Valentino представив колекцію Haute Couture весна-літо — 2026, що стала першим повноцінним показом Дому під керівництвом Алессандро Мікеле. Шоу відбулося в межах Паризького тижня haute couture і одразу задало тон тому, як дизайнер бачить Valentino на рівні високої моди: не через різкий розрив з минулим, а через вдумливе занурення в спадщину.
У самій колекції Мікеле залишився вірним власному почерку, але адаптував його до вимог couture. Складні образи, насичена декоративність, увага до символіки — усе це було подано стриманіше й зосереджено на майстерності ательє. Ключову роль відігравали текстильні рішення, ручна вишивка, робота з бісером і стеклярусом, а також багатошарові конструкції, які підкреслювали статус кожного образу як унікального виробу.
Окремої уваги заслуговував формат показу. Замість класичного подіуму Мікеле запропонував сценографію, натхнену кайзерпанорамою — популярним у XIX столітті оптичним атракціоном, що передував кінематографу. Моделі по черзі з’являлися в круглих просторах, а гості спостерігали за ними крізь невеликі віконця. Така побудова шоу повертала дистанцію між глядачем і образом, створюючи відчуття таємниці та інтимності — на противагу швидкому, поверхневому споживанню моди сьогодні.
Музичний супровід лише посилював цей ефект. Класичні композиції, зокрема вальси, змінювалися сучасними техно-ритмами. За задумом дизайнера, електронний звук мав виконувати ту саму функцію, що й дзвіночок у кайзерпанорамі, — сигналізувати про зміну «кадру». При цьому техно-біти були трансформовані так, щоб їхній ритм нагадував удари церковного дзвону, підкреслюючи урочистість моменту.
Атмосфера показу балансувала між театральністю й сакральністю. Моделі нагадували то героїнь золотого віку Голлівуду, то міфологічних істот: у розшитих сукнях, бархаті, хутряних накидках і декоративних головних уборах, що завершували образи як корони. Саме в цій напрузі між історією, фантазією та ремеслом і розкривалася логіка нової couture-мови Valentino.
.jpg)
Серед моделей, які взяли участь у показі Valentino Haute Couture, були помічені українки Вікторія Пермакова, Анасофія Негруца та Олександра Ковтун.
