«Я люблю все, що є вгорі: небо, місяць... Я вірю в зірки», — Габріель Шанель.
Матьє Блазі продовжив грандіозний марафон дебютів на цьогорічному Тижні моди в Парижі та запропонував свою першу лінійку як креативний директор Chanel. І вона виявилась буквально «космічною»!
Як тільки гості ступили до вже звичного простору Grand Palais, який роками зустрічає палких шанувальників бренду на нових шоу, то одразу ж зрозуміли, що наступні кілька хвилин пройдуть максимально видовищно. Велику залу з арками та склепіннями тепер прикрасили масивні декорації у вигляді підсвічених різними відтінками планет, що немовби звисали зі стелі чи пробивалися крізь глянцеву підлогу. Таким чином створювалося відчуття, що всі на мить потрапили на борт космічного корабля, який от-от вирушить у мандрівку крізь галактики.
«Для цього першого показу CHANEL я хотів зробити щось універсальне, як сон, щось поза часом, і мене зачарував світ зірок, тема, яка так дорога Будинку. Ми всі дивимося на одне й те саме небо, і я думаю, що воно викликає в нас однакові емоції», — розповів Матьє Блазі.
Нові коди CHANEL від Матьє Блазі
Першим образом, який взявся переосмислювати новий креативний директор став класичний брючний костюм з укороченим жакетом. Сама Габріель Шанель неабияк полюбляла носити маскулінні комплекти й часто зверталася до свого коханого Артура «Боя» Кейпеля за його речами. Тому вибір тих образів, із яких варто почати свій шлях, був для Блазі очевидним.
Дизайнер звернувся до французької фабрики з виробництва сорочок Charvet, постійними клієнтами якої й були Шанель та «Бой», і попросив допомоги у виготовленні універсальних оверсайз-моделей. Так, на подіумі з’явилися біла сорочка-смокінг, яку Матьє поєднав з обтислою чорною спідницею, розкльошеною на подолі, а також блакитний вкорочений варіант із пишним бальним низом чи рожевий «цукерковий» елемент у поєднанні з глибоким бургунді.
Саме через такі деталі колекція й перетворилася на маніфест нової ери Chanel — не гучний розрив із минулим, а делікатне його переписування мовою сучасності. Блазі чітко відчув ДНК дому та попрацював з ним не як із музейним експонатом, а як із живим матеріалом. Він показав, що коди Chanel можна не лише зберігати, а й зменшувати, розтягувати, трансформувати, не втрачаючи їхньої суті. Саме тому класичні силуети отримали нове прочитання — вони залишилися впізнаваними, але водночас вразили свіжістю та актуальністю.
Окрім стриманої андрогінності Шанель, Блазі також дослідив і більш витончену та чуттєву її сторону. Вона проявилася в шовкових вечірніх сукнях, що ніжно обтікали фігуру, та легких моделях у графічній палітрі бежевого, слонової кістки й чорного — відтінків, які так любила сама мадам.
Утім, найяскравіше нова філософія дизайнера проявилася у його підході до знакових аксесуарів бренду. Так, культова сумка 2.55 отримала безліч переосмислень — від «роздягненої» версії без ланцюжка до моделі з бордової шкіри, яку зазвичай використовують лише для підкладки. Що важливо, Блазі не прагнув «зламати» легенду — він зробив її живою, такою, що ніби переходила з покоління в покоління, зберігаючи пам’ять, але адаптуючись до нової реальності. Те саме сталося і з фірмовими балетками Chanel, які дизайнер перетворив на м’які, майже кондитерські витвори, натхнені шоколадним праліне.
Найскладнішим випробуванням, як зазначив Блазі, став твідовий костюм — справжній символ Дому. Але й тут Матьє зумів знайти нову інтонацію: потерті, з бахромою, з м’яких «ковдрових» текстур, вони переосмислювали знамениту невимушеність, з якою свої речі носила сама Габріель.
І все ж найпотужніше послання колекції було закладене не лише у формах чи тканинах, а в самій концепції шоу. Блазі прагнув передати ідею свободи — ту, що об’єднує нас під одним небом. Його Chanel — це мода без меж, без часових рамок, без культурних бар’єрів. І коли фінальний вихід Авар Одхіанг у шовковій футболці кольору слонової кістки та квітковій бальній спідниці викликав овації глядачів, стало зрозуміло: це не просто нова колекція. Це нова орбіта бренду, що зберігає спадщину, але впевнено рухається назустріч майбутньому.
