Ранвілем».
Оригінальне взуття Марії-Антуанетти, близько 1790-1793 років
Після трагічної смерті королеви її образ не зник з культурної пам’яті. Навпаки — у XIX столітті, особливо після відновлення монархії, він отримав нове життя. Марія-Антуанетта почала сприйматися не лише як політична фігура, а і як символ елегантності, витонченості та певної свободи від придворних правил. Саме ця романтизована постать стала одним із джерел ностальгії за модою XVIII століття, яка повернулася у стилі наступних епох.
Весільна сукня Vivienne Westwood з колекції Pompadour 2026 року
Як XVIII століття надихає сучасних дизайнерів
У фінальному розділі виставки під назвою Passion XVIII представлено роботи сучасних дизайнерів, які зверталися до естетики XVIII століття, переосмислюючи французьку розкіш у сучасній моді.
Тут можна побачити образи модних домів Chanel, Dior, Christian Lacroix, а також роботи Nicolas Ghesquière для Balenciaga і Louis Vuitton, сукні Balmain та Vivienne Westwood.
Дивлячись на ці експонати, можна подумати, що вони належать до тієї ж історичної епохи, що й старовинні сукні. Насправді ж багато з них створені вже у 2000-х роках.
Образ від Dior 2008 року
Сукня Solveig Pierre Balmain 1957 року
Пальто Nicolas Ghesquière для Louis Vuitton 2018 року
Вечірня сукня Dior від Raf Simons 2014 року
Сукня Chanel від Karl Lagerfeld 1992 року
Сукня Dior від Maria Grazia Chiuri, 2021 рік
Зала, оформлена як подіум високої моди, демонструє, як декоративність, кокетство і театральність епохи Просвітництва продовжують надихати дизайнерів і сьогодні.
Загалом експозиція пропонує захопливий і водночас пізнавальний маршрут для широкої аудиторії. У винятковому архітектурному просторі музею відвідувачі можуть по-новому поглянути на історію моди — на перетині традиції та сучасності.
За словами організаторів, лише на реставрацію і транспортування експонатів знадобилося два місяці. Наприклад, одна із суконь Ralph Rucci подолала шлях до Парижа з Нью-Йорка. Загалом підготовка виставки тривала близько шести місяців.
Виставка в музеї Гальєра триватиме до 12 липня.
